Конгрес Європейської асоціації сексуальної медицини
сторінки: 33-34
З 2 по 4 лютого 2017 р. в Ніцці (Франція) проходив черговий, 19-й конгрес Європейської асоціації сексуальної медицини, в роботі якого брали участь не лише вчені з європейських країн, а також зі США, Південної Америки, Японії та Китаю. Розглядалась низка питань стосовно збереження сексуального здоров’я у чоловіків та жінок різних вікових груп, пари, усунення та профілактики сексуальних розладів, підходів щодо формування сексуальної культури. Цікаво було почути різні думки та досягнення провідних учених світу стосовно вирішення різнобічних проблем сексуальної медицини.
Авторам було запропоновано надати тези стосовно своїх останніх наукових розробок або важливих поточних досліджень. Серед численних поcтерних доповідей з жіночої сексології в категорію highlighted posters було відібрано вісім. Найцікавіші постерні доповіді були згруповані за темами та вибрані Науковим комітетом на підставі експертного огляду всіх матеріалів. Два відзначених постери представлені українськими вченими, а саме:
- Ромащенко О. В., Григоренко В. М., Білоголовська В. В., Косюхно М. О., Мельников С. М. «Ідентифікація жіночої передміхурової залози»;
- Горпинченко І. І., Ромащенко О. В., Мельников С. М., Білоголовська В. В., Мироненко Н. О., Ходжава М. М., Коваль С. Б. «Формування диспаревнії у жінок з хірургічною менопаузою».
Це є ще одним підтвердженням того, що на базі відділу сексопатології та андрології ДУ «Інститут урології НАМН України» активно розвивається напрямок жіночої сексології. При цьому сексуальні проблеми пари розглядаються в єдиному контексті з урахуванням принципів міждисциплінарного підходу із залученням спеціалістів різних галузей медицини (акушерів-гінекологів, урологів, андрологів, психіатрів, психотерапевтів, терапевтів, ендокринологів тощо).
Варто зазначити, що активна дискусія стосовно ідентифікації жіночої передміхурової залози продовжується. Вона не залишає байдужими спеціалістів у цій галузі медицини з різних країн світу протягом декількох сторіч. Саме 1672 р. голландський фізіолог та гістолог Ренье де Грааф описав та проілюстрував чисельні залози та протоки, що оточують жіночу уретру, як жіночу передміхурову залозу (corpus glandulosum). Надалі Олександром Дж. К. Скеном, Рудольфом Вірховим, Дж. Хаффманом, Ернстом Графенбергом, Карлом Штіфтером були зроблені спроби обґрунтувати цю анатомічну структуру як утворення, що є рудиментом чоловічої передміхурової залози і представлено парауретральними залозами у жінок. На підставі поглибленого дослідження M. Zaviacic et al. цю анатомічну структуру 2002 р. Федеральним комітетом з анатомічної термінології (FCAT) включено до переліку незалежних анатомічних утворень із назвою female prostate. Українськими вченими було презентовано новий метод діагностики такого анатомічного утворення.
Больові відчуття у жінок під час статевого акту – розповсюджений сексуальний розлад, що негативно впливає на соціальні, психологічні та медичні аспекти якості життя. Серед жінок репродуктивного віку у 60% мають місце ознаки диспаревнії різного ступеня. У 70% випадків коїтальний біль є проявом гінекологічних порушень (ендометріозу, хронічних запальних захворювань геніталій).
У віці менопаузи основною причиною диспаревнії є дефіцит естрогенів і атрофія слизової піхви. Ці зміни також можуть бути спричинені хірургічними гінекологічними втручаннями.
Настання природної менопаузи супроводжується поступовим зниженням рівня естрогенів, що дає час на адаптацію організму до життя у відсутності статевих гормонів. Натомість при хірургічному клімаксі зниження рівня цих гормонів до нульових значень відбувається практично протягом доби. Після операції у 70-90% жінок з’являються симптоми естрогенного дефіциту, одним з яких є диспаревнія. У комплексі зі зниженням лібідо біль при статевих контактах призводить до дисгармонії у сексуальному житті, що зумовлює формування психологічних розладів в обох партнерів.
Особливості формування диспаревнії у жінок з хірургічною менопаузою описано далі на сторінках журналу.