Практичні аспекти призначення засобів контрацепції підліткам

Підвищення сексуальної активності підлітків, що спостерігається протягом останніх десятиріч, порушує таку важливу медичну проблему, як ризик вагітності у неповнолітніх, а також соціальні, економічні та виховні аспекти, які виникають при ранніх статевих відносинах, особливо при настанні незапланованої вагітності. У статті представлено принципи призначення основних методів контрацепції, які можуть використовуватись цією категорією осіб.

Ключові слова: статеве дозрівання, сперміциди, пероральні контрацептиви .

З точки зору охорони репродуктивного здоров’я, підлітковий вік вимагає спеціального підходу до молодої людини. Згідно з прогнозами експертів ВООЗ, актуальність питання охорони здоров’я підлітків досягне свого апогею в майбутньому десятиріччі. Насамперед це зумовлено тим, що молодь включено до категорії населення зі зростаючою сексуальною активністю та відповідними наслідками цього (непланована вагітність, поширення захворювань, що передаються статевим шляхом [ЗПСШ]) явища.

Згідно із класифікацією ВООЗ, термін «підлітки» об’єднує осіб віком від 10 до 19 років; «молодь» – від 15 до 24, а «молоді люди» – від 10 до 24 років.

Починаючи з XX ст., в усьому світі відмічено зростання статевої активності підлітків. Незважаючи на те, що випадки небажаної вагітності серед них відзначалися і раніше, останнім часом ситуація змінилася:

• збільшилася кількість статевих зв’язків у ранньому віці;
• вагітність найчастіше спостерігається в групі 14-17-річних дівчат, які в 75 % випадків залишаються незаміжніми до народження дитини;
• молодь вступає до шлюбу у більш пізньому віці, хоча статеве дозрівання та сексуальна активність розпочинаються раніше;
• вік початку менструації зменшився і в середньому становить 12,4 року (від 11 до 15 років);
• збільшився перелік контрацептивних засобів, які можуть бути використані жінками.

У всьому світі щорічно здійснюється близько 50 млн абортів, 10 % яких припадають на пацієнток віком 15-19 років.

Отже, оскільки вагітність у підлітків переважно непланована, то запобігання їй необхідно віднести до одного з головних завдань сучасної медицини. При цьому слід підкреслити, що належна інформація щодо методів планування сім’ї є недостатньою та не завжди відповідає потребам дівчаток.

Згідно з програмою ВООЗ, статева просвіта в поєднанні з підготовкою до створення сім’ї та проведенням консультативних послуг з цього питання сприятимуть відстроченню початку статевого життя.

На фоні зростання сексуальної активності підлітків час вступу до шлюбу відстрочується, що призводить до підвищення розповсюдженості незапланованих вагітностей і абортів серед цієї групи населення. Оскільки вагітність переважно є небажаною, то запобігання їй – важливе професійне завдання для медичних працівників.

Зміни організму у період статевого дозрівання

вгору

Протягом останніх 4-5 десятиріч відмічено, що вік початку статевого дозрівання зменшується, тоді як фізичний розвиток і зріст підлітків збільшуються. Доведено, що кожних десять років вік початку менархе зменшується на 2-3 міс. Аналіз обстеження здорових дівчат, які мешкають в Україні, показав, що їх статеве дозрівання характеризується розвитком вторинних статевих ознак до ступеня зрілості у віці 15-16 років, а у 18-річному віці настає максимальний індивідуальний розвиток. При цьому спостерігається зменшення середнього віку менархе з 13,1 до 12,5 року.

Причини виникнення такої тенденції не встановлено, однак необхідно враховувати зміну способу життя, у т.ч. й соціально-економічні умови, які покращились порівняно із серединою XX ст.

Сьогодні середній вік статевого дозрівання коливається від 10 до 16 років і становить приблизно 10-12 років у дівчат і 12-14 – у хлопчиків. Пубертація може продовжуватися від 2 до 5,5 року у хлопчиків та від 1,5 до 5 років у дівчат, причому спостерігаються і широкі варіації її ознак. Крім того, індивідуальні відхилення відзначаються між різними народностями і культурами.

Фізіологічні зміни в організмі підлітків є основою їхньої поведінки. Як відомо, статеві гормони відіграють провідну роль у пубертації, але їхній вплив на поведінку й емоційний стан вивчено недостатньо. Велика роль відводиться саме андрогенам, зростання секреції яких у пубертатний період сприяє розвитку статевих ознак. Вплив естрогенів та прогестерону на емоційну поведінку підлітків ще мало досліджено, проте вважається, що вони відіграють певну роль і впливають на психо­емоційний стан.

Консультування підлітків з питань сексуальної поведінки

вгору

При організації роботи з консультування підлітків щодо питань сексуальної поведінки потрібно враховувати:

• відмінність осіб цього віку за духовним та фізичним розвитком від дорослої людини;
• відсутність шлюбного статусу;
• емоційну, юридичну та фінансову залежність від батьків;
• особисті контакти із закладами охорони здоров’я;
• особистий досвід статевого життя;
• негативне ставлення членів суспільства до ранніх статевих дошлюбних контактів.

Зазначені особливості консультування таких пацієнтів негативно впливають на широке впровадження цього виду медичної допомоги в повсякденне життя.

Основні принципи роботи лікаря-гінеколога дитячого і підліткового віку

1. Встановлення взаємодовіри між лікарем і пацієнтом. Для підлітка на перший план виступає відчуття доброзичливого ставлення з боку лікаря. Соціальна подвійна мораль, яка дає змогу юнакам реалізувати дошлюбні статеві відносини, але засуджує ранню сексуальну активність дівчат, ставить консультанта в особливе положення – єдиної людини, до якої має можливість звернутися пацієнтка.

2. Нерозголошення таємниці і забезпечення конфіденційності. Підлітки зазвичай бояться осуду своєї поведінки з боку дорослих або своїх однолітків. Крім того, часто вони відчувають страх, що батьки знатимуть про їхнє інтимне життя. Юні пацієнти хочуть бути впевненими, що лікарі допоможуть у вирішенні їхніх проблем без втручання в особисте життя і розголошення таємниць. Встановлення довірливих відносин з неповнолітніми потребує співчуття і неупередженого ставлення з боку медичних працівників.

3. Участь батьків у консультуванні їхніх дітей з проблем сексуальної поведінки вважається дуже делікатною проблемою. Юридичний бік консультування підлітка зумовлює необхідність донести цей факт до відома батьків. У тих випадках, коли пацієнтка усе заперечує і бажає зберегти конфіденційність, лікар повинен надати їй консультацію чи допомогу без відома батьків. За можливості здійснити вибір батьків залучають у процес консультування і спільного вирішення проблем.

При роботі щодо запобігання незапланованій вагітності слід вважати за неможливе здійснювати контрацептивну практику в осіб віком до 14 років без згоди батьків. Застосування контрацептивів у дітей пубертатного віку без батьківської згоди може бути виправдане, якщо:

• дівчина достатньо дозріла і усвідомлює необхідність контрацепції з урахуванням моральних, суспільних і емоційних чинників;
• лікар не може переконати молоду особу інформувати батьків;
• пацієнтка бажає почати або продовжувати сексуальне життя навіть без застосування контрацептивів;
• фізичне і розумове здоров’я дівчини може постраждати без застосування контрацепції.

Прийняття рішення щодо призначення контра­цептивів у підлітка у такому разі покладається на лікаря.

Таким чином, кабінети дитячої та підліткової гінекології або центри планування сім’ї чи центри для підлітків слід розглядати як заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати адекватну кваліфіковану медичну допомогу та консультацію з питань статевого життя. В атмосфері довіри молодь проходитиме поетапну підготовку до створення сім’ї, народження здорової дитини та збереження репродуктивного здоров’я.

Контрацепція для сексуально активних осіб віком до 18 років

вгору

Згідно з рекомендаціями ВООЗ «Медичні критерії прийнятності використання методів контра­цепції» (2015), підлітки можуть застосовувати будь-який протизаплідний метод і повин­ні мати велику свободу вибору в цьому питанні. Сам по собі вік не є достатньою підставою для обмеження їх доступу до того чи іншого методу контрацепції.

Дослідження, проведені у багатьох країнах, показали, що у 84 % випадків вагітність серед жінок віком до 20 років є незапланованою. Згідно зі статистичними даними, в Україні на операцію переривання вагітності змушена йти молода жінка в кожному десятому випадку. Крім того, вагітність серед підлітків є основною причиною, через яку вони залишають навчання.

Бесіди з такими пацієнтками слід спрямувати на вирішення таких важливих питань, як здоровий спосіб життя, статеве виховання, психологічні моменти (мораль і поведінка), а також ризик зараження ЗПСШ. Консультант повинен обговорити з дівчиною можливі медичні проблеми, пов’язані з раннім початком статевого життя: ризик виникнення раку шийки матки, пряма залежність частоти ЗПСШ від кількості сексуальних партнерів.

Для підлітків, які мають статеві відносини, консультацію з питань контрацепції слід починати з бесіди про те, що найбільш надійним способом уникнення вагітності є відсутність сексуальних контактів. Потрібно пояснити, що секс означає більше, ніж просто статевий акт, і відсутність сексуальних відносин – найкращий захист від ЗПСШ. Дівчину необхідно заспокоїти і пояснити, що різні методи контрацепції можуть бути допустимі тією мірою, в якій вони здатні запобігти вагітності.

Вік, соціальні чинники і сексуальний досвід підлітків ускладнюють призначення їм протизаплідних засобів, тим більше що за відсутності ідеального методу контрацепції дуже важко зробити правильний вибір.

У той час як деякі спеціалісти висловлюють сумніви з приводу можливості застосування певних контрацептивних засобів підлітками (наприклад ін’єкційних контрацептивів прогестагенового ряду особами віком до 18 років), такі сумніви слід зіставляти з потенційно позитивним ефектом, пов’язаним із запобіганням ранній вагітності. Імовірно, що більшість рекомендацій щодо правильного використання методів контрацепції для пацієнтів зрілого віку є також прийнятними і для підлітків. Слід обговорити ефективність та безпечність різних методів контрацепції.

Таким чином, контрацепція у неповнолітніх – дуже делікатна сфера консультування. Засоби контрацепції для підлітків розділяють на:

• бажані (презервативи, гормональні контра­цептиви);
• застосовувані (сперміциди);
• менш популярні (методи природного планування сім’ї);
• використовувані в крайніх випадках (невідкладна контрацепція).

Презерватив вважається найкращим засобом контрацепції для молоді.

Основними позитивними якостями використання презервативів є:

• захист від ЗПСШ, у т.ч. СНІДу;
• відсутність побічних ефектів;
• можливість застосування без призначення лікаря;
• простота використання;
• низька вартість.

Однак велика кількість людей уникає застосування даного способу контрацепції з різних причин. Найбільш поширеними поясненнями відмови від безпечного сексу є такі (Krusseling, 2006):

• презерватива не було в наявності (20 %);
• не було бажання використовувати презерватив (19 %);
• «ми не могли зупинитись» (15 %);
• вживання алкоголю (11 %).

Відповідно до даних ВООЗ особи, які використовують презервативи з метою контрацепції, можуть почуватися тільки на третину більш захищеними від ЗПСШ порівняно з тими, хто цей спосіб не застосовує.

Вивченню ефективності використання презервативів при різних ЗПСШ були присвячені численні дослідження. Так, S. Weller, K. Davis (Cochrane Database Syst Rev, 2002) повідомили, що постійне застосування презервативів при гетеросексуальних контактах знижує ймовірність зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) тільки на 80 %. За даними L. Warner, D. R. Newman et al. (2004), якщо відоме джерело інфікування, в разі постійного використання презервативів зараження збудниками гонореї і хламідіозу настає у 30,3 % випадків, при непостійному – у 42,7 %.

L. Rachel, P. Winer, J. P. Hughes (2006) повідомили, що інфікування жінок папіломавірусною інфекцією при постійному використанні їхніми партнерами презерватива виявлено у 37,8 % випадків, а у жінок, статеві партнери яких не застосовували презерватив, – у 89,3 %. Цікаво зауважити, що постійне використання презервативів статевими партнерами жінок з цервікальною інтраепітеліальною неоплазією 1-го ступеня протягом 2 років підвищувало відсоток регресії диспластичних змін: у групі осіб, які застосовували презерватив, у 53 % випадків проти 35 % – у жінок, чиї статеві партнери цей контрацептивний засіб не використовували.

A. Wald, A. G. M. Langenberg (2005) дійшли висновку, що у 25 % випадків використання чоловічих презервативів запобігає зараженню генітальним герпесом жінок, але не чоловіків. У пізнішому дослідженні (2005) ті ж автори повідомляють про більш низький ризик зараження генітальним герпесом у групах осіб, які постійно користуються презервативом, у порівнянні з групами, де його застосовують нерегулярно.

W. Pingmin, P. Yuepu, Z. Jiwen (2005) інформували про виявлення у 16,67 % повій, які постійно використовували чоловічий презерватив, генітальних мікоплазм (Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis, Mycoplasma genitalium) на противагу 77,78 % тим, які ніколи його не застосовували і 34,72 % – користувалися нерегулярно.

Основними причинами неповної ефективності використання презервативів для запобігання статевим інфекціям і вагітності, на загальну думку, є:

• неправильне використання засобу. У 43 % випадків презерватив застосовується неправильно (Crosby R. A., Sanders S. A., Yarber W. L., Graham C. A, Dodge B., 2002);
• механічні пошкодження презерватива – розрив і зісковзування;
• порушення проникності стінок (мембрани) презерватива для вірусів і бактерій. Найбільш хвилюючим питанням є останній аспект, оскільки, за даними різних дослідників, зараження ЗПСШ відбувається навіть при правильному використанні і без порушення цілості контрацептивного засобу. Отримання точних статистичних даних ускладнене тим, що до уваги беруть тільки повідомлення пацієнтів без вагомих об’єктивних доказів.

Серед інтернет-спільноти поширена думка про наявність дірок в латексних презервативах. Підставою для такого твердження послужили результати досліджень (1996) вчених з Технологічного інституту (м. Санкт-Петербург), які за допомогою електронної апаратури довели, що в презервативах є отвори діаметром до 1000 нм (1 мкм). При цьому відомо, що розмір тілець хламідій становить 300 нм (0,3 мкм). Аналогічні праці є і на Заході. За інформацією ВООЗ (2013), діаметр мікропор презерватива сягає 5 мкм, тоді як ВІЛ має діаметр всього 0,1 мкм.

Таким чином, проведені статистичні, експериментальні та клінічні дослідження доводять, що латексні презервативи не є засобами захисту для запобігання статевим інфекціям зі 100 % ефективністю, але їх правильне використання може знач­но знизити ризик інфікування.

З погляду контрацепції потрібно зауважити, що діаметр сперматозоїда становить 3 мкм, що на 2 мкм менше, ніж звичайна мікропора презерватива. Згідно з даними австрійських учених, при систематичному використанні презерватива запліднення настає у 3 пар на рік, англійські дослідники виявляють 6 (а за деякими даними навіть 19) випадків вагітності на 100 пар протягом року. Статистична ненадійність презерватива тим більша, чим молодшими є особи, які його застосовують.

Недоліки даного способу контрацепції:

• дискомфорт;
• алергічні реакції на латекс;
• залежність від партнера;
• недостатня надійність.

Перераховані недоліки значною мірою впливають на популяризацію цього способу контра­цепції. Однак для підлітків, які мають нечасті статеві контакти, такий метод має бути переважаючим, оскільки є одним із засобів профілактики ЗПСШ. Цей факт необхідно підкреслювати під час бесіди з молодими особами. У разі правильного використання презервативи є достатньо ефективними (теоретична ефективність 90-95 %, а практична – 90 %).

Пероральні контрацептиви. Останніми роками спостерігається значний прогрес у розробленні безпечних та ефективних комбінованих оральних контрацептивів (КОК) зі зниженими дозами естрогенів. Також широко впроваджуються прогестагени нового покоління. Сьогодні вважається, що ідеальний контрацептив не повинен впливати на обмін жирів та вуглеводів, а також на гемостаз, і будь-які зміни відповідних показників розцінюють або як побічні ефекти, або як ускладнення. Незважаючи на значну кількість публікацій щодо призначення КОК жінкам репродуктивного віку, даних стосовно застосування цих препаратів молодими і юними особами недостатньо. Із багатьох причин вирішення питання призначення пер­оральної контрацепції цій групі населення є особливо важливим.

Клінічними спостереженнями і багаторічним досвідом дослідників з країн Європи та США доведено, що КОК – найефективніший метод контрацепції серед здорових дівчат-підлітків. Однак серед цього контингенту відзначено й особливі труднощі у використанні КОК. Порівняно з жінками старшого віку підлітки частіше забувають приймати таблетки або передчасно припиняють їх вживання у разі появи небажаних побічних ефектів, таких як міжменструальні виділення, нудота тощо.

При призначенні КОК слід враховувати:

• сімейний анамнез;
• індивідуальний анамнез, включаючи характер менструації і частоту статевих зносин;
• початок регулярних менструацій;
• екстрагенітальні захворювання, в т.ч. серцево-­судинні, цукровий діабет, порушення гемо­стазу, гепатит тощо;
• ризик вагітності залежно від вибору контра­цептивного методу.

Значні переваги застосування КОК підлітками полягають у зниженні частоти надмірних менструальних кровотеч, дисменореї, порушення менструального циклу, ризику розвитку фолікулярної кісти яєчника, анемії, ендометріозу, acne vulgaris (вугрового висипу).

Серед побічних ефектів КОК відмічаються нудота, головний біль, набрякання молочних залоз, збільшення маси тіла. Слід зазначити, що такі побічні ефекти, як нудота і головний біль, з’являються не частіше ніж в 1 % випадків. Підвищену увагу привертає проблема збільшення маси тіла, що може бути основною причиною відмови від цього методу контрацепції. Підлітки більшою мірою, ніж інші групи населення, стурбовані своїм зовнішнім виглядом, і збільшення маси тіла ними може сприйматися різко негативно. Згідно з результатами ряду досліджень, при використанні КОК третього покоління збільшення маси тіла відмічається лише у 1,4 % молодих пацієнток. Загалом же побічні ефекти трапляються у 4,4 % дівчаток, шо змушує їх відмовитися від застосування КОК.

Використання пероральних контрацептивних таблеток набуває популярності серед підлітків, тому що вони не впливають на сексуальну активність і забезпечують високий протизаплідний ефект. Показник неефективності (індекс Перля) у дівчат-підлітків дещо вищий, ніж у жінок зрілого віку, що пов’язано з помилками (пропусками) у застосуванні ними КОК.

Цікаво, що наразі серед підлітків, що приймають КОК, популярним стає додаткове використання презервативу, що захищає від ЗПСШ (подвійний голландський метод контрацепції).

Слід відмітити, що не зважаючи на можливість використання підлітками любих методів контрацепції в деяких випадках вони віддають перевагу тим з них, що не потребують щоденного прийому. Підлітки, незалежно від сімейного стану менш терпимі до побічних ефектів, і, як наслідок, частіше відмовляються від прийому контрацептивів. На вибір підлітків можуть впливати такі фактори, як нерегулярність статевого життя, а також необхідність приховувати статеві стосунки і використання контрацептивів.

Сучасні сперміциди складаються з двох компонентів: хімічної речовини, що інактивує сперму, і так званої основи або носія. Обидва компоненти відіграють важливу роль у забезпеченні контрацептивного ефекту. Сьогодні відомо понад 60 хімічних речовин і сполук з доведеною сперміцидною активністю. Найбільш вивченими серед них є бензалконію хлорид, октоксинол і менфегол.

Серед представлених сперміцидів на фармацевтичному ринку України найбільш поширені препарати з бензалконію хлоридом як активним інгредієнтом. Численні закордонні дослідження клінічного застосування цих сперміцидів показали їх високу ефективність, безпечність і зручність (що визначає вибір їх багатьма пацієнтами), високий комплаєнс і можливість тривалого використання.

Бензалконію хлорид, маючи високу дифузійну здатність, покриває піхву захисною плівкою, уповільнює рухову активність сперматозоїда і викликає розрив його мембрани. Крім того, за даними D. Marmor (2001), бензалконію хлорид має антисептичну, бактерицидну і противірусну дію відносно основних збудників ЗПСШ. Так, до нього чутливі гонококи, ентерококи, стафілококи, коринебактерії, хламідії, мікоплазми, трихомонади, гарднерели, гриби роду Candida, віруси герпесу, гепатиту В, цитомегаловірус, ВІЛ. У той же час бензалконію хлорид не впливає на сапрофітну флору піхви.

Сперміциди, крім їх основного призначення (знижувати активність сперматозоїдів), можуть використовуватися як додаткове змащення – лубрикант – при статевому акті, якщо у жінки спостерігається сухість піхви. Сперміциди рекомендують застосовувати жінкам при випадкових статевих контактах. Зручність саме цього методу в даному випадку полягає у тому, що жінка сама може контролювати запобігання вагітності. Якщо при цьому використовувати ще і презерватив – ефективність контрацепції дорівнює практично 100 %.

Сперміциди мають такі переваги: ефект настає негайно, практично відсутні побічні реакції, а також певною мірою відбувається запобігання ЗПСШ. Недоліки цих засобів: необхідність застосування перед кожним статевим контактом, можливі незручності при введенні і вилученні з піхви, а також необхідність спеціального догляду.

Їх доцільно рекомендувати для застосування в підлітковому віці як легкий і нешкідливий метод, що майже не дає побічних ефектів. Однак незручність застосування сперміцидів полягає в досягненні контрацептивної ефективності не раніше ніж за 10-15 хв до статевого контакту.

Поєднання контрацептивних методів дає можливість збільшити надійність і послабити побічні дії й незручності використання окремих засобів.

Природні методи. Ритмічний (календарний) метод, оцінка характеру цервікального слизу, вимірювання базальної температури є особливо складними для дівчаток, оскільки для їх правильного використання необхідна спеціальна підготовка. Проте важливішим є те, що застосування цих методів ускладнюється в разі нерегулярного менструального циклу, що не дає змоги визначити фертильний і нефертильний періоди.

Однак у будь-якому разі консультанти повинні знайомити пацієнток зі змінами, що відбуваються в жіночому організмі у зв’язку з менструальними циклами.

Невідкладна контрацепція. На перший погляд, цей метод пероральної гормональної контрацепції є прийнятним для підлітків, тому що незаплановані статеві контакти у них бувають досить часто. Однак його не слід рекомендувати як регулярну контрацепцію. Метод ефективний лише протягом 72 год після статевого контакту. Дівчинка-підліток обов’язково повинна проходити обстеження на наявність вагітності. Такий візит може стати приводом для інших рекомендацій з питань контрацепції.

Одним із препаратів невідкладної контрацепції є гестагенний гормональний контрацептив для системного застосування – ескапел, одна таблетка якого містить 1,5 мг левоноргестрелу.

Показання до використання ескапелу: термінова пероральна контрацепція в перші 72 год після статевого акту, під час якого жодний з протизаплідних засобів не використовувався або застосований метод не був досить надійним.

Таблетки ескапел можна приймати в будь-який день менструального циклу за умови, що поперед­ня менструація пройшла нормально.

Протипоказання до використання ескапелу: підвищена чутливість до компонентів препарату, вік до 16 років, вагітність (встановлена чи підоз­рювана), період грудного вигодовування.

Прийом таблетки ескапел не є протипоказанням для продовження регулярного використання перорального гормонального протизаплідного засобу.

Слід зазначити, що застосування екстрених контрацептивів не виключає необхідності захисту від венеричних захворювань.

Внутрішньоматкова контрацепція (ВМК). Переваги цього методу запобігання незапланованій вагітності широко відомі. Однак у дівчат-підлітків при його використанні існує високий ризик виникнення запальних захворювань статевих органів. Ризик підвищується зі збільшенням кількості статевих партнерів, що часто відзначається в молодому віці. Крім того, ВМК не лише не захищає від ЗПСШ, а навіть, навпаки, різко підвищує небезпеку їх розвитку. Велика кількість експульсій, больовий синдром та збільшення кількості менструальної крові у багатьох випадках зумовлюють неприйнятність цього методу контрацепції для дівчаток.

Підлітки вважаються проблемною групою населення. Якщо молода жінка звертається зі своїми проблемами, їй достатньо надати одну консультацію. Коли ж звертається дівчина підліткового віку, необхідно зробити все, щоб така пацієнтка не випала з поля зору, провести просвітницьку роботу, у т.ч. забезпечити потрібною інформацією щодо існуючих методів запобігання небажаній вагітності.

Досвід багатьох країн світу показує, що консультування підлітків з питань сексуальної поведінки і контрацепції знижує ризик появи порушень їхнього здоров’я та настання непланованої вагітності.

Список використаної літератури

1. Гінекологія дитячого і підліткового віку: підручник / Г. М. Абабкова, О. А. Андрієць, А. М. Білоченко та ін.: за ред.. І. Б. Вовк, О. М. Юзька, В. П. Вдовиченка. – К.: ВСВ «Медицина», 2011. – 424 с.

2. Планування сім`ї: навч.посібн. // За редакцією Н. Я. Жилки, І. Б. Вовк – Київ, 2010. – 300 с.

3. Фармацевтична опіка при використанні засобів контрацепції: навч. посібн. / Вдо­виченко Ю. П., Войтенко Г. М., Білай І. М. та ін. – К.: Книга плюс, 2010. –176 с.

4. Вовк И. Б. Влияние барьерных методов контра­цепции на инфекции, передающиеся половым путем: мифы и реальность // Здоров’я України. – 2015, тематичний випуск.

5. Нагорна А. М., Беспалько В. В. Репродуктивне здоров’я та статеве виховання молоді. – К.: Б.в., 2004. – С. 3-15.

6. Паращук Ю. С. Репродуктивне здоров’я дівчаток-підлітків. – К.: Здоров’я, 2003. – 112 с.

7. Рахматулина М. Р. Инфекции, передаваемые половым путем, у несовершен­нолетних: современный взгляд на проблему // Ре­про­дуктивное здоровье детей и под­рост­ков. – 2006. – № 5. – С. 40-49.

Практические аспекты назначения средств контрацепции подросткам

И. Б. Вовк

Повышение сексуальной активности подростков, наблюдающееся в течение последних десятилетий, поднимает такую важную медицинскую проблему, как риск беременности у несовершеннолетних, а также социальные, экономические и воспитательные аспекты, которые возникают при ранних половых отношениях, особенно при наступлении незапланированной беременности. В статье представлены принципы назначения основных методов контрацепции, которые могут использоваться этой категорией лиц.

Ключевые слова: половое созревание, спермициды, пероральные контрацептивы.

Practical aspects of the prescription of contraceptives to adolescents

I. B. Vovk

Increased sexual activity of adolescents, observed over the past decades, problematizes such an important medical problem as the risk of pregnancy in minors, as well as social, economic and educational aspects that arise in early sexual relations, especially at the occurrence of an unplanned pregnancy. The article presents principles of the prescription of the main methods of contraception, which can be used by this category of persons.

Keywords: puberty, spermicides, oral contraceptives.