Гіалуронова кислота – доведена ефективність та безпечність при лікуванні вагінальної атрофії
сторінки: 42
Вікові гормонозалежні зміни у жінок перименопаузального періоду супроводжуються поступовим згасанням мітотичної активності парабазального епітелію і відповідно проліферації клітин та синтезу глікогену. Зниження рівня естрогену зумовлює зменшення кількості лактобацил та рівня рН у лужний бік, що створює передумови для розвитку запальних процесів у піхві. Поряд з цим на фоні естрогенодефіциту поступово знижується інтенсивність кровотоку у судинах піхви, зменшується кількість дрібних судин, діаметр артерій та товщина їхніх стінок.
Усі вищезазначені зміни призводять до розвитку атрофічного кольпіту, що проявляється симптомами сухості, подразнення, болючістю та диспареунією. Слід зазначити, що симптоми, пов’язані з вульвовагінальною атрофією, такі як відсутність змазки та біль під час статевого акту, спостерігаються у 20-45 % жінок середнього та похилого віку. Проте, як свідчать результати досліджень, менше половини таких осіб звертаються до лікаря (Mehta A. et al., 2008).
Згідно з рекомендаціями щодо ведення пацієнток із симптомами клімактеричного синдрому, для його корекції та лікування урогенітальних розладів використовують короткочасні курси менопаузальної гормональної терапії (МГТ) (Національний консенсус щодо ведення пацієнток із клімактеричними розладами, 2016).
За наявності протипоказань до системної чи місцевої гормональної терапії, або при небажанні жінки використовувати МГТ з метою покращання проявів вагінальної атрофії застосовують змазки на водній основі, вагінальні зволожуючі креми, олію з вітаміном Е тощо.
Фізіологічні зміни, що характерні для клімактеричного періоду супроводжуються порушенням співвідношення протеоглікан/колаген, внаслідок чого сполучна тканина стає більш цупкою та менш еластичною. Втрата колагену, що відбувається з віком, і здатність утримувати воду в сполучнотканинних структурах – це прояви вагінальної атрофії. Саме тому використання препаратів місцевої дії на основі гіалуронової кислоти, здатної утримувати воду, є патогенетично обґрунтованим при лікуванні даної патології.
У 2010 р. M. Ekin et al., провели дослідження, метою якого було порівняння ефективності препаратів місцевого застосування на основі гіалуронової кислоти та естрадіолу для лікування атрофічного кольпіту. Рандомізоване контрольоване дослідження, у якому брали участь сексуально активні жінки віком старші за 45 років зі скаргами на сухість і подразнення піхви, проводили протягом 8 тиж. Усі учасниці випробування перебували у стані постменопаузи, яка тривала не менше 12 міс. Первинною кінцевою точкою оцінки ефективності були зміни сумарної оцінки симптомів з боку піхви (сухість, болючість, подразнення і диспареунія).
Додатковими критеріями для порівняння ефективності двох схем лікування була оцінка вираженості епітеліальної атрофії піхви (ступінь епітеліальної цілісності, товщина, вагінальні виділення і колір), вагінального рН і цитології піхви.
Так, згідно з результатами дослідження після 8 тиж лікування, в обох групах пацієнток було виявлено значне покращання вагінальних симптомів, зниження ступеня епітеліальної атрофії, рівня рН та підвищення індексу дозрівання. Такий стан був більш вираженим у пацієнток, які застосовували інтравагінально естрогенвмісний препарат. Автори відмічають, що зважаючи на те, що основною метою лікування атрофічного вагініту є покращання симптоматики та зворотність атрофічних змін дане дослідження продемонструвало значну ефективність препарату на основі гіалуронової кислоти у досягненні терапевтичного ефекту. Це є особливо важливим, оскільки дозволяє досягти необхідного результату у жінок, які не бажають або мають протипоказання до застосування гормональних препаратів.
У дослідженні Теа et al. (2006) було доведено ефективність і безпеку препарату на основі гіалуронової кислоти у 95 пацієнток з атрофічним кольпітом, зумовленим хіміо- та/або гормонотерапією внаслідок раку молочної залози.
Morali G. et al. (2006) провели клінічне випробування для оцінки безпеки та ефективності гелю, що містить гіалуронову кислоту у жінок з урогенітальною атрофією в постменопаузі. Так, згідно з результатами дослідження помітний ефект від застосування препарату на вираженість вагінальних симптомів жінки відмітили вже на 1-му тижні лікування.
Отже, основними завданнями в лікуванні вагінальної атрофії є полегшення симптомів і оборотність анатомічних атрофічних змін. Вищезазначені дослідження свідчать про значне зменшення вагінальних симптомів у пацієнток, які застосовували препарати з гіалуроновою кислотою. Таке лікування може бути використано у жінок, які не бажають або не можуть приймати гормонотерапію.