Нова стратегія скринінгу раку шийки матки: від регламентації до практичного впровадження

Т.Ф. Татарчук

Рак шийки матки (РШМ) залишається однією з найбільш значущих проблем сучасної гінекології, посідаючи перше місце серед онкологічних захворювань у жінок репродуктивного віку. В умовах значного навантаження на систему охорони здоров’я особливої актуальності набуває впровадження ефективних стратегій скринінгу та ранньої діагностики цієї патології. Нещодавно затверджені стандарти медичної допомоги щодо скринінгу РШМ пропонують новий комплексний підхід до вирішення цієї проблеми, враховуючи як міжнародні рекомендації, так і локальні особливості вітчизняної системи охорони здоров’я.

У рамках науково-­практичної конференції з міжнародною участю «Акушерство, гінекологія, репродуктологія: сьогодення та перспективи» член-кореспондент НАМН України, президент ВГО «Асоціація гінекологів-­ендокринологів України», заступник директора з наукової роботи та завідувач відділення ­ендокринної гінекології ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктор медичних наук, професор ­Тетяна Феофанівна Татарчук представила доповідь, присвячену впровадженню нових стандартів скринінгу РШМ в Україні.

Ключові слова: рак шийки матки, скринінг, стандарти медичної допомоги, цитологічне дослідження, вірус папіломи людини.

Проблема ранньої діагностики РШМ залишається одним із ключових викликів сучасної онкогінекології в ^­Україні. ­Особливої актуальності це питання набуває з огляду на те, що дана патологія посідає перше місце серед онкологічних захворювань у жінок репродуктивного віку. Затвердження нових Стандартів медичної допомоги щодо скринінгу РШМ у ­червні 2024 року стало важливим кроком у напрямку систематизації підходів до ранньої ­діагностики цього захворювання.

Новий документ, розроблений робочою групою провідних фахівців, встановлює чіткі критерії та алго­ритми діагностичного процесу, що особливо важливо в умовах обмежених ресурсів медичної галузі. При цьому ключовою особливістю документа є його практична спрямованість, що передбачає урахування реальних можливостей ­вітчизняної системи охорони здоров’я.

Аналіз факторів ризику, представлений у Стандартах медичної допомоги, демонструє комплексний підхід до проблеми. Зокрема, виділено дві основні групи чинників: пов’язані з інфікуванням вірусом папіломи людини (ВПЛ) та незалежні від ВПЛ-вірусу (таблиця). До першої групи належать такі фактори, як ранній початок статевого життя, множинні статеві партнери, наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) та імуносупресія. Друга група включає низький соціально-­економічний статус, тривале використання гормональних контрацептивів, ­тютюнопаління та спадкові фактори.

Таблиця. Фактори ризику РШМ

Принципово важливим аспектом нових стандартів є впровадження диференційованого підходу до організації скринінгу РШМ. Документ передбачає два основні види скринінгових досліджень: первинний ВПЛ-скринінг та цитологічне дослідження. При цьому чітко визначено періодичність і вікові категорії для кожного виду обстеження.

На особливу увагу заслуговує питання організації первинного ВПЛ-скринінгу, який рекомендовано проводити з генотипуванням для визначення у ­пацієнток ВПЛ високого онкогенного ризику один раз на 10 років починаючи із 35-річного віку. Така періодичність зумовлена як економічними ­міркуваннями, так і науково обґрунтованими даними щодо природного перебігу ­ВПЛ-інфекції.

Не менш важливим є впровадження стандартизованого підходу до цитологічного скринінгу, який рекомендовано проводити кожні три роки починаючи з 21 року. При цьому слід наголосити, що згідно із сучасними міжнародними рекомендаціями скринінг має здійснюватися незалежно від вакцинального статусу пацієнтки.

Практичну цінність представляє детально розроб­лений алгоритм дій, рекомендованих при виявленні патологічних змін за результатами скринінгових досліджень (рис. 1, 2). Зокрема, при позитивному результаті первинного ВПЛ-скринінгу передбачено проведення сортувального цитологічного дослідження, незалежно від виявленого генотипу вірусу. Такий підхід дозволяє оптимізувати діагностичний процес й уникнути як гіпер-, так і гіподіагностики. Наприклад, для менеджменту ASC-US (атипові клітини плоского епітелію невизначеного значення) у пацієнток віком <25 років запропоновано більш консервативний підхід, що зумовлено високою ймовірністю спонтанної елімінації ВПЛ і регресії патологічних змін. Слід наголосити, що такий диференційований підхід дозволяє уникнути як надмірного медичного втручання в молодих жінок, так і недостатньої діагностичної активності щодо пацієнток старшої вікової групи, у яких ризик розвитку передракових станів та інвазивного раку є вищим.

Рис. 1. Алгоритм ведення ASC-US у пацієнток віком <25 років

Рис. 2. Алгоритм ведення ASC-US у пацієнток ≥25 років

Важливим аспектом нових стандартів є чітке визначення критеріїв припинення скринінгу. До них належать досягнення 65-річного віку за відсутності цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2-го ступеня (CIN-2) протягом попередніх 25 років, наявність адекватних негативних результатів попереднього скринінгу та обмежена очікувана тривалість життя через супутні захворювання.

Важливим також є питання бажаних критеріїв якості скринінгу. Хоча вони не є обов’язковими для виконання в рамках державних гарантій, їх впровадження може суттєво підвищити ефективність профілактичних заходів. Зокрема, рекомендовано проведення ко-тестування (ВПЛ-тест одночасно із цитологічним дослідженням) у жінок віком 25-65 років кожні п’ять років.

Впровадження нових стандартів ставить перед медичною спільнотою ряд важливих завдань. ­По-перше, необхідна широка освітня робота серед медичних працівників щодо правильної інтерпретації та застосування нових протоколів. По-друге, важливо забезпечити належний рівень матеріально-­технічної бази для проведення якісної діагностики. По-третє, потрібна розробка ефективних механізмів моніторингу та оцінки якості скринінгових програм.

Особливого значення набуває питання інформування та мотивації жінок до участі у скринінгових програмах. Важливо розробити ефективні комунікаційні стратегії, які б враховували соціально-­культурні особливості різних груп населення та сприяли підвищенню рівня медичної грамотності.

Таким чином, впровадження нових стандартів скринінгу РШМ є важливим кроком у напрямку покращення якості медичної допомоги онкологічним хворим в Україні. Успішна реалізація цієї програми потребує консолідації зусиль медичної спільноти, органів системи охорони здоров’я та громадського сектора. Лише такий комплексний підхід дозволить досягти основної мети — зниження захворюваності та смертності від РШМ серед українських жінок.

Підготувала Олена Речмедіна