1. Загальні положення

1.1. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється в амбулаторіях загальної практики/сімейної медицини, в жіночих консультаціях, гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень (ЦРЛ), сільських лікарських амбулаторіях, фельдшерсько-акушерських пунктах (ФАП), центрах планування сім’ї, оглядових кабінетах поліклінік.

На І рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАП, в амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини (без лікаря акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на І етапі в основному має профілактичний характер з метою попередження небажаної вагітності, ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань. Вагітні з неускладненим загальним та акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням лікаря загальної практики – сімейної медицини/акушерки/фельдшера, з обов’язковою консультацією лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації ЦРЛ на строках вагітності в 19-21 і 30 тиж. У разі виникнення акушерських ускладнень, патології плода, загострення екстрагенітальної патології вагітна негайно передається під нагляд лікаря акушера-гінеколога (додаток 1).

На ІІ рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал ЦРЛ, центральної міської лікарні (ЦМЛ), міської лікарні (МЛ) жіночих консультацій, гінекологічних кабінетів ЦРЛ, центрів планування сім’ї, оглядових кабінетів поліклінік. У лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) ІІ рівня спостерігаються пацієнтки без ускладненого перебігу вагітності та з акушерськими ускладненнями, з супутньою тяжкою екстрагенітальною патологією, вродженими вадами розвитку плода. За наявності показань вагітних направляють на ІІІ рівень надання медичної допомоги, за необхідності – до денних стаціонарів (додаток 18).

На ІІІ рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ ІІІ рівня забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. За необхідності проводиться консультування, додаткове обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох рівнів. Медичному спостереженню підлягають вагітні, які мають захворювання, вказані в додатку 18.

1.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога включає заходи щодо збереження репродуктивного здоров’я населення, диспансеризацію вагітних та гінекологічних хворих, профілактику та лікування акушерської і гінекологічної патології, планування сім’ї, санітарно-просвітницьку роботу.

1.3. Штатні посади медичного персоналу ЛПЗ з надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги встановлюються згідно з чинними штатними нормативами.

2. Організація диспансерного нагляду за вагітними

Метою диспансерного нагляду за вагітними є збереження здоров’я жінки та народження здорової дитини.

2.1. Перший візит вагітної (бажано до 12 тиж) є найбільш тривалим за часом і передбачає: збір анамнезу, загальне та акушерське обстеження, заповнення медичної документації (Індивідуальна карта вагітної та породіллі – форма № 111/о та Обмінна карта – форма № 113/о), визначення обсягу і термінів лабораторного обстеження, заповнення вагітною анкети за згодою (додаток 2), інформаційної згоди (додаток 3).

2.2. Обмінна карта видається вагітній з моменту взяття на облік.

2.3. Після першого візиту фахівець, який спостерігає вагітну, обов’язково отримує інформацію від лікаря загальної практики – сімейної медицини/дільничного терапевта про стан здоров’я жінки (додаток 4). У разі спостереження вагітної у лікаря загальної практики – сімейної медицини він заповнює цей додаток сам.

2.4. Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями підлягають динамічному спостереженню профільного спеціаліста. Перелік екстрагенітальних захворювань, що потребують динамічного спостереження, визначено у додатку 5. Після отримання висновку профільних спеціалістів комісійно вирішується питання щодо можливості виношування вагітності та визначається план її ведення.

2.5. Жінки групи високого ризику виникнення у плода вродженої/спадкової патології (додаток 6) підлягають направленню на медико-генетичне консультування.

2.6. Вагітні, які не входять до групи високого ризику виникнення у плода вродженої/спадкової патології, повинні бути поінформовані лікарем загальної практики – сімейної медицини/лікарем акушером-гінекологом/фельдшером/акушеркою, які спостерігають за вагітною, про доцільність одночасного проведення ультразвукової діагностики (УЗД) (11-13 тиж, 18-21 тиж вагітності), біохімічного скринінгу вагітних (визначення хоріонічного гонадотропіну [ХГ], плацентарного білка РАРР-А та розрахунку ризику наявності у плода хромосомної та деякої вродженої патології).

2.7. При виявленні ознак наявності у плода вродженої чи спадкової патології пацієнтка отримує направлення на медико-генетичне консультування для вирішення тактики ведення вагітності та пологів. При підтвердженні виявленої патології проводиться пренатальний консиліум за участю лікаря акушера-гінеколога (додаток 7).

2.8. УЗД плода може проводити фахівець, який має відповідну підготовку, за затвердженою схемою протоколу (додатки 8, 9).

2.9. Під час кожного візиту всі дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження заносять в Індивідуальну карту вагітної і породіллі та Обмінну карту із зазначенням відповідних призначень, дати наступного відвідування і засвідчуються підписом лікаря та інформованою згодою вагітної за формою «Інформована – згодна/незгодна».

2.10. У разі неускладненої вагітності оптимальна кількість візитів до фахівця за період спостереження становить у середньому сім-дев’ять разів (бажано разом із близькою людиною).

2.11. При виникненні ускладнень перебігу вагітності, якщо жінка спостерігається лікарем загальної практики – сімейної медицини/фельдшером/акушеркою, вона негайно передається під нагляд лікаря акушера-гінеколога (додаток 1). Частота відвідувань визначається лікарем за показаннями. Показання до додаткового візиту повинні бути обгрунтовані в медичній документації.

2.12. У разі виникнення ускладнень вагітності, які потребують стаціонарного лікування (чи лікування у денному стаціонарі), пацієнтка госпіталізується для обстеження і лікування у відділення (палату) патології вагітних пологового будинку (відділення) або спеціалізованого акушерського стаціонару, або у гінекологічне відділення (на строках до 22 тиж), або у денний стаціонар (додаток 18).

За необхідністю лікування екстрагенітальної патології пацієнтка госпіталізується до 22 тижнів вагітності у терапевтичне відділення або у відділення за профілем захворювання, або у відділення екстрагенітальної патології вагітних.

2.13. При оформленні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами лікар керується Порядком видачі листка непрацездатності та довідки для призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами (Накази МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» та від 18.03.2002 р. № 93 «Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та інструкції щодо їх заповнення»). При оформленні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінку оглядають два лікаря (бажано із завідувачем жіночої консультації).

2.14. В амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини/жіночих консультаціях вагітну та членів її родини готують до майбутнього батьківства в Школі відповідального батьківства. Робота проводиться з використанням демонстраційних матеріалів, технічних засобів і предметів догляду за дитиною (додаток 10).

2.15. При неявці вагітної на запланований огляд причина з’ясовується за вказаним контактним телефоном. У разі пропуску двох і більше обов’язкових візитів та/або систематичного невиконання рекомендацій і призначень лікар/фельдшер/акушерка, які спостерігають за вагітною, повинні інформувати завідувача жіночої консультації та керівника, якому підпорядкований ЛПЗ, з відміткою в медичній документації. У разі виявлення асоціальної поведінки вагітної лікар повинен письмово інформувати працівників соціальної служби (додаток 11).

2.16. При фізіологічному перебігу вагітності, якщо пацієнтка спостерігається лікарем загальної практики – сімейної медицини або фельдшером/акушеркою, її необхідно направити на консультацію до акушера-гінеколога на строках вагітності 19-21 і 30 тиж.

2.17. При нагляді за вагітною в амбулаторних умовах лікареві загальної практики – сімейної медицини/акушеру-гінекологу або фельдшеру/акушерці ФАП необхідно дотримуватися плану ведення вагітних (графіку візитів).

3. Організація амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості

3.1. Головними напрямками розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості є створення єдиної системи медичної допомоги населенню шляхом максимального наближення лікарської допомоги до мешканок села, удосконалення не тільки форм, методів профілактичної роботи, динамічного спостереження, а і медико-соціальної допомоги.

3.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога надається у жіночих консультаціях або акушерсько-гінекологічних кабінетах, кабінетах планування сім’ї поліклінік районних лікарень (РЛ), ЦРЛ, амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини та ФАП.

3.3. Консультативну допомогу сільському жіночому населенню забезпечують міські жіночі консультації, центри планування сім’ї, акушерсько-гінекологічні кабінети міських, обласних, республіканських поліклінік, консультативні поліклініки.

3.4. В організації гінекологічної допомоги сільському населенню є ряд особливостей та загальних положень. Так само, як і в містах, для виявлення гінекологічних захворювань у жінок велике значення мають профілактичні огляди. Профілактичним гінекологічним оглядам підлягають дівчата/жінки старше 14 років, які проживають або працюють на промислових і сільськогосподарських підприємствах та інших установах району обслуговування. Кожну жінку доцільно оглядати один раз на рік.

3.5. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється згідно з визначеною етапністю.

3.5.1. На I етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують у ФАП, амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини, у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях (ДЛ) (без лікаря акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на I етапі в основному має профілактичний характер з метою збереження репродуктивного здоров’я, попередження небажаної вагітності, ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань. Практично здорові молоді жінки з неускладненим загальним та акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням акушерок, лікаря загальної практики – сімейної медицини, відвідуючи лікаря жіночої консультації РЛ, ЦРЛ або виїзної лікарської бригади.

3.5.2. На II етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює акушер-гінеколог РЛ, ЦРЛ, МЛ, ЦМЛ. В ЛПЗ II етапу можуть спостерігатись жінки без ускладненого перебігу вагітності. Пацієнтки із середнім та високими ступенем акушерського та перинатального ризику постійно знаходяться під наглядом акушера-гінеколога РЛ і ЦРЛ, МЛ, ЦМЛ із збереженням за ними нагляду медичного персоналу ЛПЗ I етапу.

3.5.3. На III етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ III етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. За необхідності проводиться консультативне обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох етапів. Вагітні з високим ступенем акушерського та перинатального ризику знаходяться під динамічним спостереженням спеціалістів III етапу, які в необхідних випадках вирішують питання щодо доцільністі збереження вагітності.

3.6. Сільському населенню комплексну лікарську акушерсько-гінекологічну допомогу також надають виїзні бригади, до складу яких входять акушер-гінеколог, педіатр, терапевт та інші спеціалісти (за потреби).

Виїзні бригади здійснюють свою діяльність у відповідності до затвердженого графіка, що передбачає дату кожного виїзду, його тривалість, місце виїзду, склад бригади. Він затверджується головним лікарем ЛПЗ та доводиться до відома керівників господарств, які несуть відповідальність за створення умов роботи виїзної бригади (забезпечення транспортом, доставка жінок і дітей до місця роботи спеціалістів).

Графік виїзду бригади медичних працівників також доводять до відома головних лікарів амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, сільських лікарських амбулаторій, головних лікарів сільської ДЛ, завідувачів ФАП.

Фельдшер і акушерка повинні мати список (реєстр) жінок своєї дільниці, які підлягають профілактичним періодичним оглядам. Згідно з графіком, акушерка дільниці інформує населення щодо приїзду виїзної бригади.

3.7. Акушер-гінеколог, який входить до складу виїзної бригади, зобов'язаний:

• здійснити обстеження вагітних і гінекологічних хворих, визначити план нагляду або лікування;
• надати консультативну допомогу вагітним та гінекологічним хворим;
• провести консультування з питань планування сім'ї;
• за необхідності надати медичну допомогу;
• надати організаційно-методичну допомогу з питань якості медичних послуг і профілактичної роботи;
• провести навчання персоналу з актуальних проблем, виявлених у роботі персоналу ФАП або амбулаторії загальної практики – сімейної медицини;
• проводити серед населення інформаційно-просвітницьку роботу (лекції, бесіди, консультування та ін.) з питань збереження репродуктивного здоров'я.

3.8. Свою діяльність лікар виїзної бригади повинен відображувати в документації того закладу, де він працює. Виявлених хворих з гінекологічною патологією за показаннями необхідно взяти на облік із наступними заходами оздоровлення. При повторному виїзді лікар акушер-гінеколог перевіряє виконання акушеркою ФАП призначень та рекомендацій.

4. Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної гінекологічної допомоги

4.1. Організація амбулаторної гінекологічної допомоги передбачає проведення заходів з питань збереження репродуктивного здоров’я, профілактики виникнення гінекологічних захворювань, раннього їх виявлення та надання лікувальної та реабілітаційної допомоги.

4.2. Гінекологічні захворювання виявляють під час звернення жінок до жіночої консультації або гінекологічних кабінетів багатопрофільної поліклініки, до лікаря загальної практики – сімейної медицини, гінеколога дитячого та підліткового віку, акушерки ФАП, а також під час проведення профілактичних оглядів у ЛПЗ.

4.3. Профілактичними оглядами в оглядових кабінетах забезпечуються дівчата з 14 років та всі жінки (за їх поінформованою згодою), які звернулися вперше в поточному році в ЛПЗ. Діагноз захворювання встановлює акушерка, лікар загальної практики – сімейної медицини, лікар акушер-гінеколог або гінеколог дитячого та підліткового віку на підставі скарг, анамнезу, даних гінекологічного огляду та подальшого обстеження.

4.4. Проведення профілактичних оглядів у дівчат з 18 років (за показаннями з 14 років оглядаються у присутності батьків гінекологом дитячого та підліткового віку) покладається на акушерку, лікаря загальної практики – сімейної медицини, педіатра, акушера-гінеколога, гінеколога дитячого та підліткового віку (в умовах ЛПЗ). Профілактичні огляди спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я, профілактику небажаної вагітності, запальних захворювань статевих шляхів і підліткової вагітності, інфікування вірусом папіломи людини, діагностику порушення фізичного та статевого розвитку (затримка або випередження), порушення становлення менструального циклу.

При обстеженні проводиться оцінка фізичного та статевого розвитку, огляд та пальпація молочних залоз та огляд зовнішніх статевих органів. При порушенні менструальної функції, підозрі на гінекологічну патологію виконують ультрасонографічне дослідження органів малого таза (УЗД), ректо-абдомінальне дослідження внутрішніх статевих органів, аналіз виділень з піхви; за необхідності – гормональне дослідження, проведення діагностичних проб тощо. У сексуально активних підлітків також проводиться: огляд шийки матки у гінекологічних дзеркалах, обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), онкоцитологія та кольпоскопія. Під час візиту проводиться консультування з питань планування сім’ї та профілактики ІПСШ.

4.5. Профілактичні огляди дівчат/жінок з 18 років (за показаннями з 14 років оглядаються у присутності батьків гінекологом дитячого та підліткового віку) проводяться акушеркою ФАП, фельдшером або акушеркою оглядового кабінету багатопрофільних поліклінік, лікарем загальної практики – сімейної медицини, акушер-гінекологом жіночої консультації або центру планування сім’ї та спрямовані на раннє виявлення онкологічної патології у жінок, профілактику ІПСШ та ВІЛ/СНІД, консультування з питань планування сім'ї та запобігання небажаній вагітності, збереження репродуктивного здоров’я. При проведенні профілактичних оглядів жінок здійснюють огляд та пальпацію молочних залоз, огляд шийки матки в дзеркалах, забір вагінальних мазків для онкоцитологічного (при відсутності патології 1 раз на 3 роки) і бактеріоскопічного дослідження (при показах), пробу Шиллєра, бімануальне обстеження, пальцеве ректальне обстеження. Ультразвукове сканування призначають за показаннями.

4.6. На кожну жінку, яка вперше звернулася у зв'язку зі скаргами або за направленням інших спеціалістів, а також для профілактичного огляду, заповнюють Медичну карту амбулаторного хворого (форма 025/о) з детальним описом анамнезу, скарг, результатів аналізів і даних гінекологічного обстеження.

4.7. Після першого огляду на другій сторінці амбулаторної карти хворого в Листку запису заключних уточнених діагнозів проставляють дату огляду, заключний (уточнений) діагноз записують у день його встановлення. При виявленні у однієї жінки двох і більше гінекологічних захворювань статистичний талон заповнюють на кожне остаточно встановлене захворювання.

4.8. На кожну жінку, яка підлягає диспансерному нагляду, заповнюється Контрольна карта диспансерного спостереження (форма 30), де вказують діагноз захворювання, з приводу якого вона взята на облік, частоту оглядів, методи обстеження та лікування.

4.9. Вузькоспеціалізована лікувально-профілактична допомога – це вид медичної допомоги, що надається на ІІІ рівні фахівцями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити кваліфіковане консультування, діагностику та лікування у складних діагностичних та клінічних випадках.

Вузькоспеціалізована лікувально-профілактична допомога потребує застосування сучасної лікувально-діагностичної апаратури, інструментарію та обладнання.

4.10. Вузькоспеціалізована допомога може надаватися за наступними напрямками:

• гормональні порушення у репродуктивній системі (порушення менструального циклу, невиношування, безпліддя, дисгормональна патологія молочної залози, патологія клімаксу);
• патологія шийки матки;
• онкогінекологія;
• гінекологічна патологія у дівчат та підлітків.

Не потрібно проводити скринінг на патогенний стафілокок в усіх вагітних (А).

Орієнтовна посадова інструкція акушерки ФАП

1.  ФАП є амбулаторно-поліклінічним закладом первинної ланки з наданням долікарняної медико-санітарної допомоги сільському населенню і відіграє важливу роль у лікувально-профілактичному обслуговуванні, проведенні комплексу профілактичних і оздоровчих заходів, а також санітарно-просвітницькій та протиепідемічній роботі.

2. На посаду акушерки ФАП призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який закінчив вищий медичний або середнiй спеціальний заклад і отримав кваліфікацію акушерки, фельдшера-акушерки або фельдшера.

3. Акушерка безпосередньо підпорядкована завідувачу ФАП. Методичне керівництво роботою здійснює лікар ЛПЗ, відповідальний за надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню на території діяльності ФАП.

4. Функції акушерки ФАП.

4.1. Забезпечення надання медичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим за призначенням лікаря акушера-гінеколога.

4.2. Санітарно-просвітницька робота з питань охорони материнства і дитинства, планування сім’ї та відповідального батьківства.

4.3. Ведення амбулаторного прийому на ФАП.

4.4. Здійснення патронажу вагітних, породілей та новонароджених на дому.

4.5. Надання екстреної акушерської та гінекологічної допомоги з подальшим направленням жінок до відповідних ЛПЗ, супроводжуючи їх за необхідності.

4.6. Надання першої невідкладної допомоги при гострих захворюваннях і нещасних випадках (поранення, кровотечі, отруєння та ін.) з подальшим викликом лікаря, організація госпіталізації пацієнтки у відповідний найближчий ЛПЗ незалежно від відомчої підпорядкованості лікувально-профілактичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим (швидкий тест на вагiтнiсть, визначення бiлка та ацетону у сечi).

4.7. Здійснення фізіотерапевтичних процедур у разi спецiального навчання, стажування, супроводжуючи хвору в необхідних випадках.

4.8. Своєчасне направлення вагітних до стаціонару відповідних ЛПЗ.

4.9. Проведення профілактичних оглядів жінок відповідно до встановлених термінів.

4.10. Виконання лікарських призначень.

4.11. Підготовка робочого місця для прийому вагітних і гінекологічних хворих лікарем на ФАП.

4.12. Проведення найпростіших лабораторних досліджень, пов’язаних з наданням екстреної допомоги.

4.15. Ведення документації у встановленому порядку за своїм напрямком роботи.

5. Акушерка ФАП зобов’язана:

5.1. Керуватись у своїй роботі цим положенням, наказами, інструкціями, методичними та іншими вказівками органів охорони здоров’я, а також розпорядженнями.

5.2. Видавати довідки й інші документи медичного характеру згідно з чинними нормативними актами МОЗ України.

6. Акушерка ФАП має право:

6.1. Спостерігати за станом здоров’я і розвитком дітей першого року життя у разі відсутності в штаті ФАП посади патронажної медичної сестри.

6.2. Проводити у межах компетенції і професійних прав консультування з питань планування сім’ї, обстеження, встановлювати попереднiй діагноз, строк вагітності, виконувати медичні маніпуляції та здійснювати профілактичну роботу.

6.3. Подавати завідувачу ФАП пропозиції щодо вдосконалення організації акушерсько-гінекологічної допомоги.

6.4. Підвищувати свій професійний рівень.

Орієнтовна посадова інструкція лікаря загальної практики – сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги

Основні обов’язки сімейного лікаря:

• організація роботи на робочому місці;
• зосереджена на пацієнтові допомога;
• володіння спеціальними навичками;
• всебічний, комплексний підхід;
• холістичний підхід.

Медична опіка над вагітною

Профілактична та інформаційно-просвітницька робота

1. Організація та проведення Школи відповідального батьківства. Консультування та проведення навчання майбутніх батьків з питань вигодовування, догляду за залишком пуповини та шкірою немовляти, безпеки дитини, характеру сну та випорожнення, нормального фізичного та психічного розвитку дитини, графіка щеплень та ін.

2. Розробка індивідуальних рекомендацій та проведення консультування батьків з питань: порушення харчування і вигодовування; порушення поведінки дитини; взаємостосунків між батьками і дитиною та ін.

3. Координація вирішення психосоціальних проблем, що виникають у вагітних та в їхніх родинах.

4. Навчання жінок раціональному режиму дня, харчування.

5. Консультування та підготовка вагітних та членів їх родин до появи новонародженої дитини.

6. Консультування з питань підготовки до пологів.

7. Консультування пацієнтки щодо ознак початку пологів.

8. Індивідуальні та групові консультування з профілактики ІПСШ/ВІЛ, планування сім’ї, методів контрацепції, в т.ч. післяпологової контрацепції, профілактики вроджених вад розвитку (насамперед за допомогою фолієвої кислоти), репродуктивних ризиків, ендемічних хвороб; імунопрофілактики.

Діагностика вагітності, спостереження та організація маршруту вагітної

• Діагностика та спостереження за вагітними з фізіологічним перебігом вагітності згідно з чинним клінічним протоколом; своєчасне взяття вагітних на облік (до 12 тиж)
• Взаємодія з ІІ рівнем надання медичної допомоги (своєчасне направлення вагітної до акушера-гінеколога та на інструментальне [УЗД] і параклінічне обстеження
• Розробка індивідуального плану дій вагітної (і дорослих членів родини, що мешкають з нею) при ознаках початку пологової діяльності
• Планове направлення до пологового будинку
• Виявлення та направлення вагітних груп ризику на вищий рівень надання медичної допомоги: діагностика відхилень від фізіологічного перебігу вагітності; направлення на ІІ рівень; зворотний зв’язок з ІІ рівнем (обмін інформацією); контроль за виконанням вагітною рекомендацій спеціалістів вищого рівня
• Надання допомоги вагітним при невідкладних станах згідно з клінічними протоколами і настановами; дистанційне консультування зі спеціалістами ІІ і ІІІ рівнів і отримання від них вичерпної інформації щодо клінічної ситуації; організація транспортування на вищий рівень (при потребі), ретельне документування наданої допомоги; негайне скерування до спеціаліста при прогностично важких ускладненнях вагітності
• Динамічне спостереження за породіллями: отримання від фахівців ІІ і ІІІ рівнів вичерпної інформації щодо стану породіллі і новонародженого; виконання призначень фахівців ІІ і ІІІ рівнів та контроль за дотриманням їх рекомендацій породіллями; організація патронажу згідно з чинними клінічними протоколами та настановами; консультування з питань гігієни післяпологового періоду та з питань підтримки грудного вигодовування
• Профілактика, рання діагностика і надання допомоги при післяпологових ускладненнях легкого перебігу (психологічний статус, лактостаз, тріщини сосків, затримка інволюції матки) та направлення породіль за необхідності на вищий рівень лікування; організація психосоціальної підтримки інших членів сім’ї

Практичні та комунікативні навички

• комунікативні навички: проведення консультувань, бесід, лекцій, тренінгів;
• оцінка стану вагітної, показників життєво важливих функцій, визначення ступеня невідкладності випадку;
• огляд у дзеркалах;
• здійснення бімануального гінекологічного обстеження;
• забір матеріалу для цитологічного та бактеріоскопічного дослідження;
• пальцеве ректальне обстеження;
• огляд і пальпація молочних залоз;
• проведення і оцінка експрес-тесту на вагітність;
• вимірювання висоти стояння дна матки, обводу живота;
• визначення строку вагітності і дати пологів за датами останньої менструації та першого руху плода;
• визначення положення плода в матці;
• оцінка стану плода (аускультація серцебиття, ведення гравідограми);
• визначення ступеня зрілості шийки матки;
• оцінка ступеня ризику у вагітних;
• оцінка параклінічних методів досліджень вагітної.

Орієнтовне положення про жіночу консультацію

1. Жіноча консультація є амбулаторно-поліклінічним закладом і створюється для надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

2. Жіноча консультація може бути структурним підрозділом пологового будинку, територіального ЛПЗ або самостійним ЛПЗ.

3. Перелік приміщень, що пропонується для жіночої консультації:

• кабінет завідувача жіночої консультації;
• кабінет старшої акушерки;
• кабінети лікарів акушерів-гінекологів;
• кабінети спеціалізованих прийомів: планування сім’ї, невиношування вагітності, гінекологічної ендокринології, мамологічний кабінет, кабінет патології шийки матки, гінекології дитячого та підліткового віку, діагностики та лікування безпліддя, функціональної та пренатальної діагностики;
• кабінети інших спеціалістів: терапевта, стоматолога (зубного лікаря), психотерапевта (медичного психолога), юристконсульта та ін.;
• фізіотерапевтичний кабінет;
• кабінет лікувальної фізкультури;
• кабінет підготовки вагітних до пологів;
• мала операційна;
• операційна;
• кімната тимчасового перебування після операції;
• процедурний кабінет;
• лабораторія;
• стерилізаційна;
• денний стаціонар;
• реєстратура.

4. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатом, оснащення жіночих консультацій медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів в установленому порядку.

5. Керівництво роботою жіночої консультації здійснюється її завідувачем.

6. Персонал жіночої консультації в своїй роботі керується діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, інструкціями та іншими чинними нормативними актами органів охорони здоров’я, посадовими інструкціями.

7. Розрахункова площа приміщень жіночої консультації повинна відповідати нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів («Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001»).

8. Основні завдання жіночої консультації.

8.1. Організація і проведення комплексу профілактичних заходів щодо збереження репродуктивного здоров’я населення, включаючи планування сім’ї та профілактику ІПСШ.

8.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань на основі сучасних досягнень науки і практики.

8.3. Раннє виявлення вагітних жінок (до 12 тиж вагітності) та їх диспансерний нагляд. Проведення клінічного, функціонального, ультразвукового та лабораторного обстеження вагітної із застосуванням сучасних засобів для визначення ступеня та групи перинатального ризику з метою профілактики акушерських та перинатальних ускладнень.

8.4. Своєчасне виявлення захворювань у вагітних та направлення їх на госпіталізацію у відділення патології вагітності пологового будинку або в інші лікувально-профілактичні установи за профілем захворювання.

8.5. Направлення вагітних жінок, які потребують лікування в стаціонарі денного перебування.

8.6. Забезпечення наступності з пологовими будинками, станцією швидкої медичної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, спеціалізованими ЛПЗ (центри планування сім’ї, дермато-венерологічні лікарні, протитуберкульозний диспансер та ін.).

8.7. Упровадження в практику сучасних засобів діагностики та лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.

8.8. Забезпечення необхідним обсягом функціонального та лабораторного обстеження вагітних.

8.9. Організація підготовки вагітних до пологів і залучення сім’ї до навчання у Школі відповідального батьківства.

8.10. Організація і проведення профілактичних гінекологічних оглядів жінок із використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та ін.) з метою раннього виявлення та лікування гінекологічних захворювань.

8.11. Організація та проведення консультування подружньої пари з питань планування сім’ї.

8.12. Диспансеризація гінекологічних хворих згідно з Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю «акушерство та гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.

8.13. Забезпечення правового захисту жінок згідно з чинним законодавством, а у разі необхідності – за участю юристконсульта.

8.14. Своєчасне надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з чинним законодавством, лікарняного листа у випадках тимчасової непрацездатності жінки, направлення на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) та МСЕК згідно з установленим порядком.

8.15. Організація медико-генетичного консультування подружжя, молоді, що збирається укласти шлюб, та родин, в яких є ризик народження (або які мають) дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.

8.16. Забезпечення складання статистичних звітів за встановленими зразками, на основі яких проводити систематичний аналіз своєї діяльності.

8.17. Фахівцями жіночої консультації здійснюється методичне керівництво оглядовими кабінетами в багатопрофільних поліклініках за територіальним принципом.

Орієнтовне положення про жіночий оглядовий кабінет ЛПЗ

1. Жіночий оглядовий кабінет створюється у складі сільської амбулаторії/сільської лікарні, у поліклініках чи у поліклінічних відділеннях ЦМЛ, ЦРЛ, ДЛ.

2. На посаду акушерки жіночого оглядового кабінету може призначатися молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки та має стаж роботи не менше 5 років.

3. Керує та контролює діяльність жіночого оглядового кабінету завідувач поліклініки, головний лікар амбулаторії/сільської лікарні, ДЛ, а також контролює рівень фахової підготовки.

4. Методичне керівництво роботою кабінету здійснює завідувач територіальної жіночої консультації, а методичне керівництво з питань онкології здійснює районний (міський) онколог.

5. Функціональні обов’язки акушерки оглядового кабінету.

5.1. Проводити профілактичні огляди жінок (за їх поінформованою згодою), які вперше протягом року звернулися до ЛПЗ.

5.2. Опитування про наявність порушення функцій статевої та шлунково-кишкової сфери.

5.3. Огляд шкіри, ротової порожнини та видимих слизових оболонок, огляд і пальпація молочних залоз, щитовидної залози, периферичних лімфовузлів, огляд зовнішніх статевих органів, огляд у дзеркалах піхви та шийки матки, бімануальне обстеження внутрішніх статевих органів, пальцеве обстеження прямої кишки жінкам від 30 років, а за наявності скарг – у будь-якому віці.

5.4. Взяття цитологічних мазків у всіх жінок з дотриманням методики взяття мазків, фіксації їх і направлення до цитологічної лабораторії; зворотній зв’язок з лабораторією.

5.5. Контроль за результатами цитологічних досліджень.

5.7. Направлення осіб, а при необхідності їх активний виклик, з виявленою патологією до відповідних спеціалістів, а також зворотний зв’язок з ними.

5.8. Навчання жінок самообстеженню молочних залоз.

5.9. Ведення паспорта дільниці (регіону обслуговування) з обліком та реєстрацією виконаних профілактичних оглядів і результатами цитологічних досліджень.

5.10. Надання повідомлень територіальним жіночим консультаціям про жінок, у яких виявлено передпухлинну та онкологічну патологію жіночих статевих органів та молочної залози.

5.11. Проведення санітарно-просвітницької та роз’яснювальної роботи серед жінок з питань профілактики захворювань.

6. Оснащення жіночого кабінету проводиться відповідно до Наказу МОЗ України від 04.11.2010 р. № 951 «Про затвердження Примірних табелів оснащення обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення (акушерсько-гінекологічна допомога)».

7. Жіночий оглядовий кабінет розміщується у світлій кімнаті з розрахунковою площею згідно з нормативними вимогами, що пред’являються до лікувальних закладів («Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001»).

Орієнтовне положення про кабінет патології шийки матки жіночої консультації

1. Кабінет патології шийки матки є спеціалізованим кабінетом у жіночій консультації, яка створюється у структурі пологового будинку, територіального ЛПЗ або самостійним лікувальним закладом.

2. На посаду лікаря кабінету патології шийки матки призначається головним лікарем (пологового будинку, ЛПЗ або жіночої консультації) лікар акушер-гінеколог, який пройшов тематичне вдосконалення з питань патології шийки матки та постійно підвищує свою кваліфікацію.

3. Лікар акушер-гінеколог кабінету патології шийки матки в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу жіночої консультації та головному лікарю.

4. У своїй діяльності лікар кабінету патології шийки матки керується цим положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров’я, посадовою інструкцією.

5. Лікареві кабінету патології шийки матки безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.

6. Функціональні обов’язки лікаря акушера-гінеколога кабінету патології шийки матки.

6.1. Здійснювати прийом і лікування жінок з патологією шийки матки за направленням акушерки оглядового кабінету, лікарів акушерів-гінекологів.

6.2. Проводити контроль за диспансерним спостереженням за жінками з патологією шийки матки на дільницях.

6.3. Налагодити взаємодію з онкогінекологом щодо своєчасного надання медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення шийки матки.

6.4. Забезпечувати повне і систематичне обстеження жінок з патологією шийки матки.

6.5. Проводити контроль за своєчасністю проведення цитологічного скринінгу та достовірністю охоплення цитологічним скринінгом жінок на дільницях.

6.6. Проводити санітарно-просвітницьку роботу з питань профілактики патології шийки матки.

6.7. Проводити аналіз по виявленню і лікуванню патології шийки матки.

7. Кабінет патології шийки матки розміщується у світлій кімнаті з розрахунковою площею згідно з нормативними вимогами, що пред’являються до лікувальних закладів («Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001»).

8. Оснащення кабінету патології шийки матки проводиться відповідно до Наказу МОЗ України від 04.11.2010 р. № 951 «Про затвердження Примірних табелів оснащення обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення (акушерсько-гінекологічна допомога)».

Орієнтовне положення про мамологічний кабінет ЛПЗ

1. Мамологічний кабінет організовується у складі поліклінік (поліклінічних відділень) міських, центральних, районних лікарень, жіночих консультацій з метою ранньої діагностики передраку та раку грудної залози і диспансерного нагляду за хворими цієї категорії.

2. На посаду лікаря мамологічного кабінету призначається фахівець, який має повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «медицина», спеціальністю «лікувальна справа» за фахом «акушер-гінеколог» чи «хірург», які пройшли курси тематичного удосконалення з мамології та гінекологічної ендокринології. Підвищення кваліфікації (курси удосконаленя, стажування, передатестаційні цикли тощо) – у встановленому порядку.

3. Лікар мамологічного кабінету підпорядковується головному лікареві поліклініки, лікарні, структурним підрозділом якої є кабінет, головному лікарю жіночої консультації. Організаційно-методичне керівництво його роботою здійснює територіальний онкологічний диспансер.

4. За стан мамологічної допомоги населенню району відповідає головний лікар закладу, на базі якого функціонує мамологічний кабінет.

5. При організації мамологічного кабінету поліклініки (поліклінічного відділення лікарні) на завідувача цього відділення покладається функція районного мамолога.

6. Відкриття і закриття мамологічного кабінету здійснюється у встановленому законодавством України порядку.

7. Мамологічний кабінет працює за планом, узгодженим з онкологічним диспансером і затвердженим керівником лікувального закладу, в складі якого організовано кабінет.

8. Основними завданнями лікаря мамологічного кабінету є:

• проведення прийому хворих, які звертаються в поліклініку з приводу захворювань грудних залоз;
• надання консультативної допомоги жінкам з патологією грудної залози;
• проведення лікування пацієнток з передраковими та іншими захворюваннями грудної залози;
• організація госпіталізації у 10-денний термін в онкологічні диспансери (інститути) хворих з підозрою чи наявністю злоякісного новоутворення для дообстеження і подальшого лікування (злоякісні новоутворення грудних залоз, преінвазивні форми раку грудних залоз, злоякісні та доброякісні захворювання м'яких тканин з локалізацією в грудній залозі, вузлові форми фіброаденоматозу грудних залоз, фіброаденоми, кісти, проліферативні види мастопатій);
• здійснення скринінгу патології грудних залоз;
• диспансерний нагляд за хворими з доброякісними вузловими новоутвореннями грудної залози повинен здійснювати акушер-гінеколог, хірург; зі злоякісними пухлинами – онколог; за жінками, які належать до групи ризику, – дільничний терапевт, лікар загальної практики – сімейний лікар;
• здійснення консультацій і патронажу на дому мамологічних хворих, які потребують цього,
  за виключенням хворих з IV клінічною групою, які обслуговуються лікарями-терапевтами дільничними;
• проведення аналізу причин відмов і прийняття невідкладних заходів щодо госпіталізації для спеціального чи симптоматичного лікування хворих на злоякісні новоутворення;
• здійснення обліку всіх пацієнтів з доброякісними та злоякісними новоутвореннями, які проживають на території діяльності кабінету, і контролю за своєчасним направленням повідомлень про кожний випадок злоякісного новоутворення до онкологічних диспансерів;
• заповнення в контрольних картах (форма № 030-6/о) термінів проведення диспансерних оглядів мамологічних онкологічних хворих, даних про їх лікування, життєвий статус та ін.

9. Лікар мамологічного кабінету бере участь в організації протиракових заходів в районі своєї діяльності, до яких входять:

• профілактичні огляди населення медичними працівниками ЛПЗ, у т.ч. в оглядових кабінетах;
• диспансеризація та лікування осіб з передпухлинними захворюваннями грудних залоз;
• санітарно-просвітницька робота серед населення;
• організація скринінгу населення з метою виявлення раку грудної залози.

10. Лікар мамологічного кабінету проводить систематичний аналіз діагностичних помилок, допущених лікарями лікувальних закладів, несе особисту відповідальність за якість і повноту розбору задавнених випадків злоякісних новоутворень на протиракових комісіях. Протоколи розбору задавнених випадків раку грудної залози подаються в онкологічні диспансери не рідше одного разу на 2 міс.

11. Мамологічний кабінет повинен мати окреме приміщення для прийому хворих, зберігання медичної документації та санітарно-просвітницької роботи.

12. Перелік обладнання мамологічних кабінетів для проведення лікувально-діагностичної роботи та скринінгу:

• комп'ютер персональний (для скринінгової програми);
• плівковий мамограф з проявною машиною;
• цифрова ультразвукова діагностична система для мамологічних досліджень;
• набір для трепан-біопсії.

13. Штати медичного персоналу мамологічного кабінету встановлюються залежно від обсягу роботи згідно з нормативними документами МОЗ України (наказ МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33).

Орієнтовна посадова інструкція завідувача жіночої консультації

1. На посаду завідувача жіночої консультації призначається кваліфікований фахівець, який пройшов спеціалізацію, має сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю «акушерство і гінекологія», досвід лікувальної та організаційної роботи за фахом не менше 5 років та не нижче ІІ кваліфікаційної категорії.

2. Завідувач жіночої консультації призначається та звільняється головним лікарем ЛПЗ, у складі якого знаходиться жіноча консультація (у разі коли жіноча консультація є самостійним закладом – управлінням охорони здоров’я, якому вона підпорядковується).

3. Завідувач жіночої консультації безпосередньо підпорядковується головному лікарю ЛПЗ (заступнику з медичної частини).

4. Завідувач жіночої консультації у своїй роботі керується чинними нормативними актами, положенням про жіночу консультацію, посадовою інструкцією.

5. Основними завданнями завідувача жіночої консультації є організація надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

6. Завідувач жіночої консультації забезпечує:

6.1. Умови діяльності медичного персоналу жіночої консультації.

6.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання небажаної вагітності, ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань.

6.3. Упровадження в практику роботи сучасних методів профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності та гінекологічних захворювань, сучасних форм та методів амбулаторно-акушерської допомоги.

6.4. Розширення обсягу та вдосконалення диспансерного методу обслуговування вагітних, породіль та пацієнток з гінекологічними захворюваннями.

6.5. Надання консультативної допомоги.

6.6. Взаємозв’язок із ЛПЗ вищого рівня в обстеженні та лікуванні вагітних та жінок з гінекологічними захворюваннями (пологовими будинками, станцією швидкої невідкладної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, а також з іншими лікувально-профілактичними установами [центрами планування сім’ї, протитуберкульозним, шкірно-венеричним, онкологічним диспансерами]).

6.7. Забезпечення акушерсько-гінекологічною допомогою жінок, які працюють на промислових підприємствах, у господарствах, розташованих в районі діяльності жіночої консультації, визначення медичних показань тим, хто потребує переведення на іншу роботу.

6.8. Виявлення та направлення пацієнток з гінекологічними захворюваннями на санаторно-курортне лікування.

6.9. Участь у розробці та здійсненні заходів щодо організації охорони праці та здоров’я жінок спільно з власником або уповноваженим органом підприємств.

6.10. Упровадження методів планування сім’ї.

6.11. Організацію та проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення.

6.12. Ведення облікової медичної документації за формами, затвердженими МОЗ України.

6.13. Контроль за якістю лікувально-профілактичної роботи, трудової дисципліни медичного персоналу жіночої консультації.

6.14. Організацію та проведення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації медичного персоналу, а також виховання в нього почуття професійного обов’язку та відповідальності.

6.15. Раціональне використання ресурсів (існуючої медичної техніки, обладнання, коштів).

6.16. Аналіз своєчасності видачі листків непрацездатності з вагітності та пологів, тимчасовій непрацездатності, направлення в установленому порядку осіб із втратою працездатності на ЛКК і МСЕК.

6.17. Забезпечення зберігання, обліку й видачі лікарняних листків.

6.18. Забезпечення надійного санітарно-гігієнічного режиму.

7. Завідувач жіночої консультації зобов’язаний:

7.1. Своєчасно доводити до відома медичного персоналу накази, розпорядження, інструктивно-методичні вказівки вищих організацій, посадових осіб та забезпечувати їх виконання.

7.2. Складати графік роботи лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу, а також розклад роботи всіх кабінетів жіночої консультації.

7.3. Надавати консультативну допомогу акушерам-гінекологам консультації, а також іншим фахівцям ЛПЗ.

7.4. Аналізувати основні показники діяльності жіночої консультації та упроваджувати заходи з поліпшення її роботи.

7.5. Розробляти плани роботи жіночої консультації.

7.6. Проводити оперативні наради, конференції із залученням наукових фахівців та розробок, розборів тяжких випадків захворювань та перинатальної смертності новонароджених;

8. Завідувач жіночої консультації має право:

8.1. Брати участь у роботі з підбору кадрів жіночої консультації.

8.2. Вносити пропозиції або вирішувати питання щодо заохочення найкращих працівників або накладення дисциплінарних стягнень за умови порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

8.3. Перевіряти ведення лікарями облікової медичної документації, лікувальний та діагностичний процес у жіночій консультації.

8.4. Підвищувати професійну кваліфікацію.

8.5. Бути присутнім на амбулаторному прийомі акушерів-гінекологів з наступним проведенням аналізу їх роботи.

9. Завідувач жіночої консультації керується в своїй роботі законодавством України, нормативними актами МОЗ України, органів охорони здоров’я, рішеннями медичних нарад, методичними рекомендаціями тощо.

10. Відповідальний за техніку безпеки.

11. Відповідальний за протипожежну безпеку.

Орієнтовна посадова інструкція лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації

1. На посаду лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації призначається спеціаліст з вищою медичною освітою, який має первинну спеціалізацію та сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю «акушерство та гінекологія».

2. На посаду лікар акушер-гінеколог жіночої консультації призначається головним лікарем згідно з чинним законодавством.

3. Лікар акушер-гінеколог у своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу жіночої консультації та головному лікарю.

4. У своїй діяльності лікар акушер-гінеколог керується цим положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров’я, посадовою інструкцією.

5. Лікарю акушеру-гінекологу жіночої консультації безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.

6. Оцінка діяльності акушера-гінеколога проводиться на основі аналізу проведення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів, показників жіночого здоров’я, а також здійснення оздоровчих методів жінкам з групи диспансерного нагляду.

7. Лікар акушер-гінеколог зобов’язаний:

7.1. Здійснювати прийом жінок у жіночій консультації.

7.2. Відвідувати хворих і вагітних на дому за викликом.

7.3. Виконувати активний акушерський патронаж вдома.

7.4. Проводити активну санітарно-просвітницьку діяльність щодо здорового способу життя, безпечного материнства, планування сім’ї тощо.

7.5. Вести профілактичну роботу з виявлення ускладнень вагітності, а також факторів ризику, що загрожують фізіологічному виношуванню вагітності.

7.6. Здійснювати динамічне спостереження за станом здоров’я вагітних жінок, забезпечувати взяття на диспансерний нагляд вагітних на ранніх строках вагітності (до 12 тиж).

7.7. Забезпечувати повне та систематичне обстеження вагітних із застосуванням клінічних, функціональних, лабораторних та ультразвукових методів дослідження з метою раннього виявлення материнської та перинатальної патології, вибору акушерської тактики в залежності від факторів акушерського та перинатального ризику та розробки плану ведення вагітності та пологів, забезпечення безпечного материнства.

7.8. Виявляти своєчасно вагітних, які потребують лікування в акушерських та спеціалізованих стаціонарах, в денних стаціонарах жіночих консультацій, та направляти їх на лікування у відповідні заклади охорони здоров’я.

7.9. Підтримувати постійний зв’язок з пологовими будинками, лікарями-спеціалістами поліклініки (терапевтами, педіатрами та лікарями інших спеціальностей), спеціалізованими медичними закладами (дермато-венерологічними, протитуберкульозними лікарнями та іншими).

7.10. Проводити заняття з вагітними до пологів у Школі відповідального батьківства.

7.11. Проводити профілактичні гінекологічні огляди жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та ін.) з метою раннього виявлення та лікування гінекологічних захворювань.

7.12. Здійснювати огляд молочних залоз, навчати жінок методам самообстеження молочних залоз.

7.13. Проводити консультування жінок з питань планування сім’ї.

7.14. Проводити диспансеризацію гінекологічних хворих згідно з Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю «акушерство і гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.

7.15. Сприяти правовому захисту жінок згідно з чинним законодавством, у разі необхідності – за участю юристконсульта.

7.16. Забезпечувати надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які працюють на підприємствах та в установах району обслуговування.

7.17. Своєчасно надавати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з чинним законодавством, видавати лікарняні листи у випадках тимчасової непрацездатності та направлення на ЛКК та МСЕК згідно з встановленим порядком.

7.18. Своєчасно направляти на медико-генетичне консультування подружжя, молодь, що збирається до шлюбу, родини з ризиком народження та тих, що мають дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.

7.19. Вести роботу з навчання середнього та молодшого медичного персоналу.

7.20. Виконувати та контролювати техніку безпеки та пожежну безпеку.

8. Лікар акушер-гінеколог має право:

8.1. Брати участь у нарадах, на яких розглядаються питання, що відносяться до роботи лікаря.

8.3. Вносити пропозиції щодо поліпшення якості роботи.

8.4. Подавати завідувачу жіночої консультації пропозиції про накладення стягнень або заохочення на осіб, підлеглих лікарю.

8.5. Лікар має право, за погодженням з адміністрацією, відмовитись від ведення пацієнта, якщо останній не виконує лікарських призначень або правил внутрішнього розпорядку ЛПЗ.

Орієнтовна посадова інструкція старшої акушерки жіночої консультації

1. Посаду старшої акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки, має досвід практичної й організаційної роботи і стаж роботи акушеркою не менше 5 років.

2. Старша акушерка жіночої консультації приймається на роботу та звільнюється керівником ЛПЗ, до складу якого входить жіноча консультація, або завідувачем жіночої консультації.

3. Старша акушерка жіночої консультації знаходиться в підпорядкуванні завідувача жіночої консультації.

4. У своїй роботі старша акушерка жіночої консультації керується положенням про жіночу консультацію, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні старшої акушерки жіночої консультації знаходиться середній і молодший медичний персонал консультації.

6. Основним завданням старшої акушерки жіночої консультації є правильна організація праці середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення своєчасного виконання ними лікарських призначень вагітним і гінекологічним хворим.

7. Відповідно до основних завдань, старша акушерка жіночої консультації забезпечує:

7.1. Ознайомлення середнього і молодшого медичного персоналу з їх обов'язками.

7.2. Контроль за своєчасним і кваліфікованим виконанням акушерками лікувальних і діагностичних призначень лікарів у жіночій консультації та вдома; ведення ними облікової медичної документації відповідно до форм, затверджених МОЗ України; дотриманням середнім і молодшим медичним персоналом встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.

7.3. Проведення заходів щодо раціональної організації праці середнього і молодшого персоналу.

7.4. Раціональний розподіл та використання кадрів середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.

7.5. Своєчасність заміщення акушерок і молодшого персоналу, які не вийшли на роботу.

7.6. Належний санітарно-гігієнічний стан жіночої консультації.

7.7. Поповнення, правильне збереження і витрати медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментарію та предметів господарського призначення для потреб жіночої консультації.

7.8. Правильне збереження та облік отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів.

7.9. Своєчасний обмін медичної документації між жіночою консультацією та пологовим будинком (відділенням).

7.10. Складання графіків роботи середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.

7.11. Розробку і проведення заходів щодо підвищення кваліфікації середнього, молодшого медичного персоналу та виховання у них сумлінного ставлення до праці та високої культури обслуговування населення.

8. Старша акушерка жіночої консультації має право:

8.1. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй середнім і молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Орієнтовна посадова інструкція акушерки жіночої консультації

1. Посаду акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки.

2. Акушерка приймається на роботу та звільнюється керівником ЛПЗ.

3. Акушерка знаходиться в підпорядкуванні лікаря акушера-гінеколога, завідувача жіночої консультації та старшої акушерки.

4. У своїй роботі акушерка керується діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

5. Основним завданням акушерки є проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітньої роботи з акушерства та гінекології під керівництвом лікаря.

6. У відповідності до основних завдань акушерка здійснює:

6.1. Підготовку амбулаторного прийому, який проводить лікар.

6.2. Ознайомлення жінок з правилами внутрішнього розпорядку та режимом роботи жіночої консультації.

6.3. Допомогу лікарю під час проведення діагностичних, лікувальних та оперативних маніпуляцій.

6.4. Проведення разом з лікарем профілактичних гінекологічних оглядів.

6.5. Санітарно-просвітницьку роботу з акушерства та гінекології, в т.ч. випуск санітарних бюлетенів, зокрема з питань планування сім’ї.

6.6. Контроль за роботою молодшого медичного персоналу.

6.8. Контроль за відвідуванням вагітних та хворих, які підлягають диспансерному обліку.

7. Акушерка жіночої консультації зобов’язана:

7.1. Виконувати правила асептики та антисептики, правильно стерилізувати, обробляти та зберігати перев’язувальний матеріал та інструменти медичного призначення.

7.2. Вести медичну облікову документацію.

7.3. Виконувати у разі необхідності обов’язки операційної сестри.

7.4. Надавати першу медичну допомогу при невідкладних станах із подальшим викликом лікаря.

7.5. Звітувати завідувачу відділення, у разі його відсутності – черговому лікарю про всі ускладнення або хвороби у вагітних чи гінекологічних хворих.

7.6. Виконувати акушерський патронаж.

7.7. Проводити санітарно-просвітницьку роботу серед вагітних, членів їх родин про особливості гігієни вагітних, раціональне харчування, необхідність регулярного відвідування лікаря.

7.8. При виявленні відхилень від нормального стану направити на прийом до акушера-гінеколога.

7.9. Про результати патронажу акушерка повинна звітувати лікарю та записувати їх у патронажний журнал.

8. Акушерка жіночої консультації має право:

8.1. Вносити пропозиції завідуючому відділенням з раціонального розподілу роботи.

8.2. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

8.3. Давати вказівки підпорядкованим їй молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

8.4. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі недоліки в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Графік візитів вагітної до лікаря

Перший візит (бажано до 12 тиж вагітності)
Оформлення медичної документації
Форми 111/о та 113/о
Заповнення анкети вагітної
За згодою (додаток 2)
Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини)
Виявлення факторів ризику гестаційного діабету
За їх наявності – проведення двогодинного перорального тесту толерантності до глюкози (ПТТГ) (додаток 13)
Виявлення факторів ризику прееклампсії
За наявності факторів ризику (додаток 21)
пропонуйте жінці з 16 тиж вагітності до народження дитини приймати 75 мг аспірину
Оцінка показань до направлення на медико-генетичну консультацію
Додаток 7
Оцінка умов праці
Видається лікарський висновок за встановленою формою при необхідності (додаток 14)
Загальний огляд
Пальпація щитоподібної залози
Аускультація серця
Аускультація легенів
Огляд та пальпація молочних залоз
Пальпація лімфатичних вузлів
Вимірювання артеріального тиску (АТ)
Вимірювання пульсу (частота, ритмічність)
Вимірювання температури тіла
Визначення росту
Визначення маси тіла
Визначення індексу маси тіла
Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження)
Рутинний огляд не є прогностично точним для визначення строку вагітності, а також не дає можливості передбачити передчасні пологи або тазо-головну диспропорцію
УЗД на строках вагітності від 11 тиж + 1 день до 13 тиж + 6 днів (визначення строку вагітності, вимірювання комірцевого простору та виявлення ультразвукових маркерів уродженої та хромосомної патології)
Лікар надає інформацію жінці щодо доцільності одночасного проведення першого УЗД (11 тиж + 1 день – 13 тиж + 6 днів) і подвійного біохімічного тесту (вільний ХГ, РАРР-А) та розрахунку ризику наявності у плода хромосомної і деякої розповсюдженої вродженої патології. Дослідження виконують за згодою жінки (додаток 8)
Призначення лабораторного обстеження:
• загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білка
• посів сечі (скринінг на безсимптомну бактеріурію)
При виявленні призначається антибіотикотерапія
• група крові та резус-фактор
• наявність резус-антитіл (при Rh-негативній належності крові у вагітної та Rh-позитивній у батька майбутньої дитини)
Титри антирезус антитіл визначають тільки при першому візиті та в 28 тиж вагітності за умови неускладненого перебігу вагітності
• загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів
• серологічне обстеження на сифіліс (перше)
• тест на ВІЛ-інфекцію (перший)
Якщо результат тесту позитивний, то повторне обстеження не призначається
При першому зверненні вагітної на строках до 23 тиж їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ. У разі отримання негативного результату повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тиж вагітності
У разі першого звернення пацієнтки на строках понад 30 тиж вагітності їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ. Якщо результат негативний, повторне обстеження проводиться експрес-методом у пологах
• тест на наявність HBsAg
• мазок на цитологічне дослідження
• мазок на флору (за показами)
За наявності скарг та клінічних проявів
Надання вагітній розгорнутої інформації щодо:
• необхідності прийому фолієвої кислоти (400 мкг) до 12 тиж вагітності
Якщо в анамнезі відмічались випадки народження плодів/дітей з вродженими дефектами нервової трубки, добова доза фолієвої кислоти становить 800 мкг (додаток 19)
• доцільності ведення щоденника самопочуття до кінця вагітності
Додаток 15
• раціонального харчування під час вагітності
• гігієни харчування для зниження ризику виникнення харчових інфекцій (лістеріозу, сальмонельозу, токсоплазмозу)
З особливим наголосом на:
• відсутність необхідності рутинного прийому вітаміну D;
• тератогенний ефект від прийому вітаміну А дозою понад 10 000 ОД/доб (А)
• відсутність необхідності рутинного прийому полівітамінно-мінеральних комплексів (А) (додаток 20).
• здорового способу життя, включаючи припинення:
- паління
- вживання алкоголю
- наркотичних речовин
• оптимальних умов праці під час вагітності
• внутрішньоутробного розвитку плода
• статевого життя протягом вагітності
Доцільне використання презерватива
• фізичних вправ, включаючи такі, що зміцнюють м’язи тазового дна
• необхідності відвідування Школи відповідального батьківства протягом вагітності, бажано з партнером
• можливих загрозливих симптомів під час вагітності
Додаток 16
Направлення вагітної до дільничного терапевта за випискою з амбулаторної карти
Додаток 4
Заповнення вагітною інформованої згоди
Додаток 3

Другий візит (не пізніше 2 тиж після 1-го візиту)

Що необхідно виконати під час візиту	Рівень доказовості	Коментарі
Оцінка та обговорення результатів обстежень з вагітною	D
Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові становить < 110 г/л, cлід обговорити з жінкою питання необхідності раціонального харчування (вживання м’яса, бобових, зелених овочів, цитрусових) та доцільність прийому препаратів заліза	А
Якщо у вагітної Rh-негативний, а у батька майбутньої дитини Rh-позитивний тип крові, у разі відсутності у неї антитіл, обговоріть необхідність введення їй антирезус імуноглобуліну на строках вагітності 28-32 тиж	А
Обстеження вагітної: • вимірювання АТ	А
• вимірювання пульсу (частота, ритмічність)	А
• вимірювання температури тіла	А
• лабораторне обстеження – загальний аналіз сечі або експрес-тест на наявність білка	А
УЗД на строках вагітності від 18 до 20 тиж + 6 днів (визначення структурних аномалій плода)	А	У випадку, коли результат УЗД є сумнівним або таким, що виявив будь-яку структурну аномалію плода, лікар УЗД негайно направляє пацієнтку до лікаря, який веде її вагітність, для вирішення питання щодо подальшого ведення вагітності та повідомляє лікареві про виявлену патологію по телефону (додаток 15)
Обговорення даних, занесених у щоденник самопочуття вагітної, з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів	D

Третій візит (19-21 тиж вагітності, після виконання другого УЗД)

Що необхідно виконати під час візиту	Рівень доказовості	Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо результатів попереднього УЗД	D	У разі виявлення низької плацентації, крайового прикріплення плаценти необхідно провести додаткове УЗД на строках у 32 тиж вагітності. При виявленні центрального передлежання плаценти вагітну направляють до акушерського стаціонару
Обстеження вагітної: • вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми	A	Додаток 17
• вимірювання АТ	А
• вимірювання пульсу (частота, ритмічність)	A
• вимірювання температури тіла	A
Направлення на обстеження: • тест на ВІЛ-інфекцію (другий в 22-23 тиж вагітності)	А
• загальний аналіз сечі або експрес-тест на наявність білка	A
Обговорення даних, занесених у щоденник самопочуття вагітної, з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів	D	Додаток 15

Четвертий візит (25-26 тиж вагітності)

Що необхідно виконати під час візиту	Рівень доказовості	Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо: • всіх отриманих результатів обстежень	D
• необхідності проведення обстежень перед оформленням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами	A
Обстеження вагітної: • вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми	A	Додаток 17
• вимірювання АТ	А
• вимірювання пульсу (частота, ритмічність)	A
• вимірювання температури тіла	A
• огляд нижніх кінцівок	A	На наявність варикозно розширених вен
• аускультація серцебиття плода	A
Направлення на обстеження: • загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів у 29 тиж вагітності	C
• серологічне дослідження на сифіліс (друге) у 29 тиж	B
• наявність резус-антитіл (при Rh-негативній належності крові у вагітної та Rh-позитивній у батька майбутньої дитини)	A	Титри антирезус антитіл визначаються тільки при першій явці та у 28 тижнів за умови неускладненого пербігу вагітності
• загальний аналіз сечі або експрес-тест на наявність білка	A
• двогодинний тест толерантності до глюкози всім вагітним	A	Додаток 13
Обговорення даних, занесених у щоденник самопочуття вагітної, з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів	D	Додаток 15
Надання вагітній адрес пологових будинків (відділень) та їх номерів телефонів, куди можна негайно звернутися по медичну допомогу	D
Призначення антирезус імуноглобуліну	B	У 28-32 тиж вагітності жінкам із резус-негативною належністю крові при Rh-позитивній крові у батька майбутньої дитини і відсутності антитіл у вагітної

П’ятий візит (30 тиж вагітності)

Що необхідно виконати під час візиту	Рівень доказовості	Коментарі
Надання розгорнутої інформації щодо всіх отриманих результатів обстежень	D
Обговорення даних, занесених у щоденник самопочуття вагітної, з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів	D	Додаток 15
Підготовка до пологів та народження дитини, партнерських пологів	А	Додаток 10
Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові становить < 110 г/л, слід обговорити з жінкою питання щодо необхідності прийому препаратів заліза	А
Обстеження вагітної: • огляд та пальпація молочних залоз	А
• вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми	А	Додаток 17
• вимірювання АТ	А
• вимірювання пульсу (частота, ритмічність)	А
• вимірювання температури тіла	А
• огляд нижніх кінцівок	А	На наявність варикозно розширених вен
• аускультація серцебиття плода	А
Лабораторне обстеження – загальний аналіз сечі або експрес-тест на наявність білка	А

Шостий візит (34-35 тиж вагітності)

Що необхідно виконати під час візиту	Рівень доказовості	Коментарі
Обстеження вагітної: • вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми	A	Додаток 17
• вимірювання АТ	A
• вимірювання пульсу (частота, ритмічність)	A
• вимірювання температури тіла	A
• огляд нижніх кінцівок	A	На наявність варикозно розширених вен
• аускультація серцебиття плода	A
Лабораторне обстеження – загальний аналіз сечі або експрес-тест на наявність білка	A
Надання розгорнутої інформації щодо всіх отриманих результатів обстежень	D
Обговорення даних, занесених у щоденник самопочуття вагітної, з особливою увагою до можливих загрозливих симптомів, та необхідності своєчасного звернення за медичною допомогою. Слід надати адреси пологових будинків (відділень) та номери телефонів, куди може звернутись жінка	D	Додаток 15

Сьомий візит (38 тиж вагітності)

Що необхідно виконати під час візиту	Рівень доказовості	Коментарі
Обстеження вагітної: • вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми	A	Додаток 17
• вимірювання АТ	A
• вимірювання пульсу (частота, ритмічність)	A
• вимірювання температури тіла	A
• огляд нижніх кінцівок	A	На наявність варикозно розширених вен
• аускультація серцебиття плода	A
Лабораторне обстеження – загальний аналіз сечі або експрес-тест на наявність білка	A
Надання розгорнутої інформації щодо: • дій жінки у разі початку пологової діяльності, вилиття навколоплідних вод або появи можливих загрозливих симптомів; • післяпологової контрацепції	D
Обговорити дані, занесені в щоденник самопочуття вагітної. Надати адреси пологових будинків (відділень) та номери телефонів, куди повинна звернутись жінка за своєчасною медичною допомогою	D	Додаток 15

Восьмий візит (40 тиж вагітності)

Що необхідно виконати під час візиту	Рівень доказовості	Коментарі
Обстеження вагітної: • вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми	A	Додаток 17
• вимірювання АТ	A
• вимірювання пульсу (частота, ритмічність)	A
• вимірювання температури тіла	A
• огляд нижніх кінцівок	A	На наявність варикозно розширених вен
• аускультація серцебиття плода	A
Лабораторне обстеження – загальний аналіз сечі або експрес-тест на наявність білка	A
Надання розгорнутої інформації щодо: • можливих дій при переношеній вагітності; • післяпологової контрацепції; • адрес пологових будинків (відділень) та номерів телефонів, куди може звернутись жінка за своєчасною медичною допомогою	D	Переношена вагітність – вагітність, термін якої становить > 294 днів (42 тиж) від першого дня останньої менструації Дослідженнями доведено, що показники материнської захворюваності та смертності при неускладненій вагітності підвищуються після переношування вагітності (> 42 тиж). Ризик народження мертвого плода на 37-му тижні вагітності cтановить 1:3000, на 42-му – 3:3000, на 43-му тижні – 6:3000 Жінкам із неускладненим перебігом вагітності індукцію пологів потрібно запропонувати після 41-го тижня вагітності (A)
Обговорити дані, занесені в щоденник самопочутя вагітної	D

Дев’ятий візит (41 тиж вагітності)

Що необхідно виконати під час візиту	Рівень доказовості	Коментарі
Обстеження вагітної: • вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми	А	Додаток 17
• вимірювання АТ	А
• вимірювання пульсу (частота, ритмічність)	А
• вимірювання температури тіла	А
• огляд нижніх кінцівок	А	На наявність варикозно розширених вен
• аускультація серцебиття плода	А
Лабораторне обстеження – загальний аналіз сечі або експрес-тест на наявність білка	А
Надання розгорнутої інформації щодо: • можливої подальшої тактики ведення вагітності (індукція пологової діяльності або очікувальне ведення, обговорення позитивних та негативних наслідків кожного з варіантів); • післяпологової контрацепції; • адрес пологових будинків (відділень) та номерів телефонів, куди може звернутись жінка за своєчасною медичною допомогою;	А	Якщо вагітна обирає індукцію пологової діяльності, направити її в пологовий стаціонар Якщо жінка обирає очікувальну тактику ведення, запропонувати їй посилений антенатальний моніторинг, починаючи з 42 тиж вагітності: кардіотокографія (КТГ) 2 рази на тиждень, УЗД з визначенням кількості амніотичної рідини (А)
Обговорити дані, занесені в щоденник самопочуття вагітної	D	Додаток 15

Індикатори якості амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги

1	Наявність сучасного медичного обладнання для надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги	> 90%	К-сть наявного передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання/к-сть передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання Х 100	Табель оснащення, затверджений наказом МОЗ України від 04.11.2010 р. № 951
2	Наявність ЛПМД* з надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги	> 95%	Наявність у закладі ЛПМД з надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги на електронних та/або паперових носіях/к-сть затверджених наказами МОЗ України УКПМДМ** х100	Накази МОЗ України, якими затверджено УКПМДМ
3	Забезпечення навчання медичного персоналу медико-організаційним технологіям УКПМДМ та ЛПМД	95,0-98,0%	К-сть медичних працівників, які задіяні у виконанні ЛПМД та пройшли навчання з медико-організаційних технологій наявних УКПМДМ та ЛПМД/загальну к-сть медичних працівників, які задіяні у виконанні ЛПМД (фізичних осіб) х 100	Журнал навчання медичного персоналу
4	Своєчасність взяття на облік вагітних, %	90,0-95,0%	К-сть жінок, які поставлено на облік до 12 тиж вагітності/загальну к-сть жінок, що були на обліку по вагітності і пологах х 100	Індивідуальна карта вагітної і породіллі, 111/о, ф. 21
5	Охоплення вагітних УЗД	98,0- 99,0 %	К-сть вагітних, що пройшли УЗД дворазово на строках вагітності до 21 тиж/загальну к-сть жінок, що були на обліку по вагітності і пологах х 100	Індивідуальна карта вагітної і породіллі, 111/о, ф. 21
6	Охоплення вагітних обстеженням на ВІЛ/СНІД	90,0-95,0%	К-сть вагітних, що пройшли обстеження на ВІЛ/СНІД дворазово на строках вагітності до 23 тиж/загальну к-сть жінок, що були на обліку по вагітності і пологах х 100	Індивідуальна карта вагітної і породіллі, 111/о, ф. 21
7	Охоплення вагітних обстеженням на HBsAg	99,0-99,5%	К-сть вагітних, що пройшли обстеження на HBsAg/загальну к-сть жінок, що були на обліку по вагітності і пологах х 100	Індивідуальна карта вагітної і породіллі, ф. 111/о, ф. 21
8	Частота антенатальної загибелі плода	< 5,4 на 1000 вагітних	К-сть вагітних, у яких відбулася антенатальна загибель плода на строках вагітності 22 тиж і більше/загальну к-сть жінок, що були на обліку по вагітності і пологах х 1000	Індивідуальна карта вагітної і породіллі, ф.111/о, дані стат. управління
9	Охоплення жінок скринінгом на рак шийки матки	> 70,0-75,0%	К-сть жінок віком 18 років і старше, яким протягом останніх 3 років проведено скринінг на рак шийки матки/загальну к-сть жінок віком 18 років і старше х 100	Медична карта амбулаторного хворого, медичний паспорт дільниці, ф. 20
10	Виявлення онкозахворювань в I-II cтадії: • рак молочної залози; • рак шийки матки; • рак тіла матки; • рак яєчників	80,0-90,0% 75,0-90,0% 75,0-85,0% 40,0-55,0%	К-сть виявлених жінок з окремими онкозахворюваннями в I-II cтадії/загальну к-сть вперше зареєстрованих пацієнток з окремими онкозахворюваннями х 100	Ф. 35 зд.
11	Летальність до одного року: • рак молочної залози; • рак шийки матки; • рак тіла матки; • рак яєчників	< 8,0% < 12,0% < 8,0% < 20,0%	К-сть померлих жінок упродовж одного року після виявлення онкозахворювання/к-сть жінок з вперше виявленим онкозахворюванням у попередньому році х 100	Ф. 35 зд.
*ЛПМД – локальний протокол медичної допомоги **УКПМД – уніфікований клінічний протокол медичної допомоги

* Із повною версією наказу можна ознайомитися на сайті www.moz.gov.ua.

Продовження у наступному номері журналу