Вплив харчування на репродуктивне здоров’я

В останні роки збільшується наукова і практична зацікавленість у продовженні реалізації відомого вислову Гіппократа щодо максимального використання лікувальних властивостей їжі. Потенціал дієтичних інтервенцій має більше застосовуватись у клінічній практиці. Зокрема, необхідно ініціювати індивідуальні зміни у харчуванні, спрямовані на контроль нормальної ваги, збільшення прихильності до здорових моделей харчування та застосування дієтичних добавок із фолієвою кислотою, йодом, залізом, вітаміном D та ­омега-3 поліненасиченими жирними кислотами за відповідними показаннями.

Ключові слова: дієта, харчування, фертильність, плідність, штучне запліднення, репродуктивне здоров’я.

Репродуктивне здоров’я є надзвичайно важливим об’єктом профілактичних та терапев­тичних клінічних інтервенцій. Крім того, поточна демографічна ситуація в європейських країнах, й особливо в Україні, робить невідкладними для галузі громадського здоров’я заходи з поліпшення спроможності мати здорове потомство для українців репродуктивного віку.

Варто відзначити те, що прихильність до здорового харчування й способу життя загалом стає все більш популярною. Але є ще багато резервів у поліпшенні харчових звичок та вибору більш корисних продуктів харчування, страв і напоїв. Можливості відновлення фертильності у чоловіків і жінок завдяки дієтичним інтервенціям є об’єктом зростаючої кількості досліджень [1].

Порушення репродуктивної функції, тобто неспроможність завагітніти протягом 12 міс регулярного статевого життя без контрацепції, поширене серед 15-25% подружніх пар у західних країнах [2]. Незважаючи на зростаюче використання сучасних репродуктивних технологій, питома частка запліднень фактично істотно не збільшується [3]. Тому актуальним лишається пошук додаткових можливостей, пов’язаних зі змінами способу життя та харчування.

Вплив віку подружжя на репродуктивну функцію

вгору

Із віком імовірність запліднення поступово зменшується, що потребує відповідного коригування при сімейному та кар’єрному плануванні. Фертильність жінок істотно знижується після 35-річного віку. У низці досліджень демонструється зниження в осіб цієї вікової категорії репродуктивної здатності на 40% порівняно із жінками віком 20-25 років.

У більш старших вікових групах посилюється вплив віку партнера-чоловіка на шанси жінки завагітніти. Так, у жіночих вікових групах 19-26 років, 27-34 роки, 35-39 років ймовірність зачаття була 50, 40 та 30% відповідно, якщо чоловік був того ж самого віку, але зменшувалась до 45, 40 та 15%, якщо партнер був на п’ять років старший [4].

Преконцепційне здоров’я та ризики

вгору

Преконцепційне здоров’я – це стан здоров’я жінки до настання вагітності. Термін визначає сукупність показників та факторів ризику, які можуть ускладнювати запліднення або внутрішньоутробний розвиток плода. Наприклад, деякі харчові продукти, певні звички, досить багато фармакологічних і навіть фітопрепаратів можуть завдати шкоди майбутній дитині навіть ще до того, як відбудеться запліднення.

Ключові преконцепційні ризики, які мають бути вчасно виявлені з подальшим призначенням індивідуальних ефективних інтервенцій для їх усунення або принаймні зменшення їхнього впливу, включають наступне [5]:

• ускладнений репродуктивний анамнез;
• нездорове харчування, низький рівень фізичної активності;
• перенесені інфекційні захворювання, включаючи інфекції статевих органів;
• прийом певних лікарських засобів, дієтичних добавок і фітопрепаратів;
• супутні неінфекційні захворювання, включаючи ожиріння;
• куріння, вживання алкоголю і наркотичних засобів;
• сімейний анамнез, наявність генетичних захворювань;
• психологічні й соціальні проблеми, психіатричні захворювання.

Персоніфікований підхід з ретельним вивченням анамнезу, включаючи відтворення звичного харчування подружжя, бажано із фотофіксацією споживаних страв і напоїв, критичний аналіз фармакологічного анамнезу, визначення доцільності прийому й адекватності доз лікарських засобів та ­дієтичних добавок, вивчення рівня споживання алкоголю можуть суттєво покращити контроль преконцепційних ризиків.

Вплив споживання алкоголю на репродуктивну функцію

вгору

Наслідки для плідності від споживання жінками і чоловіками алкогольних напоїв продовжують вивчатись. Існують зрозумілі етичні проблеми з організацією рандомізованих досліджень, тому для отримання кращого розуміння впливу ­алкоголю потрібні масштабніші проспективні когортні дослідження [6].

Дослідження з вивчення різних рівнів вживання алкоголю на жіночу репродуктивну функцію демонструють суперечливі результати. Помірні порції алкоголю, ймовірно, не спричиняють суттєвого впливу на плідність [7]. Водночас є підстави рекомендувати утримання від надмірного споживання алкоголю з огляду на підтвердження низки негативних наслідків: більш пізні вагітності та частіші звернення з приводу лікування безпліддя; вплив на зачаття та внутрішньоутробний розвиток плода; фетальний алкогольний синдром; потенційно гірші результати штучного запліднення [8].

Надмірне споживання алкоголю партнером-­чоловіком cпричиняє погіршення функції статевих залоз, зокрема зменшення продукції тестостерону, імпотенцію та погіршення сперматогенезу [9]. Вживання алкоголю батьком безпосередньо перед зачаттям може асоціюватися із захворюваннями серця у дітей після народження [10].

Рівень споживання алкоголю достовірно впливає на результат штучного запліднення. Останній погіршується, якщо обидва партнери вживають чотири або більше порцій алкоголю на тиждень – шанси на успіх зменшуються на 21% порівняно з тими, хто вживає до чотирьох порцій спиртного [11].

Кофеїн і фертильність

вгору

Немає доказів негативного впливу споживання напоїв та продуктів із кофеїном на жіночу фертильність при обмеженні його добової кількості <200 мг. Також відсутні дані щодо зменшення результативності штучного запліднення. І навпаки, споживання від однієї до п’яти чашок кави на добу асоційоване зі збільшенням шансів на зачаття. Для партнерів-чоловіків не встановлено репродуктивних ризиків, пов’язаних із вживанням кави [12].

Вплив недостатньої, надмірної ваги та ожиріння на репродуктивну функцію

вгору

Зростаюча протягом останніх десятиліть популярність суворих обмежень у харчуванні серед дівчат-підлітків та молодих жінок продовжує викликати велике занепокоєння. Одна із найбільш небезпечних форм розладу харчової поведінки демонструє поширеність на рівні 4,2% у дослідженні, проведеному у Фінляндії [13].

Більше того, велика кількість молодих дівчат і хлопців сповідують нездорову прихильність до споживання виключно корисної їжі, що має назву орторексії. Вона зазвичай пов’язана із виключенням різних важливих груп харчових продуктів (м’яса, молока, злакових продуктів із глютеном) і може призводити до зниження маси тіла та появи дефіциту низки незамінних нутрієнтів.

Наслідком суворих обмежень у харчуванні у поєднанні з виснажливими фізичними вправами можуть бути різні порушення репродуктивної функції у жінок, включаючи гіпоталамічну аменорею. Відновлення адекватного за калорійністю та збалансованого харчування, яке забезпечує належний набір ваги, збільшує частоту овуляцій та шанси завагітніти.

У дослідженні 26 субфертильних жінок з індексом маси тіла (ІМТ) 19,2 кг/м2 усім учасницям була запропонована консультація дієтолога з подальшим дотриманням рекомендацій з метою збільшення маси тіла. Жінки в середньому набрали 3,7 кг ваги, внаслідок чого 73% із них завагітніли [14].

Зайва вага й ожиріння асоційовані з порушенням усіх компонентів репродуктивної функції у жінок та чоловіків. Збільшення ІМТ >25,0 кг/м2 (надмірна вага) і більшою мірою >30,0 кг/м2 (ожиріння) асоційовані з достовірним погіршенням фертильності у жінок [15].

Нормалізація маси тіла має бути однією з головних цілей преконцепційного нагляду. Результати низки досліджень демонструють збільшення ймовірності природного зачаття та зменшення потреби у репродуктивних інтервенціях внаслідок втрати ваги [16, 17]. Остання також зумовлює відомі численні позитивні наслідки для загального стану здоров’я.

У дослідженні із включенням 67 жінок, які втратили у середньому 10 кг протягом 6 міс, спонтанні овуляторні цикли відновились у 60 (90%) осіб, а у 45 учасниць дослідження вагітність завершилася народженням дитини [18].

Результати нечисленних досліджень свідчать про асоціацію надмірної ваги у чоловіків із меншою ймовірністю вагітності в їхніх партнерок [19]. В емпіричному дослідженні близько 4 тис. донорів сперми у Китаї було встановлено, що недостатня маса тіла (<18,5 кг/м2) асоційована з меншою концентрацією сім’яної рідини, зниженням кількості сперматозоїдів та їх рухливості, натомість як при надмірній вазі (ІМТ >25,0 кг/м2) спостерігалося зменшення об’єму сім’яної рідини, кількості та рухливості сперматозоїдів [19].

Вплив прихильності до певної моделі харчування на репродуктивну функцію

вгору

Сучасні моделі харчування відрізняються досить суттєво за вмістом ключових поживних речовин (від макро- до мікронутрієнтів), але головним чином – домінуючою присутністю оброблених або натуральних харчових продуктів.

«Західна дієта», одна з найбільш поширених сьогодні моделей харчування, характеризується споживанням великої кількості обробленої їжі з високим вмістом солі, цукру, насиченого жиру і з одночасно низьким вживанням натуральних рослинних продуктів. Надмірна вага, ожиріння, інсулінорезистентність, полікістоз яєчників та пов’язані з ними порушення репродуктивної функції мають стійку асоціацію із «західною дієтою» [21].

Оптимальна фертильність жінок і чоловіків значно залежить від постійного надходження незамінних нутрієнтів: білків, якісних жирів, вуглеводів із високим вмістом харчових волокон, вітамінів, мінералів, біофлавоноїдів тощо [22]. Крім того, йод, фолієва кислота, а у частині випадків залізо і кальцій мають споживатись додатково у складі дієтичних добавок.

Середземноморська дієта (СЗМД) традиційно розглядається як одна з найкращих моделей сучасного харчування, включаючи позитивний вплив на фертильність. В іспанському дослідженні, де вивчався вплив прихильності до СЗМД на репродуктивну функцію, було відзначено, що високий рівень споживання овочів, фруктів, цільних злаків і бобових, риби, птиці, оливкової олії (моно- й поліненасичених жирних кислот) та молочних продуктів із низькою жирністю на 44% зменшують частоту звернень жінок із приводу проблем із зачаттям [23].

Рестриктивні, елімінаційні дієтита фертильність

вгору

Здорові подружні пари, відповідно до наявних надійних наукових доказів, не мають доведеного впливу на покращення фертильності внаслідок дотримання рестриктивних (вегетаріанських, низькожирових, низьковуглеводних) або елімінаційних (безглютенових, безлактозних) дієт [21, 22].

Водночас недіагностована/нелікована целіакія може призводити до жіночої й чоловічої субфертильності [24, 25]. Репродуктивна функція відновлюється внаслідок дотримання безглютенової дієти [26].

«Фертильна» дієта та її компоненти

вгору

Проведення масштабних інтервенційних досліджень із метою вивчення впливу харчування на плідність є методологічно складним, тому рекомендації щодо дієти базуються переважно на висновках емпіричних досліджень. Найбільшим із них було спостереження за 18 тис. одружених жінок, які планували вагітність або вже були вагітними й не мали анамнезу безпліддя [27]. Враховуючи результати власного та низки аналогічних досліджень, автори визначили компоненти «фертильної» дієти (рис. 1).

Здорові жінки, харчування яких включало вищезазначену композицію, мали достовірно нижчий ризик овуляторних розладів. Експерти розглядають можливий сприятливий вплив збалансованої дієти на метаболізм глюкози та чутливість до інсуліну, які, у свою чергу, поліпшують овуляторну функцію. Інші невеликі емпіричні дослідження також вказують на позитивні ефекти СЗМД, обмеження споживання трансжирів, збільшення вмісту омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) у дієті для досягнення природного або штучного запліднення [28, 29].

У партнерів-чоловіків прихильність до СЗМД та інших аналогічних моделей здорового харчування поліпшує якість сперми та ймовірність вагітності порівняно із «західною дієтою» [30]. Потенційно корисним доповненням збалансованого харчування можуть бути дієтичні добавки з антиоксидантними нутрієнтами, включаючи вітаміни, мікроелементи й флавоноїди. Але якість доказів їхньої ефективності поки залишає бажати кращого [31].

Вплив окремих харчових продуктів на репродуктивну функцію

вгору

Безумовно, коли ми говоримо про вплив харчування на реалізацію репродуктивної функції у чоловіків і жінок, то першочергове значення по праву належить моделі харчування. Здорові, збалансовані дієти гарантують надходження всіх харчових речовин, які можуть сприяти фертильності та репродуктивному здоров’ю.

Водночас інформаційними каналами поширюються суперечливі повідомлення щодо здатності окремих харчових продуктів позитивно або негативно впливати на репродуктивну функцію. ­Узагальнені результати досліджень цього питання, які відповідають стандартам доказової медицини, наведені у таблиці.

Варто ще раз наголосити на тому, що прихильність до здорової, збалансованої дієти на кшталт СЗМД є основою оптимального харчування для збереження й відновлення репродуктивної функції. Допоміжними стратегіями є більший рівень споживання «фертильних» продуктів та уникнення споживання тих харчових речовин, які здійснюють негативний вплив, наприклад трансжирних кислот.

Важливі харчові речовини для реалізації репродуктивної функції

вгору

Хоча здоровий спосіб життя – включаючи збалансоване й адекватне за калорійністю харчування, регулярну фізичну активність, утримання від куріння й вживання алкоголю, достатній сон і повно­цінну соціалізацію – забезпечують умови для збереження фертильності та плідності, існує низка харчових речовин, потреба у яких є підвищеною і критично важливою (рис. 2).

Фолати

вгору

Фолати, також відомі під альтернативною назвою вітамін В9, є надзвичайно важливими для статевих клітин, запліднення, розвитку вагітності та плода. Природні джерела фолатів включають зелені лис­тові овочі, злакові, печінку та інші субпродукти.

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує споживання фолієвої кислоти (синтетичного аналога фолату) у дозі 400 мкг на день усім жінкам дітородного віку, у яких можлива вагітність [35]. Жінки, які виконують рекомендації щодо прийому фолієвої кислоти, мають набагато менший ризик порушення овуляції, у них значно коротший строк до запліднення [36]. Слід зазначити також, що прийом фолієвої кислоти в дозі >800 мкг на добу достовірно поліпшує результативність штучного запліднення [37].

Практичні рекомендації щодо саплементації ­фолієвою кислотою:

• доцільне призначення дієтичної добавки «Фолат 400 мкг», яка містить 400 мкг метафоліну – форми фолієвої кислоти з високою біологічною активністю (виробництва компанії Solgar, США). «Фолат 400 мкг» приймають по 1-2 таблетки на день відповідно до призначень лікаря;
• слід також обов’язково дотримуватися збалансованої дієти з регулярним споживанням зелених листових овочів, цільних злаків та печінки.

Йод

вгору

Дефіцит цього мікроелемента ще до запліднення та протягом вагітності й грудного вигодовування спричиняє тяжкі незворотні наслідки для розумового розвитку дитини. Потреба вагітної жінки та жінки, що годує грудьми, у йоді зростає до 250-350 мкг (порівняно із нормою для дорослої людини – 150 мкг). Зважаючи на недостатню доступність і низький рівень споживання морепродуктів, які природно містять багато йоду, рекомендоване вживання виключно йодованої солі й додаткове отримання щонайменше 100-200 мкг йоду у складі дієтичних добавок.

Практичні рекомендації щодо саплементації йодом:

• додатково до використання йодованої солі при приготуванні їжі рекомендоване вживання дієтичних добавок, які містять 100-200 мкг елементарного йоду в добовій дозі;
• для забезпечення рекомендованого надходження йоду можливе застосування вітамінно-мінерального комплексу «Мульти І» (Solgar, США), який містить 150 мкг йоду в 1 таб­летці.

Вітамін D

вгору

Може здійснювати вплив на репродуктивну функцію через рецептори, що локалізуються в яєчниках та ендометрії. Дефіцит вітаміну D зі значним зниженням його рівня у крові (<20 нг/мл) асоцію­ється з ризиком спонтанного невиношування вагітності.

Результати досліджень свідчать про те, що кращі шанси на вагітність після штучного запліднення мають жінки з адекватним сироватковим рівнем вітаміну D (>30 нг/мл) порівняно з тими, у яких рівень 25-гідроксивітаміну D недостатній (20-30 нг/мл) або дефіцитний (<20 нг/мл) [38].

Практичні рекомендації щодо забезпечення ­оптимального рівня вітаміну D:

• перебування протягом 10-15 хв на день під дією ультрафіолетового випромінювання у сонячну погоду з незакритими одягом шиєю й руками;
• вживання два-три рази на тиждень жирної морської риби;
• споживання дієтичних добавок із вітаміном D₃ у добовій дозі 1200-1800 МО – 2-3 капсули на день вітаміну D₃ 600 МО (Solgar, США).

Залізо

вгору

Зростаюча поширеність дефіциту заліза та його клінічного прояву – залізодефіцитної анемії у жінок репродуктивного віку викликає значне занепокоєння у фахівців різних лікарських спеціальностей. Контроль гематологічних показників та маркерів дефіциту заліза є обов’язковим компонентом преконцепційного нагляду [39]. Низький рівень сироваткового заліза асоційований із малою масою тіла при народженні та підвищеним ризиком смертності немовлят.

Практичні рекомендації щодо запобігання дефіциту заліза:

• споживання достатньої кількості їжі, яка містить найбільш біологічно доступне гемове залізо (м’ясо, риба, субпродукти);
• одночасне вживання рослинної їжі з високим вмістом вітаміну С, споживання чаю та кави не раніше ніж через 1 год після їди;
• найбільш ефективним і добре переносимим варіантом дієтичної саплементації залізом є застосування його хелатної форми – бісгліцинату заліза. Саме таку форму має «Легкозасвоюване залізо Джентл Айрон» (Solgar, США), яке приймають по 1 капсулі один-два рази на день відповідно до рекомендацій лікаря.

Омега-3 ПНЖК

вгору

Достатнє споживання омега-3 ПНЖК та їх належний рівень у сироватці крові асоційовані з низьким ризиком ряду небезпечних захворювань, включаючи гінекологічну патологію, яка може бути причиною субфертильності [40]. Зокрема, високий рівень споживання омега-3 ПНЖК асоційований із низьким ризиком ендометріозу та вищою ймовірністю запліднення.

Практичні рекомендації для підвищення споживання омега-3 ПНЖК:

• споживання двох-трьох порцій по 200 г кожна жирної морської риби (переважно несолоного оселедця й лосося, які є найкращим джерелом омега-3 ПНЖК);
• вживання дієтичних добавок, які мають забез­печувати добову кількість докозагекса­єнової кислоти  (ДГК) – щонайменше 250 мг. Рекомендовано ­застосування «Потрійної омега-3» (Solgar, США) по 1 капсулі (378 мг ДГК) 1 раз на день.

Висновки

вгору

• Спосіб життя, включаючи особливості харчування, суттєво впливає на репродуктивну функцію чоловіків і жінок відповідно до результатів великої кількості досліджень із включенням великих когорт у різних країнах.
• Щоденне споживання достатньої кількості корисних харчових продуктів відповідно до рекомендацій зі здорового харчування для дорослих (www.prozdorove.com.ua) здійснює достовірний позитивний вплив на фертильність та збільшує ймовірність запліднення.
• Доцільно розглянути перспективу використання додатково до збалансованої дієти дієтичних добавок із фолієвою кислотою, йодом, залізом, вітаміном D та омега-3 ПНЖК, які мають підтверджені властивості позитивного впливу на репродуктивну функцію.

Література

1. Rossi B. V., Bressler L. H., Correia K. F., Lipskind S., Hornstein M. D., Missmer S. A. Lifestyle and in vitro fertilization: what do patients believe? Fertil Res Pract 2016; 2:11.

2. Slama R., Hansen O. K., Ducot B, et al. Estimation of the frequency of involuntary infertility on a nation-wide basis. Hum Reprod 2012;27: 1489-98.

3. Preliminary SART Clinic Summary Report: SART (Societry for Assisted Reproductive Technologies), 2015 (vol 2017). Available at: https://www.sartcorsonline.com/rptCSR_Public MultYear.aspx? ClinicPKID=0. Accessed May 10, 2017.

4. Rochebrochard E de La, Thonneau P. Paternal age and maternal age are risk factors for miscarriage; a multicentric European study. Hum Reprod. 2002;17:1649-56.

5. Johnson K., Posner S. F., Biermann J. et al. Recommendations to improve preconception health and health care – United States. A report of the CDC/ATSDR Preconception Care Work Group and the Select Panel on Preconception Care. MMWR Recomm Rep 2006; 55:1.

6. Gaskins A. J., Chavarro J. E. Diet and fertility: a review. Am J Obstet Gynecol. 2018 Apr;218(4):379-389. doi: 10.1016/j.ajog.2017.08.010. Epub 2017 Aug 24. PMID: 28844822; PMCID: PMC5826784.

7. Juhl M., Olsen J., Andersen A. M.N., Gronbaek M. Intake of wine, beer and spirits and waiting time to pregnancy. Hum Reprod 2003; 18:1967-71.

8. Williams J. F., Smith V. C. Fetal Alcohol Spectrum Disorders. Pediatrics 2015;136: e1395-406.

9. Giahi L., Mohammadmoradi S., Javidan A., Sadeghi M. R. Nutritional modifications in male infertility: a systematic review covering 2 decades. Nutr Rev 2016;74:118-30.

10. Senmao Zhang, Lesan Wang, Tubao Yang, Lizhang Chen, Lijuan Zhao, Tingting Wang, Letao Chen, Ziwei Ye, Zan Zheng, Jiabi Qin, Parental alcohol consumption and the risk of congenital heart diseases in offspring: An updated systematic review and meta-analysis, European Journal of Preventive Cardiology, Volume 27, Issue 4, 1 March 2020, Pages 410-421.

11. Rossi B. V., Berry K. F., Hornstein M. D., Cramer D. W., Ehrlich S., Missmer S. A. Effect of alcohol consumption on in vitro fertilization. Obstet Gynecol. 2011 Jan;117(1):136-142. doi: 10.1097/AOG.0b013e31820090e1. PMID: 21173655; PMCID: PMC4487775.

12. Abadia L., Chiu Y. H., Williams P. L. et al. The association between pre-treatment maternal alcohol and caffeine intake and outcomes of assisted reproduction in a prospectively followed cohort. Hum Reprod 2017; 32:1846-54.

13. Keski-Rahkonen A., Hoek H. W., Susser E. S. et al. Epidemiology and course of anorexia nervosa in the community. Am J Psychiatry 2007; 164:1259.

14. Chrysoula Boutari, Panagiotis D. Pappas, Gesthimani Mintziori, Meletios P. Nigdelis, Loukas Athanasiadis, Dimitrios G. Goulis, Christos S. Mantzoros, The effect of underweight on female and male reproduction, Metabolism, Volume 107, 2020, 154229.

15. Tang J., Zhu X., Chen Y. et al. Association of maternal pre-pregnancy low or increased body mass index with adverse pregnancy outcomes. Sci Rep 2021; 11:3831.

16. Clark A. M., Ledger W., Galletly C. et al. Weight loss results in significant improvement in pregnancy and ovulation rates in anovulatory obese women. Hum Reprod 1995; 10:2705.

17. Clark A. M., Thornley B., Tomlinson L. et al. Weight loss in obese infertile women results in improvement in reproductive outcome for all forms of fertility treatment. Hum Reprod 1998; 13:1502.

18. Mutsaerts M. A., van Oers A. M., Groen H. et al. Randomized Trial of a Lifestyle Program in Obese Infertile Women. N Engl J Med 2016; 374:1942.

19. Nguyen R. H., Wilcox A. J., Skjaerven R., Baird D. D. Men’s body mass index and infertility. Hum Reprod 2007; 22:2488.

20. Ma J., Wu L., Zhou Y. et al. Association between BMI and semen quality: an observational study of 3966 sperm donors. Hum Reprod 2019; 34:155.

21. Practice Committee of American Society for Reproductive Medicine in collaboration with Society for Reproductive Endocrinology and Infertility. Optimizing natural fertility: a committee opinion. Fertil Steril 2013; 100:631.

22. Showell M. G., Brown J., Clarke J., Hart R. J. Antioxidants for female subfertility. Cochrane Database Syst Rev 2013;: CD007807.

23. Toledo E., Lopez-del Burgo C., Ruiz- Zambrana A. et al. Dietary patterns and difficulty conceiving: a nested case-control study. Fertil Steril 2011; 96:1149-53.

24. Moleski S. M., Lindenmeyer C. C., Veloski J. J. et al. Increased rates of pregnancy complications in women with celiac disease. Ann Gastroenterol 2015; 28:236.

25. Farthing M. J., Rees L. H., Edwards C. R., Dawson A. M. Male gonadal function in coeliac disease: 2. Sex hormones. Gut 1983; 24:127.

26. Soni S., Badawy S. Z. Celiac disease and its effect on human reproduction: a review. J Reprod Med 2010; 55:3.

27. Chavarro J. E., Rich-Edwards J.W., Rosner B. A., Willett W. C. Diet and lifestyle in the prevention of ovulatory disorder infertility. Obstet Gynecol 2007; 110:1050.

28. Wise L. A., Wesselink A. K., Tucker K. L. et al. Dietary Fat Intake and Fecundability in 2 Preconception Cohort Studies. Am J Epidemiol 2018; 187:60.

29. Nassan F. L., Chiu Y. H., Vanegas J. C. et al. Intake of protein-rich foods in relation to outcomes of infertility treatment with assisted reproductive technologies. Am J Clin Nutr 2018; 108:1104.

30. Salas-Huetos A., Bullo M., Salas-Salvado J. Dietary patterns, foods and nutrients in male fertility parameters and fecundability: a systematic review of observational studies. Hum Reprod Update 2017;23:371-89.

31. Showell M. G., Mackenzie-Proctor R., Brown J., Yazdani A., Stankiewicz M.T, Hart R. J. Antioxidants for male subfertility. Cochrane Database Syst Rev 2014: Cd007411.

32. Chavarro J. E., Rich-Edwards J.W., Rosner B., Willett W. C. A prospective study of dairy foods intake and anovulatory infertility. Hum Reprod 2007;22:1340-7.

33. Choy C. M., Lam C. W., Cheung L. T., Briton-Jones C.M., Cheung L. P., Haines C. J. Infertility, blood mercury concentrations and dietary seafood consumption: a case-control study. BJOG 2002;109:1121-5.

34. Jacobsen B. K., Jaceldo-Siegl K., Knutsen S. F., Fan J., Oda K., Fraser G. E. Soy isoflavone intake and the likelihood of ever becoming a mother: the Adventist Health Study-2. Int J Womens Health 2014;6:377-84.

35. WHO recommendations on antenatal care for a positive pregnancy experience. Geneva: World Health Organization; 2016 (http://www.who.int/reproductivehealth/publications/maternal_perinatal_health/anc-positive-pregnancy-experience/en/).

36. Cueto H. T., Riis A. H., Hatch E. E. et al. Folic acid supplementation and fecundability: a Danish prospective cohort study. Eur J Clin Nutr 2016;70:66-71.

37. Murto T., Skoog Svanberg A., Yngve A. et al. Folic acid supplementation and IVF pregnancy outcome in women with unexplained infertility. Reprod Biomed Online 2014; 28:766-72.

38. Ozkan S., Jindal S., Greenseid K. et al. Replete vitamin D stores predict reproductive success following in vitro fertilization. Fertil Steril 2010; 94:1314-9.

39. De Benoist B., McLean E., Egli I., Cogswell M. (eds). Worldwide prevalence of anaemia 1993-2005. World Health Organization; WHO Global Database on Anaemia, Geneva, 2008.

40. Nehra, Deepika et al. Prolonging the female reproductive lifespan and improving egg quality with dietary omega-3 fatty acids. Aging cell vol. 11,6 (2012): 1046-54. doi:10.1111/acel.12006.

Влияние питания на репродуктивное здоровье

О. В. Швец

В последние годы увеличивается научная и практическая заинтересованность в продолжении реализации известного высказывания Гиппократа касательно максимального использования лечебных свойств пищи. Возрастающая распространенность нарушений репродуктивной функции, к великому сожалению, не сопровождается появлением более эффективных технологий искусственного оплодотворения. Потенциал диетических интервенций должен больше применяться в клинической практике. В частности, необходимо инициировать индивидуальные изменения в питании, направленные на контроль нормального веса, увеличение приверженности здоровым моделям питания и применение диетических добавок с фолиевой кислотой, йодом, железом, витамином D и омега-3 полиненасыщенных жирных кислот по соответствующим показаниям.

Ключевые слова: диета, питание, фертильность, плодовитость, искусственное оплодотворение, репродуктивное здоровье.

The effect of nutrition on reproductive health

O.V. Shvets

The scientific and practical interest increase in the development of realization for the famous quote of Hippocrates about possibilities of foods usage as medicine. The rising prevalence of reproductive dysfunction is not accompanying by improvement of reproductive technologies. The potential of dietary interventions should be implemented more effective in the clinical practice. In particular, it is necessary to initiate the personalized changes in the nutrition designed for body weight control and increase of adherence to healthy nutrition patterns and intake of folic acid, iodine, iron, vitamin D and Omega-3 polyunsaturated fatty acid with corresponding indications.

Keywords: diet, nutrition, fecundity, fertility, in vitro fertilization, reproductive health.