Моніторинг здорового старіння в умовах війни: адаптація рекомендацій ВООЗ до українських реалій

У 2025 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала довгоочікуваний документ «­Визначення прогресу і впливу Десятиліття здорового старіння ООН (2021-2030)», який представляє комплексну систему моніторингу та оцінювання глобальної ініціативи, спрямованої на покращення життя літніх людей в усьому світі.

Ключові слова: Всесвітня організація охорони здоров’я, Десятиліття здорового старіння ООН, літні люди, старіння, демографічні трансформації, рекомендації.

«Десятиліття здорового старіння ООН (2021-2030)» – це глобальна співпраця, ініційована ВООЗ та іншими організаціями ООН і узгоджена із «Цілями сталого розвитку». Цей визначний міжнародний проєкт зобов’язує ВООЗ здійсню­­вати моніторинг впровадження програми зі сприяння здоровому старінню і звітувати про його результати у 2023, 2026 та 2029 роках. Спільно з Технічною консультативною групою з питань впровадження «Десяти­ліття здорового старіння» ВООЗ розробила комплексний механізм моніторингу та відстеження показників покращення життя літніх людей на всіх рівнях завдяки реалізації програми.

«Десятиліття здорового старіння» визначає чотири ключові напрямки дій:

1) створення середовища, сприятливого для літніх людей;

2) подолання негативних стереотипів, упереджень та дискримінації за віковою ознакою;

3) забезпечення інтегрованої медичної та ­соціальної допомоги;

4) забезпечення доступу до довготривалого ­догляду.

Ці напрямки безпосередньо корелюють із проблемами літніх людей в Україні під час війни.

Демографічні трансформації останнього століття характеризуються безпрецедентним подовженням тривалості життя і зниженням народжуваності, що призводить до структурних змін у віковій піраміді населення планети. Згідно з демо­графічними прогнозами, кількість осіб віком старше 60 років досягне 22% населення планети до 2050 року, що становитиме приблизно 2,1 млрд осіб. Слід наголосити: 80% цього контингенту проживатиме в країнах із низьким і середнім рівнем доходу, що створюватиме значний тягар для їхніх систем охорони здоров’я та соціального захисту.

Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на показники здоров’я і тривалості життя літніх людей, знівелювавши прогрес кількох десяти­­літь. За даними ВООЗ, середня тривалість життя літніх людей скоротилася на 1,4 року, до 19,6 року у 2021 році (повернувшись до рівня 2006 року), а очікувана тривалість здорового життя знизилася до 14,7 року. Ці негативні тенденції свідчать про важливість системних міжнародних зусиль у сфері здорового старіння.

Методологічні підходи ВООЗ до моніторингу та оцінювання

Документ ВООЗ пропонує структурований підхід до розроблення національних планів моніторингу та оцінювання (МіО), акцентуючи увагу на необхідності їх інтегрування в ширші інституційні структури. Такі плани мають включати чіткі цілі МіО, деталізований план змін або логічне обґрунтування очікуваних результатів, специфічні індикатори для визначення прогресу на різних рівнях, а також протоколи збору та аналізу даних.

Особливе значення надається розробці плану змін, який слугуватиме концептуальною основою для розуміння механізмів, із допомогою яких досягають бажаних результатів. Як приклад успішної імплементації такого підходу наведено досвід Мексики з розробки програми для інтегрованої допомоги особам похилого віку «Salud en tu Casa» («Здоров’я у вашому домі») – національної ініціа­­тиви, що забезпечує комплексну медичну і соціальну підтримку літнім людям безпосередньо за місцем проживання.

Встановлення чітких цілей є фундаментальним компонентом ефективної системи МіО. Документ рекомендує використовувати різноманітні методи таргетування для адаптації цілей до специфіки контексту та забезпечення їх амбітності й ­реалістичності.

Процес оцінювання імплементації стратегії «Десятиліття здорового старіння», проведений ВООЗ у 2022-2023 роках у 137 країнах, виявив значні прогалини в їхніх системах МіО. Аналіз отриманих даних засвідчує, що, попри високий показник ухвалених національних стратегій здоро­вого старіння (81% країн-респондентів), існує суттєвий розрив у розвитку супутніх механізмів оцінювання: понад 40% країн не мають формалізованих планів МіО, а майже 50% не виділяють ­цільового бюджету на оцінювання результативності відповідних програм.

Особливо тривожною є ситуація в країнах із низьким і середнім рівнем доходу, де системний збір даних стосовно старшого населення здійс­нюють менше 10% держав, незважаючи на прогнозоване проживання 80% світового контингенту осіб літнього віку саме в цих країнах до 2030 року. Така асиметрія доступності даних створює ризики для інформаційно-обґрунтованого планування та імплементації відповідної політики.

Вплив російсько-української війни на літніх людей крізь призму доповіді Amnesty International

Як зазначають експерти Amnesty International, російське вторгнення має диспропорційний негативний вплив на осіб похилого віку в Україні, які становлять приблизно чверть від загальної кількості населення.

За даними Управління Верховного комісара ООН із прав людини, особи віком старше 60 років становлять 34% від усіх цивільних, що загинули в період із лютого по вересень 2022 року. Це суттєво перевищує їхню частку в демографічній структурі населення України (близько 25%) і свідчить про систематичне порушення права на життя та здоров’я, що суперечить принципам «Десятиліття здорового старіння».

Люди похилого віку частіше мають проблеми зі здоров’ям, через що найбільше потерпають на окупованих територіях, оскільки російські загарбники суворо обмежили доступ до гуманітарної допомоги, грубо порушивши міжнародне право. Доступ до медичної допомоги є одним із ключових індикаторів моніторингової системи «Десятиліття здорового старіння».

Літні люди часто не можуть або не бажають ­виїжджати із прифронтових територій, що наражає їх на ризики перебування у зруйнованих домівках і небезпечних житлових умовах. Ті ж, хто евакуювався, часто не мають достатніх коштів на оренду житла через низькі пенсії, тому змушені селитися в переповнених державних притулках.

Ця проблема прямо протирічить напрямку програми «Десятиліття здорового старіння» щодо створення середовища, сприятливого для людей похилого віку, яке ВООЗ визначає як «найкращі умови для життя, роботи, дозвілля та старіння». Статистичні дані про інституціоналізацію літніх людей внаслідок війни (понад 4000 осіб лише з лютого по липень 2022 року) вказують на негативну динаміку за цим показником.

Моніторинг соціальних установ для літніх людей виявив суттєві недоліки в забезпеченні належного рівня догляду, зокрема через дефіцит персоналу: «Вони перевертають мене лише раз, коли міняють мій підгузок вранці, і ще, коли міняють мій підгузок надвечір… Нас тут покинули», – розповіла 76-річна Людмила, що мешкає в такій установі на Харківщині.

Адаптація рекомендацій ВООЗ до українськихреалій воєнного часу

Аналіз рекомендацій ВООЗ щодо вимірювання показників здорового старіння засвідчує, наскільки ці глобальні стандарти віддалені від суворої реальності, з якою стикнулась Україна. Чи можливе здорове старіння, коли літні люди змушені переховуватись у підвалах і бомбосховищах під час повітряних тривог, а медичні заклади стають мішенями для російських ракет?

Варварські атаки на українські лікарні – це не лише статистика руйнувань інфраструктури, а й гума­нітарна катастрофа, яка нищить саму можливість реалізації програми здорового старіння. Обстріл «Охматдиту» – найбільшої дитячої лікарні країни, де також отримують допомогу літні люди з рідкісними хворобами, – наочно демонструє масштаб проблеми. Після таких атак для багатьох медичних закладів єдиним індикатором стає наявність підвального приміщення, пристосованого під бомбосховище.

Українські медики творять дива, рятуючи життя в умовах, далеких від стандартів ВООЗ. Нейрохірурги оперують при світлі телефонних ліх­тариків під час блекаутів, сімейні лікарі консультують пацієнтів по телефону під звуки повітряних тривог, а геріатри шукають волонтерів, які б доставили стареньким ліки у райони, відрізані від медичної інфраструктури.

Європейські партнери повинні зрозуміти: імплементація рекомендацій ВООЗ щодо моніторингу здорового старіння для України сьогодні потребує не просто технічної підтримки, а й специфічної адаптації до умов війни. Потрібні модифіковані індикатори, які б враховували реалії воєнного часу.

Отже, війна в Україні створила безпрецедентні труднощі для реалізації «Десятиліття здорового старіння», виявивши критичну потребу в пристосуванні глобальних підходів ВООЗ до екстремальних умов. Адаптація системи моніторингу з урахуванням ­воєнних реалій, розробка цільових програм підтримки літніх людей у зонах бойових дій, забезпечення інклюзивності гуманітарної допомоги та впровадження інтегрованої медико-соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб похилого віку мають стати пріоритетними напрямками дій.

За матеріалами www.who.int www.amnesty.org.ua

Редакція