Скільки календарних днів відпустки надається медичним працівникам допоміжних шкіл-інтернатів?
    В. Калашнік, м. Хмельницький

Законом України «Про відпустки» визначено загальну тривалість відпустки для всіх працівників – 24 календарні дні. Враховуючи специфіку роботи в кожній галузі господарства, законодавством передбачено додаткові відпустки або збільшену норму тривалості основної відпустки.
У галузі охорони здоров’я для працівників окремих посад різних лікувально-профілактичних напрямків передбачено щорічні додаткові  відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці».
Для загальних професій медичних працівників закладів та установ охорони здоров’я, соціального захисту населення та освіти (до яких відносяться школи-інтернати): лікарі та молодші спеціалісти з медичною освітою мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю до 7 календарних днів. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором на підприємстві залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і базується на результатах  гігієнічної оцінки умов праці за показниками та критеріями,  що  затверджені Наказом  Мінпраці та МОЗ України від 31.12.1997  р. № 383/55  «Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими  надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів».
 Для медичних працівників шкіл-інтернатів спеціальних типів тривалість такої додаткової відпустки диференціюється.

Я учасник та ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці, працюю лікарем у державній поліклініці. Чи мають право на роботі вираховувати з мене податок із доходів?
    О. Шевчук, м. Мерефа

Сьогодні в питанні оподаткування доходів учасників бойових дій та ветеранів ВВВ існує колізія. Так, п. 6.1.3. б) ст. 6 Закону України «Про податок із доходів фізичних осіб» таким ветеранам надано податкову соціальну пільгу – платник податку має право на зменшення суми  загального  місячного  оподатковуваного доходу, отримуваного із джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму   податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць).
У той же час п. 18 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» забезпечує повне звільнення таких працівників від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів. Та в преамбулі цього закону зазначено, що він визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їхнього життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Тобто цей закон не є законом про оподаткування і не може встановлювати пільги щодо оподаткування.
Дана норма підтверджена Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (лист від 18.09.2006 р. № 06-10/12-425 щодо податкових пільг учасникам бойових дій) та Мінфіном України (лист від 06.12.2006 р. № 31-20030-4-18/26102 про впорядкування проблемних питань щодо пільгового оподаткування ветеранів Другої світової війни).
Тож утримують податок з вашої заробітної плати правомірно, а для отримання податкової соціальної пільги й зменшення розміру податку вам необхідно звернутися до роботодавця із заявою.