Імуногенетика та репродуктивні втрати

Першого червня 2010 р. минуло 50 років від дня народження відомого вченого – медичного генетика та громадського діяча, доктора медичних наук, професора Юрія Йосифовича Гаврилюка (1960-2000).
Юрій Гаврилюк всю свою професійну діяльність присвятив медичній генетиці. За цією спеціальністю захистив кандидатську та докторську дисертації, працював заступником директора з наукової роботи Інституту спадкової патології у Львові. Основним напрямком його наукової діяльності було вивчення генетичних наслідків Чорнобильської катастрофи. Також учений займався імуногенетикою – первинними імунодефіцитами, вивчав генетичні причини жіночого непліддя та невиношування вагітності. У 1993-2000 рр. був головним редактором медичного часопису «Народне здоров'я», з 1997 по 2000 р. – головою Українського Лікарського Товариства у Львові.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, ДУ «Інститут спадкової патології» АМН України та Українське Лікарське Товариство у Львові 1-2 червня провели ряд заходів, присвячених 50-річчю від дня народження Юрія Йосифовича Гаврилюка. Зокрема, вечір вшанування пам'яті вченого відбувся у приміщенні музею Історії галицької медицини ім. Мар'яна Панчишина, що є домівкою Українського Лікарського Товариства у Львові. Науково-практична конференція «Імуногенетика та репродуктивні втрати» проходила у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького.
Конференція розпочалася з представлення наукового доробку Юрія Гаврилюка. На момент розквіту його наукової діяльності вчений не був імуногенетиком, але в його доробку є статті з аналізом імунних та генетичних причин безпліддя та невиношування вагітності. Він постійно цікавився поступом у клінічній імунології та планував спільні наукові проекти. На жаль, не встиг їх реалізувати.
Доповідь «Розвиток напрямків медико-гене-тичного консультування» виголосила завіду-вачка відділення епідеміології вродженої та спадкової патології ДУ «Інститут спадкової патології» НАМН України, провідний науковий співробітник, к.м.н. Н.С. Лук'яненко.
Перше секційне засідання «Імунологічні та генетичні причини жіночого безпліддя» лекцією за такою ж темою відкрив голова Європейського наукового товариства репродукції та розвитку, завідувач відділу імунобіології репродукції та стовбурових клітин Інституту генетики людини ПАН (Познань, Польща), професор Мацей Курпіш. Доповідач висвітлив основні причини зниження приросту населення країн Західної та Східної Європи та зробив короткий огляд сучасних допоміжних репродуктивних технологій, що використовуються для надання допомоги жінкам із первинним непліддям.
Проблема невиношування залишається надзвичайно актуальною як для жінок, які завагітніли природнім шляхом, так і для пацієнток після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Узагальнюючи світовий та європейський науковий і клінічний досвід, Мацей Курпіш сформулював основні імунозалежні причини невиношування у жінок. До них належать: підвищений рівень гістосумісності за HLA-антигенами між подружжям; активація факторів природженого імунітету (NK- та NKT-клітини) у жінки та пов’язане з ними посилення цитотоксичної реакції матері проти тканин зародка та плода; наявність у матері системних та органоспецифічних аутоімунних хвороб. Велику увагу у виступі було приділено особливостям гормонального типу регуляції імунної відповіді у вагітної, зокрема механізму забезпечення прогестероном та естрогенами заміни відповіді Т-хелперами 1-го порядку (Тh1) (клітинна відповідь) на відповідь Т-хелперами 2-го порядку (Тh2) (гуморальна відповідь). При розкритті вищеперелічених механізмів учений неодноразово підкреслював важливість ролі цитокінів у підтримці нормальної вагітності. Насамкінець він узагальнив усі відомі причини невиношування (генетичні, гормональні, інфекційні, імунні) та навів переконливі докази стосовно необхідності комплексного обстеження кожної окремо взятої пацієнтки.
Генетичні причини непліддя та невиношування висвітлювали наукові працівники ДУ «Інститут спадкової патології» НАМН України. Так, із лекцією «Генетичні аспекти жіночого безпліддя» виступила завідувачка медико-генетичним центром, к.м.н., доцент Н.В. Гельнер. Вона, зокрема, наголосила на одній із вагомих імунозалежних генетично детермінованих причин непліддя – порушенні співвідношення між Тh1 та Тh2, яке реєструється за спектром синтезованих ними цитокінів.
Доповідь «Цитогенетичні аспекти репродуктивних втрат» виголосила провідний науковий співробітник відділення діагностики спадкової патології, к.б.н. Н.Л. Гулеюк, а «Науково-практичний прогрес в діагностиці спадкової патології» – провідний науковий співробітник відділення діагностики спадкової патології, к.б.н. Г.В. Макух.
У своїх виступах доповідачі продемонстрували високий науково-практичний рівень роботи та ретельний аналіз причин невиношування з використанням методів найсучаснішої молекулярно-генетичної діагностики. Ними запропоновано, розроблено та впроваджено у практику визначення мутацій у генах, які кодують продукцію IL-10 (один із основних цитокінів, синтезованих Тh2, який забезпечує супресію імунної відповіді при нормальній вагітності) у жінок зі звичними викиднями.
Після перерви було проведено друге секційне засідання за темою «Імунотерапія в акушерсько-гінекологічній практиці». Першим взяв слово професор Мацей Курпіш. У своїй доповіді «Застосування імуноглобулінів для довенного введення в репродуктології» він надзвичайно детально проаналізував світовий досвід із рандомізованого плацебо-контрольованого застосування внутрішньовенних імуноглобулінів у терапії порушень репродуктивної функції жінки імунного ґенезу. Учений зупинився на кількох підходах до лікування цими лікарськими засобами, зокрема на монотерапії імуноглобулінами та їх застосуванні в комбінації з іншими імуномодулюючими препаратами. Доповідь містила два основних застережних положення: необхідність з’ясування, чи є причина невиношування імунозалежною, та обов’язкове імунологічне лабораторне обстеження перед лікуванням. Професор наголосив, що при невиношуваннях, спричинених цитотоксичною реакцією матері проти плода, потрібно провести надзвичайно ретельне фенотипування різних видів кілерних клітин, а також визначити спектр синтезованих цими клітинами цитокінів прозапального характеру. Загальне визначення рівня цих цитокінів у сироватці чи плазмі крові не дасть точної відповіді, які саме клітини їх синтезують. На завершення доповіді професор підкреслив, що перед застосуванням імуноглобулінів потрібно переконатися, чи проблеми даної пацієнтки не мають генетичного підґрунтя.
У наступних доповідях науковців Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького увага була зосереджена на основних підходах до імунотерапії пацієнток із загрозою викидня, які застосовуються в Україні, та проаналізовані їх результати. Так, із доповіддю «Імунотерапія при невиношуваннях вагітності» виступила головний спеціаліст з клінічної імунології та імунології МОЗ України, завідувачка кафедри клінічної імунології та алергології, д.м.н., професор В.В. Чоп'як. Вона нагадала слухачам про класичний метод імунотерапії із застосуванням лімфоцитів чоловіка або донора (їх вводять вагітній). Сьогодні цей метод застосовується рідко, проте є надзвичайно ефективним. Доповідачка також навела приклади інших імунотропних препаратів, безпечних при застосуванні у вагітних. Далі з доповіддю «Поліпрагмазія у лікуванні невиношування вагітності» виступила завідувачка кафедри акушерства та гінекології ФПДО, д.м.н., професор В.І. Пирогова, а з доповіддю «Підвищений індекс гістосумісності за HLA-антигенами як причина подружнього непліддя» – доцент кафедри клінічної імунології та алергології А.М. Гаврилюк.
У цілому друге секційне засідання викликало більше зацікавлення, оскільки у залі були присутніми переважно практичні лікарі – акушери-гінекологи та клінічні імунологи з усіх областей Західної України, Одеси, Києва. Після виголошення доповідей відбулася цікава дискусія.
Отже, проведені заходи – це наш посильний внесок у вінок пам'яті великого вченого, енциклопедично освіченої людини, талановитого громадського діяча Юрія Гаврилюка. У знак його пам'яті вже близько п’яти років реалізується співпраця між медичними генетиками та клінічними імунологами Польщі та України у репродуктології.
Наша пам'ять про Юрія Йосифовича – світла, наша наукова та практична робота зі здійснення його мрій та планів – дієва!

Анна Гаврилюк