ЮРИДИЧЕСКАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ

С.А. Кубанський,
завідувач відділу з правових питань
Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я

Працюю лікарем-гінекологом у приватній клініці. Маю першу кваліфікаційну категорію, строк дії якої минає у листопаді поточного року. Підвищувати її не маю наміру. Чи обов’язково проходити переатестацію та які можливі наслідки у разі відмови від неї?
К. Бурча, м. Кіровоград

Питання проведення атестації врегульовано Положенням «Про порядок проведення атестації лікарів», затвердженим Наказом МОЗ України від 19.12.1997 р. № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів».
Норми зазначеного нормативного акта стосуються усіх лікарів незалежно від відомчої належності або форми власності закладу охорони здоров’я, в якому вони працюють, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензію на провадження медичної практики. Проходження лікарями атестації є складовою частиною ліцензійних умов зі здійснення медичної практики та умовою державної акредитації закладу охорони здоров’я.
Атестація лікарів проводиться з метою підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи, раціональної розстановки кадрів фахівців з огляду на їхню професійну майстерність, досвід та складність виконуваних робіт. Атестація є важливою формою морального та матеріального стимулювання, яка спрямована на удосконалення діяльності закладів охорони здоров’я щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.
Згідно з п. 1.10 зазначеного положення, атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря. Особи, які протягом року після закінчення 5-річного строку з моменту попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію, а також лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків із підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» після проходження стажування.
Від атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії звільняються вагітні жінки та особи, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною, згідно з чинним законодавством. Відповідно переноситься і термін їхньої чергової атестації. Також у разі виробничої необхідності або з інших об’єктивних причин термін атестації лікарів на підтвердження кваліфікаційної категорії може бути перенесено наказом по органу охорони здоров’я, де має атестуватися лікар, на строк не більше одного року.
Таким чином, у разі непідтвердження лікарем кваліфікаційної категорії керівництво закладу охорони здоров’я, в якому він працює, повинно перевести його на посаду лікаря-стажиста з подальшою атестацією або звільнити із займаної посади.

У період з 1985 по 1993 р. працювала у блоці реанімації та інтенсивної терапії відділення новонароджених пологового будинку. Чи маю я право на зарахування стажу роботи за цей період у подвійному розмірі? Якими нормативними актами це питання врегульовано?
В. Бардакович, м. Вінниця

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи у реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу для призначення пенсії у подвійному розмірі.
Роз’яснення з цього питання надано МОЗ України (лист від 22.06.2009 р. № 10.01.10/1225).
Наказом МОЗ України від 08.10.1997 р. № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» проведено реорганізацію анестезіологічної служби, згідно з яким у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я повинні створюватися наступні відділення:
• анестезіологічне відділення або відділення анестезіології (без ліжок для інтенсивної терапії) — у лікувально-профілактичних закладах, у яких за штатними нормативами передбачено більше 4 посад лікарів-анестезіологів із відповідною кількістю посад медичних сестер-анестезистів;
• анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії — у лікувально-профілактичних закладах з високою хірургічною активністю та значною кількістю хворих, які потребують проведення інтенсивної терапії;
• анестезіологічна група – у закладах, у яких за штатними нормативами передбачено не більше 3 посад лікарів-анестезіологів з відповідною кількістю посад медичних сестер-анестезисток;
• відділення інтенсивної терапії загального профілю — у малопотужних лікарнях.
Крім того, Наказом МОЗ України від 23.22.2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» затверджено штатні нормативи вказаних підрозділів у відповідності з вимогами наказу № 303.
Для усунення непорозумінь, що виникають під час оформлення пенсій працівникам закладів охорони здоров’я, МОЗ України звернулося до Пенсійного фонду України щодо віднесення окремих структурних підрозділів закладів охорони здоров’я до відділень реанімації, робота в яких відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Роз’яснення з цього питання листом Пенсійного фонду України від 14.12.2006 р. № 16672/02-20 доведено до органів пенсійного забезпечення для використання у практичній роботі.
Таким чином, періоди роботи у блоці реанімації та інтенсивної терапії відділення новонароджених пологового будинку чи будь-яких інших відділень закладів охорони здоров’я не можуть бути зараховані до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з тим, що штати закладів охорони здоров’я не були приведені у відповідність із вказаними наказами.

Моя відпустка як лікаря-терапевта районної поліклініки становить 31 день. Під час оформлення чергової відпустки керівництво мене повідомило, що в цьому році її тривалість буде зменшена, оскільки я 3 міс перебувала на лікарняному. Чи правомірні дії керівництва у такому випадку?
О. Коваль, м. Херсон

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік. Крім того, працівникам, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надано право на щорічну додаткову відпустку.
Дане положення визначене Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці». Згідно із зазначеними списками максимальна тривалість такої додаткової відпустки для лікаря-терапевта становить 7 календарних днів, а тому загальна тривалість щорічної відпустки становить 31 календарний день (24 дні основної щорічної відпустки + 7 днів додаткової).
Конкретна тривалість таких додаткових відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону України «Про відпустки»).
Виходячи з вимог статті 9 зазначеного закону, Порядком застосування Списку, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 р. № 16, встановлено, що додаткова щорічна відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Отже, як витікає з вищезгаданого, якщо працівник був тимчасово непрацездатним, у відпустці без збереження заробітної плати, на навчанні тощо або певну кількість робочих днів був зайнятий в умовах, передбачених Списком, менше половини тривалості робочого дня, ці дні не зараховуються до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Тому у цих випадках працівникові надається така відпустка тривалістю пропорційно фактично відпрацьованому часу, а не повної тривалості.
Облік часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці, здійснюється роботодавцем.
Аналогічне тлумачення надане і Міністерством праці та соціальної політики України у листі від 30.07.2009 р. № 136/010/82-09.

Свої листи із запитаннями ви можете надсилати на адресу редакції або на електронну скриньку: mazz@health-ua.com