Вагінальні супозиторії для захисту слизової та підтримання рН піхви

У комплексній репаративній терапії резистентних форм вульвовагінального кандидозу традиційно застосовуються такі профілактичні засоби, як супозиторії вагінальні, що містять борну кислоту, із частотою повного одужання 93,3%. Ця робота присвячена оцінці ефективності нового профілактичного медичного виробу – супозиторіїв вагінальних для захисту слизової оболонки та підтримання рН піхви. До складу супозиторіїв входять сухий екстракт центели азійської (Centella asiatica (L.) Urb.) та борна кислота. Екстракт Centella asiatica містить фітокомплекс, що складається з тритерпенових сапонінів (азіатикозид, мадекасозид) та агліконів (азіатикова, мадекасова кислоти), які забезпечують регенерацію, антиоксидантний захист і підтримку фізіологічних функцій.

Ключові слова: вульвовагінальний кандидоз, вагінальні супозиторії, борна кислота, Centella asiatica, фітокомплекс, тритерпенові сапоніни, корекція pH піхви, регенерація, антиоксидантна активність.

Актуальність проблеми в гінекологічній практиці зумовлена необхідністю розробки дієвих засобів для профілактики рецидивуючих вагінітів. Ці запальні захворювання піхви, спричинені резистентними штамами Candida non-albicans, є поширеним фруструючим станом, який знижує якість життя пацієнток. Рецидиви часто пов’язані з такими етіологічними факторами, як хронічний стрес, гормональні зміни, прийом оральних контрацептивів, механічні подразнення, що впливають на стан слизової оболонки піхви. Практична медицина невпинно вивчає шляхи подолання резистентних форм кандидозів, і борна кислота є одним з ефективних засобів (табл. 1).

Таблиця 1. Рекомендації щодо лікування запальних захворювань піхви засобами на основі борної кислоти

Успішний менеджмент цих станів вимагає не лише елімінації патогенної флори, яка набуває дедалі більшої резистентності [5], а й потребує обов’язкового відновлення ураженої й часто атрофованої слизової оболонки піхви [3]. Відомо, що після успішної антифунгальної терапії порушена цілісність вагінального епітеліального бар’єру створює ризик рецидивів і супроводжується симптомами, такими як сухість, свербіж та різного виду дискомфортні прояви. Тому підтримання структурної цілісності та функціональності слизової оболонки є запорукою довгострокової ремісії [3].

Авторам було важливо провести обґрунтування регуляторної стратегії класифікації медичного виробу. В умовах посилення регуляторного контролю та необхідності мінімізації системного фармакологічного навантаження розробка медичного виробу на основі рослинних екстрактів набуває стратегічної переваги.

Профілактична дія супозиторія, який містить борну кислоту та стандартизований екстракт Centella asiatica, що відповідає монографії фарма­копеї США «Powdered Centella asiatica Extract», ґрунтується на фізичних і механічних механізмах підтримки тканин [3] та відноситься за класифікацією медичних виробів до III класу згідно з Регламентом ЄС про медичні вироби (MDR) [12].

Функціональний механізм дії медичного виробу на основі борної кислоти полягає в коригуванні та підтриманні рН вагінального мікросередовища (близько 3,5-4,5), що слугує ключовим фізіологічним бар’єром для патогенів [9]. Створення осмотичного градієнта та стабілізація кислотності перешкоджає розмноженню збудників (C. non-albicans) та сприяє відновленню фізіологічної флори [8]. Цей несистемний, місцевий вплив на біохімічне середовище відповідає регуляторному визначенню медичного виробу.

Функціональний механізм дії супозиторіїв пов’язаний також з екстрактом Centella asiatica і полягає у структурній підтримці та сприянні природним ­фізіологічним процесам, а саме проліферації клітин і ремоделюванню позаклітинного матриксу (складна мережа макромолекул, що виділяються клітинами та заповнюють міжклітинний простір, забезпечує механічну підтримку та передає біохімічні й біомеханічні сигнали) [7]. Таким чином, цей прямий ­механічний ефект створює фізичний бар’єр слизової піхви.

Регуляторне визнання борної кислоти та екстракту Centella asiatica застосовується до вагінальних медичних виробів (наприклад, супозиторії та гелі), призначених для коригування рН, усунення таких симптомів, як сухість і свербіж, та підтримки клітинної регенерації [6]. Механізм дії, орієнтований на нормалізацію рН та сприяння відновленню епітелію, є обґрунтованим у категорії медичного виробу [10].

Переваги нового медичного виробу полягають у використанні стандартизованого сухого екстракту Centella asiatica за кількісним вмістом активних тритерпенів, що відповідає монографії фармакопеї США «Powdered Centella asiatica Extract».

Фізіологічна активність Centella asiatica забезпечується комплексом пентациклічних тритерпеноїдів (центелоїдів), які мають одночасно гідрофільні та гідрофобні (ліпофільні) властивості, що критично важливо для їх взаємодії з біологічними мембранами та середовищем слизової. Фітокомплекс тритерпенів містить основні групи біологічно активних речовин, а саме глікозиди та аглікони.

• Глікозиди (сапоніни) Centella asiatica: азіатикозид (AS) та мадекасозид (MS) – основні полярні компоненти, функція яких полягає у стимуляції синтезу колагену I типу [11]. За рахунок полярності (гідрофільності) глікозиди мають здатність взаємодіяти з муцином (білком, який виробляється епітеліальними клітинами слизової).
• Аглікони (сапогеніни) Centella asiatica: азіати­кова (AA) та мадекасова (MA) кислоти – менш полярні, але більш ліпофільні метаболіти, що мають протизапальну й антиоксидантну активність, а також сприяють дозріванню та «зшиванню» колагену (утворенню колагенових перехресних зв’язків), підвищуючи механічну міцність [1].

Основною вимогою до екстракту є вміст загаль­­­них тритерпенових похідних, здатних забезпечувати відповідну профілактичну дію медичного виробу. Кількісний вміст стандартизований і обґрунтований вибором певного екстракту, який має у своєму складі необхідну концентрацію тритерпенів. Вибір стандартизованого сухого порошку є єдиним технологічно й регуляторно обґрунтованим рішенням для виробництва ліпофільних супо­зиторіїв, оскільки забезпечує точність дозування та високу концентрацію біологічно активних речовин, на відміну від інших екстракційних форм (табл. 2).

Таблиця 2. Порівняння ключових характеристик екстрактів Centella asiatica

Функціональність Centella asiatica як компонента медичного виробу ґрунтується на здатності до фізичної стабілізації та сприянні структурній репарації слизової оболонки, що є ключем до її нефарма­кологічної класифікації. Гідрофільні тритерпенові глікозиди (сапоніни), особливо азіатикозид і маде­касозид, завдяки своїй структурі активно взаємодіють із муциновим шаром, який продукується вагінальним епітелієм. Ця взаємодія забезпечує ключові фізичні механізми дії медичного виробу.

Перевагами тритерпенів також є здатність формувати на поверхні слизової в’язку, гелеподібну плівку, яка діє як механічний бар’єр, завдяки якому відбувається локалізація мікротравм та ерозій від зовнішніх подразників. Ще однією перевагою тритерпенів є забезпечення оптимальної регідратації за рахунок взаємодії з борною кислотою. Системи, що містять екстракт Centella asiatica, сприяють підтриманню фізіологічно необхідного вологого сере­довища, що критично важливо для загоєння [3]. Вони регулюють гідробаланс, зменшуючи надмірну втрату рідини ураженими тканинами, запобігаючи сухості, що часто є симптомом атрофії та запалення. Крім того, екстракт проявляє в’яжучу дію на слизові оболонки, додатково сприяючи фізичному зміцненню мукозального бар’єра (табл. 3).

Таблиця 3. Функціональна активність тритерпенів Centella asiatica щодо слизової оболонки

Екстракт Centella asiatica має високий профіль безпеки, що є обов’язковою вимогою для медичного виробу, призначеного для чутливої мукозальної тканини. Дослідження підтвердили низьку гостру пероральну токсичність (LD50 >2000 мг/кг маси тіла) та високий показник NOAEL (рівень, при якому не спостерігаються несприятливі ефекти), що становить 1000 мг/кг/добу. Мінімізація системної абсорбції забезпечує велику точкову концентрацію, практично виключаючи ризик системної токсичності при місцевому застосуванні.

Враховуючи важливу роль усіх складових Centella asiatica, необхідно розуміти, яка кількість діючої речовини міститься в одному вагінальному супозиторії. За результатами визначення кількісного вмісту активних тритерпенів у супозиторіях вагінальних Фітобор та контрольному зразку (засіб гігієнічно-профілактичний) встановлено фактичний вміст тритерпенів (табл. 4):

• контрольний зразок – 0,04 мг/супозиторій;
• супозиторії Фітобор – 20,5 мг/супозиторій.

Таблиця 4. Вміст активних тритерпенів у супозиторіях Фітобор*

Екстракт Centella asiatica активно сприяє зменшенню подразнення та має високу місцеву толерантність. Його застосування пов’язане зі значним зниженням суб’єктивних індексів симптомів, таких як сухість, свербіж і подразнення, що підтверджує його користь як заспокійливого та захисного агента.

Таким чином, поєднання прорегенеративних властивостей Centella asiatica із захисною дією борної кислоти дозволяє досягти потужного синергетичного ефекту, який є більш вираженим, ніж при застосуванні супозиторіїв з одним компонентом [3]. Борна кислота відновлює кисле вагінальне середовище, тоді як Centella asiatica забезпечує підтримку ­критичної фази структурного відновлення та репарації епітелію. Медичний виріб на основі борної кислоти та стандартизованого сухого екстракту Centella asiatica – вагінальні супозиторії Фітобор – може застосовуватися в комплексній терапії вагінальних грибкових інфекцій, а також для захисту слизової оболонки та підтримання рН піхви.

Література

1. Al-Ami H. et al. Centella asiatica extract: phyto­che­micals and antimicrobial activity // Molecules, 2021.

2. Cao X.W., Wang F.J., Liew O.W., Lu Y.Z., Zhao J. Analysis of triterpenoid saponins reveals insights into structural features associated with potent protein drug enhancement effects // Mol Pharm.– 2020. – P. 683-694.

3. Chen Z., Zhang Z., Zhang H., Xie B. Analysis of the oxidative stress status in nonspecific vaginitis and its role in vaginal epithelial cells apoptosis // Biomed Res Int.– 2015.

4. ...

12. Regulation (EU) 2017/745 of the European Parli­a­ment and of the Council of 5 April 2017 on medical devices, amending Directive 2001/83/EC, Regulation (EC) No 178/2002 and Regulation (EC) No 1223/2009 and repealing Council Directives 90/385/EEC and 93/42/EEC // Off. J. Eur. Union, 2017. L 117. P. 1-175.

Повний список літератури – у редакції