сховати меню

Роль психологічного налаштування у розвитку серцево-судинних захворювань

сторінки: 70-73

H. Tindle, E. Davis, кафедра внутрішньої медицини L. Kuller, кафедра епідеміології, Вища школа громадської охорони здоров'я, Піттсбурзький університет, США

Упродовж останніх десятиліть загальне уявлення про вплив психологічних факторів на стан здоров’я людини розширилось. Це, зокрема, стосується їхньої шкідливої (депресія, тривожність, гнів/ворожість, гострий і хронічний стрес) та корисної (позитивні емоції, оптимістичне налаштування) дії. І все ж, незважаючи на численні дослідження, вивчення причинно-наслідкових зв'язків між психологічними чинниками і серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) й досі триває. Сьогодні існує прогалина у розумінні того, що психологічні особливості індивідуума, а саме його психологічне налаштування (ПН), сформоване в ранньому віці, може асоціюватися з розвитком у нього кардіоваскулярної патології протягом усього життя.

На схемі подано концептуальну основу для вивчення ролі ПН у патогенезі ССЗ протягом усього життя пацієнта.

ПН здатне впливати на формування способу життя, викликати прояв дезадаптивної реакції на стрес, що призводить до зміни фізіологічних процесів в організмі (вегетативні розлади, тромбоз, аритмії), підвищувати сприйнятливість до традиційних факторів ризику ССЗ та бути причиною недотримання призначеного лікування.

Існує гіпотеза, що ПН, яке формується з дитинства до періоду ранньої зрілості, може бути обтяжуючим чинником виникнення ССЗ. Ймовірно, що саме його можна модифікувати при первинній і вторинній профілактиці даної патології. Таким чином, проведення клінічних біобіхевіоральних досліджень є необхідним при виборі методу зміни ПН з метою зниження ризику ССЗ.

Такі риси характеру, як оптимізм/песимізм, а також цинізм і ворожість, імовірно пов'язані з розвитком кардіоваскулярної патології і впливають на показник загальної смертності. Виявлено, що у жінок постменопаузального віку, налаштованих оптимістично, реєстрували більш низькі ризик розвитку ССЗ і рівень смертності, ніж в осіб, у ПН яких переважали цинізм і ворожість.

 

Tindle_8_(49)_1.gif

 

Протягом восьми років спостереження було відмічено, що в жінок-оптимісток у порівнянні з песимістками ризик розвитку ішемічної хвороби серця був нижчим на 9%, а смертність – на 14%, у той же час у більшості вороже налаштованих осіб виявлена тенденція до підвищення частоти цього захворювання і ризику смерті (на 16%).

За наявності широкого арсеналу усталених опитувальників, за допомогою яких вивчають фенотипи оптимізму/песимізму та цинізму і ворожості, у даному огляді автори використовували останню версію тесту на життєве орієнтування (Life Orientation Test-Revised, LOT-R) і шкалу ворожості Кука – Медлей (Cook – Medley cynicism subscale). Результати цих досліджень щодо наслідків ССЗ у чоловіків і жінок оцінювали як окремо, так і разом. LOT-R – це особистісний опитувальник, призначений для оцінки оптимістичного і песимістичного ПН, що містить шість пунктів. При його заповненні потрібно вказати свій ступінь згоди або незгоди з певним твердженням за 5-бальною шкалою. Для отримання загальної оцінки бали по кожному із пунктів додаються, і їх сума може становити від 6 до 30 (чим вище бал, тим ПН більш оптимістичне і навпаки). Даний тест також доповнено підшкалами для вивчення оптимізму і песимізму (що вище бал, то вірогіднішим є те чи інше налаштування). Підшкала, за якою оцінюють цинізм у тесті Кука – Медлей, містить 13 тверджень, до яких слід вказати ступінь згоди/незгоди (чим вище бал, тим більше в обстежуваного проявляється цинізм і ворожість).

Концептуальна основа для вивчення ролі ПН у розвитку ССЗ протягом життя

Генетичні детермінанти та фактори зовнішнього середовища

І досі тривають дискусії щодо визначення детермінант ПН. Результати досліджень за участю близнят свідчать, що успадкування рис оптимізму і песимізму є частковим. Plomin et al. вивчали успадкування цих якостей відповідно до кількості набраних балів за шкалою LOT-R серед пар монозиготних і дизиготних близнят, яких виховували разом або окремо один від одного. Середнє значення успадкування оптимізму становило 24%, песимізму – 29%. Дослідження повногеномних зв'язків (genomewide association studies) нейротизму та інших характерологічних рис у п’ятивимірній моделі особистості (екстраверсія, конформність, сумлінність, невротичність, відкритість) показали, що статистично значущою генотиповою мінливістю, а саме поодинокими нуклеотидними поліморфізмами, пояснюється низький відсоток фенотипових змін особистості.

Чинники зовнішнього середовища також можуть впливати на ПН. Вищезгадані автори глибоко вивчали роль сімейних, культурних і соціальних умов формування негативного ПН, що призводить до виникнення ожиріння чи втрати ваги серед жінок зрілого віку. Пацієнтки повідомляли, що подібне внутрішнє налаштування у них домінувало ще з дитинства. Heinonen et al. виявили, що показники песимізму/оптимізму залежать від соціально-економічного статусу досліджуваних. Так, за шкалою LOT-R більш високі показники прояву песимізму при низькому рівні життя формувалися у дитинстві, оптимізму – при задовільному статусі у дорослому віці. Більша схильність до депресії спостерігається у носіїв коротких алелей гена, що переносить серотонін, які у минулому рано пережили стрес через несприятливі обставини.

Потенційні механізми впливу ПН на стан здоров’я

Грунтуючись на наявних даних, можна зробити припущення, що в основі зв’язку ПН і стану здоров'я індивідуума лежать численні механізми. Такі риси, як оптимізм/песимізм, цинізм і ворожість, можуть безпосередньо чи опосередковано впливати на перебіг фізіологічних процесів в організмі. Прямий вплив передбачає активацію стрес-реалізуючої системи із подальшими змінами у функціонуванні нервової, серцево-судинної, ендокринної, імунної систем, що з часом може призвести до прискорення розвитку ССЗ і/або підвищення ризику раптової серцевої смерті. Непрямий механізм включає формування і ведення способу життя, а також впливає на дотримання медичних рекомендацій та схем лікування.

Особливості способу життя

Палінням, дієтою, фізичною активністю та іншими чинниками можна лише частково пояснити вплив ПН на виникнення ССЗ. Крім того, згідно з результатами моделювання структурними рівняннями, риси особистості, які впливають на ймовірність того, що у дорослому віці ця людина буде палити (і це відповідно негативно відобразиться на стані її здоров'я), формуються ще в дитинстві.

 

Дорослі з вираженими рисами цинічності та песимізму, як правило, мають таку шкідливу звичку, як паління, у той же час оптимістично налаштовані особи схильні до ведення здорового способу життя (більш фізично активні).

Психофізіологічні процеси

 

У людей, в яких зазвичай переважають позитивні емоції та оптимістичний настрій, реєструють більш низький рівень кортизолу після ранкового пробудження (маркер функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової вісі).

  • Вегетативна дисфункція/гіпоталамо-гіпофізарно-адреналова вісь. Психологічні фактори відіграють певну роль у виникненні реакцій з боку вегетативної нервової системи, що відображає зв'язок між рисами оптимізму/цинізму і ворожості та стресостійкістю, здатністю вирішувати життєві проблеми, встановлювати соціальні контакти. Так, наприклад, для оптимістів у порівнянні з песимістами зазвичай характерні гармонійні взаємовідносини, до того ж вони добре справляються з несприятливими обставинами. На противагу цьому прояви ворожості можуть призвести до ослаблення соціальної підтримки, що протистоїть стресу. Згодом ці психофізіологічні процеси можуть бути причиною більш частої і/або тривалої активації серцево-судинної системи. Під час вимірювання у пацієнтів артеріального тиску (АТ) в умовах поліклініки було відмічено, що в оптимістично налаштованих пацієнтів на відміну від песимістів спостерігалося менше епізодів підвищення АТ, а також стресових і негативних емоційних реакцій. При проведенні візуалізуючих методів діагностики головного мозку виявлено, що в оптимістів і песимістів, а також в осіб з/без ворожого ПН, активуються нейрони різних ділянок кори.
  • Запалення і прискорене імуностаріння (вікове зниження імунітету). У ході досліджень був показаний зв'язок між проявами песимізму та підвищеними титрами маркерів запалення. Крім того, у таких осіб виявляли більш короткі теломери, тобто процес старіння у них проходив швидше. Важливе значення у розвитку ССЗ мають фізіологічні зміни при слабо вираженому хронічному запаленні, що асоціюється з підвищеною резистентністю до інсуліну, дисфункцією β-клітин підшлункової залози, розвитком цукрового діабету, явною кардіоваскулярною патологією (незалежно від традиційних факторів ризику ССЗ). ПН також може відігравати певну роль у патогенезі даних захворювань внаслідок змін у процесах тромбоутворення (тромбоцитарна, ендотеліальна дисфункція, активація факторів згортання крові).

 

Tindle_8(49)_2.jpg

Дотримання призначеного лікування

Оптимісти у порівнянні з песимістами здебільшого виконують лікарські призначення. Так, у дослідженні Tinker et al. за участю жінок у постменопаузальному періоді, рандомізованих за вживанням знежирених продуктів, було виявлено, що оптимістки, як правило, старанніше дотримувалися приписів спеціалістів, аніж песимістки. Результати ще одного дослідження продемонстрували, що деякі депресивні пацієнти не виконували лікарських призначень і не дотримувалися схем терапії. Такі особливості поведінки частково опосередковані їхніми переконаннями й очікуваннями і належать до невизначених факторів ризику ССЗ, що спричиняють негативні наслідки для організму.

Наслідки для здоров’я

Згідно з епідеміологічними даними, на сьогоднішній день доведено вплив ПН на стан здоров'я людини, а саме на виникнення ССЗ у юному і дорослому віці, а також інших хвороб (депресія, рак, деменція), патогенез яких має спільні риси з кардіоваскулярною патологією.

Фактори ризику ССЗ

Через те, що більшість досліджень щодо зв’язку ПН і ССЗ проводилася за участю пацієнтів літнього віку, до кінця не вивчено, у який спосіб внутрішнє налаштування впливає на сприйнятливість до факторів ризику цієї патології. Лише нещодавно дослідники відмітили перспективність вивчення зв'язку між депресивними симптомами, стресовими розладами і метаболічним синдромом.

 

Ворожість було визнано предиктором виникнення епізодів гіпертонії у зрілому віці. У спостереженні за участю вороже налаштованих дорослих, що тривало понад 15 років, визначили підвищення у них ризику розвитку гіпертонії на 84%.

Субклінічні та клінічні прояви ССЗ

ПН також пов'язане із субклінічними та клінічними проявами ССЗ. Так, у здорових жінок середнього віку наявна риса ворожості асоціювалась із прискоренням потовщення intima media сонних артерій у порівнянні з його уповільненим темпом в оптимісток. Крім того, ворожість є чинником ризику кальцифікації коронарних артерій в осіб молодого віку.

Інші хронічні патології

Існують дані про те, що психологічні фактори у так званих дистрес-схильних пацієнток можуть підвищувати ризик виникнення раку, його рецидивування і смерті від нього. У жінок постменопаузального віку ПН впливало на показники смертності від онкопатології. Так, серед оптимістично налаштованих афро-американок на відміну від песимісток спостерігалася нижча (на 44%) смертність від раку. І навпаки, у більшості жінок із превалюванням рис цинізму та ворожості фіксували підвищення (на 23%) ймовірності смерті від раку. Оптимістичне ПН було пов'язане зі зменшенням кількості випадків депресії у літніх людей.

Соціально-економічні та расові/етнічні/культурні фактори модифікації стану здоров’я

Останнім часом проводилися дослідження щодо вивчення зв’язку між ПН і станом здоров'я жінок афро-американської та білої раси у постменопаузальному періоді. Так, песимізм, цинізм і ворожість превалювали у афро-американок. Результати спостереження, яке тривало протягом восьми років, показали, що риси песимізму, цинізму та ворожості призводили до підвищення загальної та асоційованої з раком смертності в афро-американських жінок. При цьому серед досліджуваних була невелика кількість цинічно і вороже налаштованих пацієнток білої раси. Як зазначалося вище, на показники захворюваності та смертності може значно впливати спосіб життя, який формується з урахуванням расових і етнічних особливостей.

Висновки і напрямки подальших досліджень

У даному дослідженні була представлена схема для вивчення ролі ПН у патогенезі ССЗ протягом життя, а також запропоновано ряд науково-дослідницьких досягнень. Так, актуальними є такі ключові питання.

  • Чи можна змінити ПН з метою зниження ризику розвитку кардіоваскулярної патології, і якщо так, то у який спосіб?
  • Чи слід впливати на позитивне чи негативне ПН у разі втручання у цей процес?
  • Як визначити оптимальний час для застосування заходів щодо корекції?

Для ефективного вирішення цих питань необхідно продовжувати проведення тривалих психофізіологічних досліджень.

Оптимізм і ворожість, як і інші психологічні чинники, можуть бути модифіковані за допомогою когнітивно-поведінкової терапії. Попереднє застосування біобіхевіоральних методик продемонструвало успіхи у лікуванні таких психологічних процесів, як тип поведінки А (так званий коронарний тип) та психічне напруження, що сприяло зниженню рівня розвитку ССЗ. При цьому така терапія не була настільки ефективною щодо зменшення проявів депресії та покращання соціальної адаптації пацієнтів. Подальші дослідження слід проводити для визначення підходів до змін ПН, а також з метою виявлення категорії пацієнтів, більш сприйнятливих до цієї терапії. Остання повинна впливати не лише на характер поведінки, а й на погляди та переконання індивідуума, що часто передують формуванню певного внутрішнього налаштування і можуть як ускладнювати, так і сприяти успішному довготривалому коригуванню поведінки.

Важливо усвідомити, що саме сприяє зниженню ризику виникнення ССЗ – менш негативне (песимістичне) чи більш позитивне ставлення. Крім того, слід з’ясувати наступні питання:

  • за яких умов здійснення заходів щодо ПН може бути найбільш ефективним?
  • чи можливо змінити ПН тільки до певного моменту, наприклад до початку дорослого життя?
  • чи дорослі, які вже хворіли на ССЗ, є більш сприйнятливими до корекції їхнього ставлення?

Таким чином, ПН являє собою не до кінця вивчений інструмент профілактики та лікування ССЗ. Беручи до уваги його значимість, видається можливим оптимізація ведення пацієнтів із кардіоваскулярною патологією.

Огляд підготувала Марина Малєй

Attitudes and Cardiovascular Disease Maturitas, The European Menopause Journal, 2010, 67(2), 108-113.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2011 Рік

Зміст випуску 8 (49), 2011

  1. Г.О. Ісламова

  2. Г.О. Ісламова

  3. Г.О. Ісламова

  4. Г.О. Ісламова

  5. Г.О. Ісламова

  6. Г.О. Ісламова

  7. Г.О. Ісламова

  8. H. Tindle, E. Davis, L. Kuller

  9. Г.О. Ісламова

Випуски поточного року

Зміст випуску 1 (153), 2024

  1. В.І. Пирогова

  2. Д.О. Птушкіна

  3. О.О. Ковальов, К.О. Ковальов

  4. О.О. Ковальов