Право на освіту гарантоване громадянам Основним Законом України. Стаття 53 Конституції України забезпечує доступність вищої і післядипломної освіти різних форм навчання кожному громадянинові. Тобто таке право є невід’ємним і не може залежати від керівництва підприємства, установи, організації будь-якої форми власності, оскільки походить від волі суб’єкта – носія такого права. Таким чином, вступати чи не вступати до навчального закладу – вирішувати саме вам. У разі вступу до вищих навчальних закладів (ВНЗ) на навчання без відриву від виробництва (за заочною чи вечірньою формою) для реалізації зазначеного права працівник автоматично отримує право на додаткову відпустку у зв’язку з навчанням. 
Надання відпусток працівникам регулюється такими нормативно-правовими актами України: Кодексом законів про працю УРСР від 10.12.71 р. (далі – КЗпП України), Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 тощо. 
У зазначених нормативних актах чітко окреслено коло суб’єктів, які мають право на відпустку у зв’язку з навчанням, а також строки та порядок її надання. Відповідно до ст. 215, 216, 217 КЗпП України і ст. 15 Закону «Про відпустки», право на додаткову оплачувану відпустку працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надається лише за місцем основної роботи та за умови успішного навчання; тобто тим студентам-працівникам, які не мають академічної заборгованості за минулий курс. Відмова керівництва у наданні відпустки на підставі невідповідності профілю виробництва навчанню є необгрунтованою, оскільки чинним законодавством визначено, що відпустка у зв’язку з навчанням надається незалежно від того, чи відповідає спеціальність, за якою навчається працівник, вимогам або профілю підприємства. Умотивованість такої відмови існує лише у тому випадку, якщо працівник навчається за рахунок коштів підприємства.
Зазначена відпустка надається працівнику-студенту на основі: 1) довідки-виклику на сесію з навчального закладу, в якому навчається працівник; 2) заяви працівника на ім'я керівника організації про надання йому додаткової відпустки у зв'язку з навчанням.
У довідці-виклику, крім форми навчання, рівня акредитації закладу, курсу, на якому навчається працівник, зазначаються: початок і кінець заліково-екзаменаційної (настановної) сесії, тривалість відпустки, а також інформація про успішність працівника-студента. Необхідно наголосити на тому, що планування навчального процесу належить виключно до компетенції навчального закладу, тому підприємство зобов'язане надати працівникові відпустку саме на той період, який визначено навчальним закладом у довідці-виклику. Керівник підприємства при цьому не має права відмовити працівникові в наданні навчальної відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю.

Я працюю головною медичною сестрою лікарні. У січні у нас була створена посада заступника головного лікаря з медсестринства. За браком освіти мене не можуть призначити на дану посаду. Чи вплине це на рівень моєї зарплати і чи має право керівництво звільнити мене або скасувати мою посаду?
О. Баранік, м. Київ 

Дійсно, відповідно до наказу МОЗ України від 2.11.07 р. № 688 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33», до штатних розписів закладів охорони здоров’я з 1 січня 2008 р. була введена посада заступника головного лікаря з медсестринства. Необхідно зазначити, що даний наказ не скасовує посад старшої чи головної медичної сестри, а лише створює нову додаткову посаду за рахунок збільшення штатної чисельності та фонду оплати праці закладів, тому ви не підлягаєте скороченню чи звільненню. Дана новація ніяким чином не повинна впливати на рівень ваших доходів. 

Свої запитання із поміткою «Юрконсультація» ви можете надсилати на адресу редакції або на електронну пошту: mazz@health-ua.com