Зайва вага та гінекологічний рак:
сучасні можливості лікаря-гінеколога

Н.В. Косей

На сьогодні чітко доведено зв’язок між онкологічними захворюваннями та збільшенням маси тіла у жінок, особливо у період постменопаузи. У статті описані основні чинники, які лежать в основі цього патологічного зв’язку й сприяють збільшенню частоти раку ендометрія, яєчників, шийки матки та молочної залози, а також представлена стратегія мінімізації ризику гінекологічного раку шляхом корекції ваги.

Ключові слова: ожиріння, зайва вага, рак ендометрія, рак яєчників, рак шийки матки, рак молочної залози, зниження ваги, гуарова камедь.

У 2018 році було зафіксовано понад 18 млн нових випадків онкологічних захворювань і 9,6 млн смертей від того чи іншого виду раку. Рак молочної залози та три основні гінекологічні злоякісні пухлини – ендометрія, яєчників і шийки матки – це репрезентативні «жіночі» види раку, на які припадає більше третини (38,6%) нових випадків раку у світовій популяції (Bray F., 2018). Ожиріння є встановленим фактором ризику виникнення цих злоякісних пухлин (Arslan et al., 2009). Хоча точний механізм впливу надмірної ваги на онкогінекологічні процеси до кінця не ясний, аномалії, пов’язані з ожирінням, такі як порушення толерантності до глюкози, резистентність до інсуліну та системне запалення, як вважається, сприяють розвитку раку (Calle E. E., 2004).

Науково доведений зв’язок між ожирінням та ризиком гінекологічного раку

У кількох дослідженнях була зроблена спроба визначити типи раку, які найбільше пов’язані з ожирінням: на перших місцях виявилися рак молочної залози у жінок у постменопаузі та рак ендометрія (Bhaskaran et al., 2014).

Позитивний зв’язок між ожирінням та ризиком раку ендометрія підтверджений у багатьох дослідженнях (Omiyale W., 2020; ReevesK. W., 2011). У популяційному когортному дослідженні I. S. Park (2021), яке включало >2,7 млн жінок, найпоширенішим жіночим раком, який розвинувся під час спостереження, був рак молочної залози. За ним слідували рак яєчників, рак ендометрія та рак шийки матки у порядку зниження захворюваності.

У дослідженні T. Bjørge (2019), яке включало 221 274 особи, було діагностовано 27 881 випадків раку, з яких 9761 були асоційовані з ожирінням. Коефіцієнт небезпеки всіх видів раку, пов’язаних з ожирінням, зростав із збільшенням індексу маси тіла (ІМТ) під час першого та останнього вимірювання, максимального ІМТ та тривалості наявності надмірної ваги та ожиріння. Підвищення ризику було особливо значним у випадку раку ендо­метрія (70%).

Аналогічно раку ендометрія, серед пацієнток із високим ІМТ спостерігався підвищений ризик раку яєчників. Британські (Bhaskaran K., 2014) та американські (LeitzmannM. F., 2009) когортні дослідження, а також метааналіз проспективних досліджень (Aune D., 2015) повідомляли про позитивний зв’язок між ожирінням та ризиком раку яєчників. Одночасна наявність загального та абдомінального ожиріння також значно підвищувала ризик раку яєчників. У літературі припускають, що саме надлишок естрогену та хронічне запалення є факторами, які пов’язують ожиріння та розвиток раку яєчників (LeitzmannM. F., 2009).

Про позитивний зв’язок між ожирінням та ризиком раку молочної залози у жінок у постменопаузі також повідомлялося у багатьох дослідженнях (KabatG. C., 2017; Wada K., 2014). Загальновідомо, що естроген сприяє розвитку та росту раку грудей у жінок у постменопаузі (Clemons M., 2001). Утім ризик раку шийки матки, виявляється, менше залежить від наявності ожиріння або надмірної кількості естрогену, ніж інші види раку, у жінок як у пременопаузі, так і в постменопаузі. У дослідженні M. A. Clarke (2018) лише ожиріння II ступеня було пов’язане з підвищеним ризиком раку шийки матки.

Механізми, що зумовлюють ризик гінекологічного раку за наявності зайвої ваги

Сьогодні розглядається безліч механізмів, через які зайва вага може впливати на підвищення ризику раку. Проте більшість науковців виділяють три основні теорії, згідно з якими надлишкова маса тіла може викликати рак через збільшення синтезу естрогенів, наявність хронічного запалення або внаслідок підвищення рівня циркулюючого інсуліну (рисунок).

Рис. Механізми впливу зайвої ваги на ризик раку (Cancer Research UK)

Основним механізмом, за рахунок якого гормони та фактори росту, як вважають, впливають на ризик розвитку раку, є їх регуляторний вплив на баланс між проліферацією, диференціацією та апоптозом клітин. Естроген в організмі жінки відповідає саме за проліферацію (YuX., 2012), а врівноважує його прогестерон. У жінок із надмірною вагою адипоцити у жировій тканині через підвищення синтезу ферменту ароматази виробляють надлишок естрогену, особливо у період постменопаузи, коли саме периферичні тканини відповідають за біо­синтез цих гормонів. Крім того, ожиріння негативно пов’язане з рівнем глобуліну, який зв’язує статеві гормони, що призводить до збільшення біологічно активного естрогену (OnstadM. A., 2016). Надлишок естрогену стимулює проліферативну активність клітин молочної залози та ендометрія, що підвищує ризик раку.

Існує сильний позитивний зв’язок між рівнем інсуліну натщесерце та ризиком раку у постменопаузі (Gunter et al., 2009), а інсулінорезистентність, яка часто зустрічається у жінок із надмірною вагою та ожирінням, супроводжується високим рівнем циркулюючого інсуліну (Kim et al., 2004). Підвищений рівень інсуліну є сигналом для інших факторів росту, що активують поділ клітин.

Ще один чинник – хронічне запалення – пов’язаний з кількома неінфекційними фізіологічними станами, включаючи ожиріння (George et al., 2017). Місцеве та системне хронічне запалення визнано станами, що сприяють ініціації та прогресуванню пухлини, в основному через вироблення прозапальних цитокінів, таких як фактор некрозу пухлини α та інтерлейкін 6 (Morris et al., 2013).

Роль корекції ваги в запобіганні онкогінекологічним захворюванням у пацієнток з ожирінням

Згідно з опитуванням J. A. Ligibel (2019) 971 лікаря-­онколога, увага до контролю ваги, фізичної активності та дієти у пацієнтів із раком була високою під час та після лікування. Більшість респондентів погоджувалися з вагомістю доказів щодо зв’язку ожиріння з раком і тим, що зниження ваги має розглядатися як частина профілактики та терапії онкозахворювання.

Робоча група із профілактики захворювань США та рекомендації щодо відшкодування витрат Medicare радять клініцистам використовувати простий алгоритм для роботи з пацієнтами, які мають зайву вагу та ожиріння:

• оцінка ІМТ, фізичної активності та дієти;
• консультування пацієнтів щодо ризиків ожиріння для здоров’я, переваги схуднення, фізичної активності й правильного харчування та варіанти лікування;
• узгодження цілей зниження ваги й зміни поведінки та деталей плану лікування;
• допомога пацієнтам у визначенні та усуненні перешкод;
• організація подальших заходів для надання постійної допомоги.

У дослідженні H. Yeh (2020) спосіб життя, спрямований на зниження ваги, зменшив частоту раку, пов’язаного з ожирінням, на 16% у дорослих із зайвою вагою або ожирінням та цукровим діа­бетом 2 типу. Аналіз X. Zhang (2019), який включав 13 досліджень, також показав, що порівняно зі стабільною вагою цілеспрямоване зниження ваги було пов’язане з меншим ризиком раку. За даними дослідження M. P. Cleary (2009), середня втрата ваги на 38,5 кг у жінок, середній вік яких становив 43,9 року, супроводжувалася зниженням рівня естрадіолу з 53,9 до 35,7 пг/мл та естрону – з 69,6 до 48,1 пг/мл. Оскільки багато пухлин у пост­менопаузі можуть бути індуковані зростанням рівня естрогену, ймовірно, що втрата ваги та супутнє зниження рівня естрогену мають призводити до зменшення ризику виникнення злоякісних ново­утворень (ChristouN. V., 2006).

Вплив гуарової камеді на зменшення ваги

Оскільки існують достовірні докази того, що зниження ваги сприяє зменшенню ризиків раку, надзвичайно важливо підходити саме з цих позицій до ведення пацієнток із надмірною масою тіла та ожирінням. Для жінок самостійно знизити вагу буває дуже складно, тому, щоб прискорити й полегшити цей процес, лікар може застосовувати допоміжні засоби, наприклад у вигляді добавки ­гуарової камеді Інгуар®. При тривалому прийомі Інгуар® сприяє зниженню початкового рівня глюкози, загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності у сироватці крові, нормалізує природну мікрофлору кишечника, сприяє роботі травного тракту та стимулює зниження ваги.

Гуарову камедь отримують із бобової рослини Cyamopsis tetragonolobа. Завдяки своїм унікальним властивостям гуарова камедь сприяє втраті ваги, зменшуючи всмоктування ліпідів з їжі та підвищуючи відчуття ситості за рахунок повільного спорожнення шлунка (Rios-Hoyo A., 2016). Крім того, in vitro вона діє як бар’єр між крохмалем та гідролізуючими його ферментами, тим самим значно зменшуючи його перетравлення (PittlerM. H., 2001).

Clemens et al. (2012) показали, що гуарова камедь (10 г двічі на день) підвищує відчуття ситості й знижує вагу на 4,3 кг протягом 8 тижнів, що еквівалентно втраті маси тіла 25 кг на рік. Схожі результати отримав Kovacs (2001), показавши, що ­гуарова камедь знижує апетит на 10%, зменшуючи споживання енергії на 200 калорій на день, що призводить до втрати ваги на 420 г на тиждень, або на 22 кг на рік.

Також гуарова камедь збільшує співвідношення здорової та нездорової кишкової флори на 100-1000% (Fak, 2015), а, як відомо, нездоровий мікробіом сприяє підвищеному потягу до цукру (Roberfroid, 2010).

Гуарова камедь знижує максимальну концентрацію глюкози на 44-56% завдяки сповільненню пасажу їжі та пригніченню всмоктування глюкози з кишечника. Це сприяє кращому контролю глікемії у пацієнтів із діабетом, зниженню інсулінорезистентності, підвищенню рівня ситості та втраті ваги (Motiei-Langroudi R., 2020).

Ще однією перевагою гуарової камеді є її властивість знижувати рівень ліпідів у крові. У дослідженні N. Wang (2021) було проаналізовано 17 рандомізованих контрольованих досліджень. Результати аналізу показали, що зниження загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності було значно більш вираженим при споживанні гуарової камеді, натомість як щодо холестерину ліпопротеїдів високої щільності різниці не спостерігалося.

Враховуючи зростання онкопатології на фоні надмірної ваги, лікарю-гінекологу сьогодні вкрай важливо інформувати про ці ризики своїх пацієнтів. Цілеспрямоване зниження ваги є доведеним засобом профілактики злоякісних новоутворень, ­особливо у жінок упостменопаузі. Використання допоміжних інструментів, таких як добавки із вмістом гуарової камеді (Інгуар®), дозволяє пришвидшити й полегшити процес зниження ваги, покращити біо­хімічні показники обміну речовин та якість життя.

Література

1. Park I. S. et al. Risk of female-specific cancers according to obesity and menopausal status in 2,7 million Korean women: Similar trends between Korean and Western women.The Lancet Regional Health – Western Pacific 11 (2021) 100146.

2. Ligibel J. A. et al. Oncologists’ Attitudes and Practice of Addressing Diet, Physical Activity, and Weight Management With Patients With Cancer: Findings of an ASCO Survey of the Oncology Workforce. J Oncol Pract. 2019 Jun; 15(6): e520-e528.

3. Bjørge T. et al. BMI and weight changes and risk of obesity-related cancers: a pooled European cohort study. Int J Epidemiol. 2019 Dec 1;48(6):1872-1885.

4. Kaaks R. et al. Obesity, Endogenous Hormones, and Endometrial Cancer Risk. Cancer Epidemiology, Biomarkers & Prevention. Vol. 11, 1531-1543, December 2002.

5. Barrea L.et al. Nutritionist and obesity: brief overview on efficacy, safety, and drug interactions of the main weight-loss dietary supplements. Int J Obes Suppl. 2019 Apr; 9(1): 32-49.

6. Stone T. W. et al. Obesity and Cancer: Existing and New Hypotheses for a Causal Connection. EBioMedicine. 2018 Apr; 30: 14-28.

7. Cleary M. P. and Grossmann M. E. Obesity and Breast Cancer: The Estrogen Connection. Endocrinology. 2009 Jun; 150(6): 2537-2542.