скрыть меню

Оцінка якості життя у жінок високого кардіологічного ризику з варикозною хворобою у післяпологовому періоді

страницы: 63-68

В.В. Баранова, А.Ю. Ліманська, Ю.В. Давидова, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

* Перинатологія і педіатрія, 2017, № 3 (71).

Мета – оцінити якість життя пацієнток високого кардіологічного ризику та з варикозною хворобою в післяпологовому періоді; встановити фізичний і психологічний профіль жінок у перші місяці після пологів; розробити комплексний підхід до корекції психологічних і клінічних змін.

Пацієнти та методи. У дослідження включено 128 жінок із серцево-судинними захворюваннями I класу WНО, в яких під час вагітності діагностовано варикозну хворобу та яким призначено запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів (основна група). Групу порівняння становили 64 жінки із серцево-судинними захворюваннями I класу WНО, які отримували рутинні заходи. Усім жінкам проведено УЗД поверхневих вен і прохідності глибоких вен нижніх кінцівок, оцінку параметрів системи згортання крові. У роботі з жінками використано методики тілесно-орієнтованої терапії, музикотерапії, дихальні практики та індивідуальні бесіди з клінічним психологом. У дослідженні застосовано самостійно розроблену анкету щодо самооцінки емоційного та фізичного стану жінки, опитувальник РНО 9 для скринінгової діагностики депресивного стану, опитувальник Спілбергера – Ханіна для діагностики особистісної та реактивної тривожності, опитувальник 5Р36 для оцінки якості життя.

Результати. Проведення комплексного психологічного супроводу вагітності в жінок із серцево-судинними захворюваннями і варикозною хворобою дозволяє на ранньому етапі виявити певні порушення їхнього психоемоційного стану і розробити програму психокорекції.

Застосування венотоніка Флєбодіа 600, який має антиоксидантну та гемореологічну активність, цілеспрямований тонізуючий вплив на периферичні вени, а також системний венотонічний ефект, в основній групі пацієнток сприяє не лише поліпшенню функціонування вен, але й за рахунок подолання порушень мікроциркуляції мінімізує виникнення певних акушерських ускладнень, у т.ч. гіпертензивних розладів і загрози переривання вагітності.

Висновки. З урахуванням мультифакторності виникнення варикозної хвороби під час вагітності, а також необхідності розробки комплексного підходу до профілактики та лікування судинних розладів у жінок із серцево-су­динною патологією науково обґрунтовано та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів із включенням санологічних, медичних і психологічних складових, що сприяло поліпшенню якості життя жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді.

Ключові слова: вагітні, високий кардіологічний ризик, варикозна хвороба.

Актуальність

вгору

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок (ВВ) під час першої вагітності розвивається приблизно у 30-40% жінок, які не мали явищ тромбозу та ВВ до вагітності. Даний процес найчастіше відбувається в сафе­но-підколінній і сафено-стегновій ділянках, а також у перфорантних венах, які з’єднують поверхневі та глибокі венозні системи уздовж усієї довжини ніг, де є неадекватне венозне повернення [3, 6].

У більшості здорових жінок у післяпологовому періоді ВВ зазвичай має тенденцію до зникнення або зменшення розміру протягом місяця. Дуплексне сканування стало еталонним неінвазивним дослідженням для підтвердження діагнозу та анатомічної і гемодинамічної оцінки венозних захворювань нижніх кінцівок [1, 6].

Високий рівень поширеності ВВ у вагітних пов’язаний зі збільшенням об’єму циркулюючої крові, модифікацією венозного тонусу гладких м’язів унаслідок дії високих рівнів прогестерону, обструкцією венозного повернення нижньої кінцівки через механічний тиск вагітної матки, зниженням осмотичного тиску плазми і, нарешті, зі спадковою схильністю (42%, якщо на ВВ страждає один із батьків вагітної, 89% – якщо обоє). Ізольований або кумулятивний ефект цих факторів під час вагітності призводить до венозного розтягування та виникнення клапанної некомпетентності [3, 5-7].

Симптоми ВВ варіюються від сверблячки, набряків ніг до ниючого болю, нічних судом, парестезії. Усе це може призводити до неспокою, депресії, негативно впливати на якість життя.

Наразі існують опитувальники для кардіологічних, онкологічних, психіатричних, ендокринологічних пацієнтів. Однак не проводиться оцінка в акушерстві, хоча в клініці екстрагенітальної патології оцінка якості життя набуває унікального значення, адже до уваги береться не тільки адаптація вагітної в повсякденному житті, але й адаптація до основного захворювання, станів, які виникли після пологів, що чинить значний вплив на соматичний і психологічний стан пацієнтки [4].

Останніми роками значна увага приділяється застосуванню венотоніків під час вагітності. За даними французького епідеміологічного дослідження ЕFЕМЕRIS (база даних стосовно прописаних та розподілених компенсаційних ліків під час вагітності) виявлено, що за три роки 8998 жінок (24%, перша група) отримали хоча б один рецепт для венотонічних засобів під час вагітності, у т.ч. в період органогенезу у 1200 випадках. Найбільш широко використовувались діосмін, гесперидин і троксерутин. У результаті порівняння аналізу перебігу вагітності та її наслідків із такими для 27 963 жінок, яким ці препарати не були призначені під час вагітності (друга група), доведено, що живонародження відбулось у першій групі у 98,4% жінок проти 93,6% у другій, але ускладнення вагітності в першій групі становили 1,6 проти 6,4% (мимовільний викидень, позаматкова вагітність, внутрішньоутробна смерть плода). Ризики припинення вагітності (НR = 0,71 [0,60-0,84]) та недоношеність (НR = 0,82 [0,73-0,93]) залишалися значно нижчими в жінок, у яких застосовувалися венотоніки. Водночас у групі новонароджених, матері яких отримали венотоніки під час органогенезу, частота мальформацій становила 3,4 порівняно із 3,0% у контрольній групі (ORа = 1,134 [0,893-1,472]). Ризик неонатальних захворювань у першій групі не підвищувався – 4,9 проти 6,1% у другій групі (ORа = 1,07 [0,95-1,20]). Результати даного масштабного дослідження свідчать про відсутність негативного впливу застосування венотоніків під час вагітності на стан плода і новонародженого, перебіг та виходи вагітності [2].

У жінок із серцево-судинними захворюваннями необхідно мінімізувати можливий вплив інших негативних факторів, тому профілактиці ВВ у цій групі слід приділяти окрему увагу.

На нашу думку, для даної групи осіб підхід до профілактики та лікування ВВ під час вагітності та в післяпологовому періоді має бути комплексним, таким, що включає психологічний, медичний супровід, що сприятиме значному підвищенню якості життя таких жінок.

Мета дослідження – оцінити якість життя пацієнток високого кардіологічного ризику та з варикозною хворобою в післяпологовому періоді; встановити фізичний та психологічний профіль жінок у перші місяці після пологів; розробити комплексний підхід до корекції психологічних і клінічних змін.

Матеріали та методи дослідження

вгору

У дослідження включено 128 жінок із серце­во-судинними захворюваннями I класу WНО, в яких під час вагітності діагностовано варикозну хворобу та яким призначено запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів (основна група). Групу порівняння становили 64 жінки із серцево-су­динними захворюваннями I класу WНО, які отримували рутинні заходи. Усім жінкам проведено УЗД поверхневих вен і прохідності глибоких вен нижніх кінцівок, оцінку параметрів системи згортання крові. Вагітні з діагностованим антифосфоліпідним синдромом і вродженими тромбофіліями, ті, які приймають антикоагулянтну терапію, до дослідження не включались. В обох групах жінки очікували на народження першої дитини.

Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів включав консультацію медичного психолога в II триместрі вагітності; оцінку психо­емоційного стану пацієнтки; рекомендації стосовно компресійної білизни, застосування венотоніка Флєбодіа (1 таблетка вранці протягом 2 міс). Усім жінкам рекомендовано у післяпологовому періоді стежити за візуальними змінами вен нижніх кінцівок; представлено інформацію про небезпечні симптоми венозних ускладнень, які свідчать про запальні та тромботичні захворювання; надано рекомендації з характеру харчування та рухового режиму, розвантаження нижніх кінцівок під час сидіння, масажу, регуляції надмірної ваги, набраної під час вагітності. Усім жінкам роздано опитувальники для самооцінки стану.

Пацієнкам як основної, так і контрольної груп запропоновано заповнити стимульний матеріал та в подальшому особам основної групи пройти програму психофізіологічної реабілітації. Група порівняння вела звичний спосіб життя вагітної та породіллі, не використовувала методів психокорекції та реабілітації. Розроблена групова програма психологічної підтримки розрахована на два місяці по два дні на тиждень. Після закінчення програми проведено тестування для визначення ефективності медичного та психологічного супроводу.

У своїй роботі з жінками використали методики тілесно-орієнтованої терапії, музикотерапії, дихальні практики та індивідуальні бесіди з клінічним психологом. Індивідуальні бесіди з клінічним психологом дають змогу визначити точки опори психокорекції та оцінювати проміжні результати психотерапевтичної роботи.

Повторне дослідження проведено через чотири тижні після пологів. Такий термін обрано для проходження первинної адаптації після пологів, налагодження грудного вигодовування та уникнення впливу первинного гормонального фону на психологічний та емоційний стан.

У дослідженні використано самостійно розроб­лену анкету щодо самооцінки емоційного та фізичного стану жінки, опитувальник РНQ 9 для скринінгової діагностики депресивного стану, опитувальник Спілбергера – Ханіна для діагностики особистісної та реактивної тривожності, опитувальник SF36 для оцінки якості життя.

Опитувальник SF36 для оцінки якості життя відоб­ражає загальний стан і ступінь задоволеності різними важливими для людини сторонами життєдіяльності, на які впливає стан здоров’я. Анкета містить 36 запитань, згрупованих у 8 шкал: фізичне функціонування (РF); рольове функціонування, зумовлене фізичним станом (RР); больові відчуття (ВР); загальний стан здоров’я (GН); життєздатність (суб’єктивна оцінка своїх сил та життєвої енергії) (VТ); соціальне функціонування (SF); рольове функціонування, зумовлене емоційним станом (RЕ); психічне здоров’я (МН). Шкала балів становить від 0 до 100: чим вищий показник, тим краща оцінка рівня життя пацієнта. Загальна кількість балів визначає дві групи життя пацієнта – фізичний і психологічний компонент здоров’я (РН і МН).

Опитувальник РНQ 9 є скринінговою методикою для діагностики депресії та стану здоров’я, містить 9 запитань, які стосуються загального стану пацієнта та емоційної складової.

Опитувальник Спілбергера – Ханіна містить два блоки запитань щодо діагностики реактивної та особистісної тривоги, кожен блок складається з 20 запитань.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок.

Результати дослідження та їх обговорення

вгору

Аналіз перебігу вагітності та пологів наведено в таблиці 1.

Параметр

Основна група (n = 128)

Група порівняння (n = 64)

Народження на строках 37-40 тиж

94,5

90,6

Народження дітей з оцінкою за шкалою Апгар < 7 балів на 1 хв

4,03*

10,9

Прееклампсія

3,9**

12,5

Загроза переривання вагітності

9,3**

23,4

Загроза передчасних пологів

7,03*

17,2

Кесарів розтин

8,6*

17,2

Епізіотомія

7,03*

15,6

Примітки: * різниця показників щодо групи порівняння достовірна (р < 0,05); ** різниця показників щодо групи порівняння достовір­на (р < 0,001).

 

Як видно з даних таблиці 1, у жінок основної групи значно нижча частота ускладнень перебігу вагітності, пологів і порушень стану новонародженого. Привертає увагу значно нижчий показник частоти прееклампсії та загрози переривання вагітності в основній групі. Це може бути пов’язане саме з комплексністю підходу: поєднання ангіопротекторних властивостей препарату Флєбодіа (позитивний вплив на мікроциркуляцію, блокування вироблення вільних радикалів, поліпшення лімфотоку, значний вплив на венозне повернення) і поліпшення психоемоційного стану вагітних у результаті проведення психологічного супроводу вагітної досвідченим медичним психологом.

На першому етапі дослідження проведено аналіз основних скарг пацієнток у післяпологовому періоді (табл. 2).

Скарги

Основна

група (n = 128)

Група

порівняння (n = 64)

Емоційна лабільність

42,9*

84,3

Порушення сну

43,8*

75,0

Відчуття втоми

32,9*

81,3

Невдоволеність власним тілом

14,1*

25,0

Больові відчуття в нижніх кінцівках

8,6*

23,4

Посилення симптомів ВВ

7,1*

19,8

Примітка: * різниця показників щодо групи порівняння достовірна (р < 0,05).

 

За даними таблиці 2, післяпологовий період є як фізіологічним, так і психологічним випробуванням для жінки. Однак в основній групі спостерігається достовірно нижча частота симптомів перевтоми, невдоволеності власним тілом, больових відчуттів. Слід зазначити, що в основній групі у жінок майже удвічі нижча частота проведення оперативного розродження та застосування епізіотомії, що позитивно впливає на післяпологову адаптацію.

Аналіз рівня тривожності свідчить про завищені показники реактивної та особистісної тривожності, що пов’язано з новою соціальною роллю матері, а також наявністю фізичного дискомфорту, пов’язаного з проявами ВВ. Варто зазначити, що в основній групі відмічається позитивна тенденція до зниження рівня тривожності (табл. 3).

Тривожність

Основна група (n = 128)

Група порівняння (n = 64)

Особистісна

48,4

59,3

Реактивна

38,3

46,8

 

За результатами опитування за скринінговою методикою РНQ 9, у жінок досліджених груп відмічаються як субдепресивні, так і депресивні стани, однак в основній групі ці показники достовірно нижчі (табл. 4).

Показник

Основна група (n = 128)

Група порівняння (n = 64)

Пограничні значення

21,8

39,1

Депресивність

0,8

6,3

 

Особливу увагу ми приділили визначенню якості життя пацієнток, оскільки саме це дослідження є основним в оцінці якості клінічної та психологічної терапії. Результати первинного (до початку лікування та психокорекції) обстеження наведено в таблиці 5.

Показник

Основна група (бали)

Контрольна група (бали)

Фізичне функціонування

48 ± 2,4

51 ± 2,1

Рольове функціонування (фізичний аспект)

53 ± 3,1

51 ± 2

Біль

57 ± 3,2

54 ± 1

Загальний стан здоров'я

61 ± 3,2

60 ± 3,1

Життєздатність

59 ± 3,2

58 ± 2,4

Соціальне функціонування (психічний аспект)

56 ± 2,8

58 ± 2

Психічне здоров'я

68 ± 3,6

53 ± 3,4

 

Як видно з даних таблиці 5, стартові показники в обох групах майже однакові.

Результати оцінки якості життя жінок основної групи та групи порівняння після проведеного комплексу лікувально-профілактичних заходів наведено в таблиці 6.

Таблиця 6. Оцінка якості життя жінок досліджуваних груп після проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів

Показник

Основна група (бали)

Група порівняння (бали)

Фізичне функціонування

68 ± 2,4*

41 ± 2,1

Рольове функціонування (фізичний аспект)

53 ± 3,1*

32 ± 2,3

Біль

12 ± 3,2**

54 ± 1

Загальний стан здоров'я

61 ± 3,2*

32 ± 3,1

Життєздатність

79 ± 3,2**

34 ± 2,4

Соціальне функціонування (психічний аспект)

78 ± 2,1*

54 ± 2,1

Психічне здоров'я

78 ± 3,1*

53 ± 3,4

Примітки: * різниця показників щодо групи порівняння достовірна (р < 0,05); ** різниця показників щодо групи порівняння достовірна (р < 0,001).

 

Суб’єктивна оцінка власного стану та функціональної спроможності, соціалізації в жінок основної групи значно підвищилась. Водночас показники групи порівняння були навіть гіршими, ніж під час вагітності.

Висновки

вгору

Варикозна хвороба нижніх кінцівок під час вагітності має мультифакторну природу, її частота становить 30-40%, що потребує розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів під час вагітності та в постнатальному періоді, включаючи зміни способу життя, проведення медикаментозного лікування і психологічного супроводу вагітної та породіллі.

У жінок високого кардіологічного ризику та ВВ при першій вагітності необхідно проводити УЗД вен нижніх кінцівок із метою оцінки функціонального стану поверхневих вен та прохідності глибоких вен, що дасть змогу належним чином проводити комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо ВВ.

Застосування венотоніка Флєбодіа 600, який має антиоксидантну та гемореологічну активність, цілеспрямований тонізуючий вплив на периферичні вени, а також системний венотонічний ефект, у даній групі пацієнток сприяє не лише поліпшенню функціонування вен, але й за рахунок подолання порушень мікроциркуляції мінімізує виникнення певних акушерських ускладнень, у т.ч. гіпертензивних розладів і загрози переривання вагітності.

Проведення комплексного психологічного супроводу у вагітних із серцево-судинними захворюваннями і ВВ дозволяє на ранньому етапі виявити певні порушення психоемоційного стану таких жінок і розробити програму психокорекції.

Урахування мультифакторності виникнення ВВ під час вагітності, усвідомлення необхідності розробки комплексного підходу до профілактики та лікування судинних розладів у пацієнток із серцево-су­динною патологією зумовило наукове обґрунтування та розробку комплексу лікувально-профілактичних заходів із включенням санологічних, медичних і психологічних складових, що сприяло поліпшенню якості життя жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Список використаної літератури

1. Biomechanical response of varicose veins to elastic compression: a numerical study / C. P. Rohan, P. Badel, B. Lun [et al.] // J. Biomech. 2013. Vol. 46 (3). P. 599-603.

2. First epidemiological data for venotonics in pregnancy from the EFEMERIS database / I. Lacroix, A. B. Beau, C. Hurault-Delarue [et al.] // Phlebology. 2016. Jun.; Vol. 31 (5). P. 344-348.

3. Goulart V. B. Anatomical and physiological changes in the venous system of lower limbs in pregnant women and findings associated with the symptomatology / V. B. Goulart, A.C.V. Cabral, Z. Reis // Arch. Gynecol. Obstet. 2013. Vol. 288. P. 73-78. Google Scholar CrossRef, Medline.

4. Hemodynamic changes at the saphenofemoral junction during the application of a below-knee graduated compression stocking / C. R. Lattimer, M. Azzam, E. Kalodiki, G. Geroulakos // Dermatol. Surg. 2012. Vol. 38 (12). P. 1991-1997.

5. Lohr J. M. Venous disease in women: epidemiology, manifestations, and treatment / J. M. Lohr, R. L. Bush // J. Vasc. Surg. 2013. Vol. 57. 37S-45S. Google Scholar CrossRef, Medline.

6. Postpartum Varicose Veins: Supplementation with Pycnogenol or Elastic Compression-A 12-Month Follow-Up. / G. Belcaro, M. Dugall, R. Luzzi [et al.] // Int. J. Angiol. 2017. Mar.; Vol. 26 (1). P. 12-19. doi: 10.1055/s-0033-1363784. Epub 2014 May 29.

7. Ropacka-Lesiak M. Risk factors for the development of venous insufficiency of the lower limbs during pregnancy-part 1 [in Polish] / M. Ropacka-Lesiak, J. Kasperczak, G. H. Breborowicz // Ginekol. Pol. 2012. Vol. 83 (12). P. 939-942.

Оценка качества жизни у женщин высокого кардиологического риска с варикозной болезнью в послеродовом периоде

В. В. Баранова, А. Ю. Лиманская, Ю. В. Давыдова

Цель – оценить качество жизни пациенток высокого кардиологического риска и с варикозной болезнью в послеродовом периоде; установить физический и психологический профиль женщин в первые месяцы после родов; разработать комплексный подход к коррекции психологических и клинических изменений.

Пациенты и методы. В исследование включены 128 женщин с сердечно-сосудистыми заболеваниями I класса WHO, у которых во время беременности диагностирована варикозная болезнь и которым назначен предложенный комплекс лечебно-профилактических мероприятий (основная группа). Группу сравнения составили 64 женщины с сердечно-сосудистыми заболеваниями I класса WHO, которые получали рутинные мероприятия. Всем пациенткам проведено УЗИ поверхностных вен и проходимости глубоких вен нижних конечностей, оценку параметров свертывающей системы крови. В работе с женщинами использованы методики телесно-ориентированной терапии, музыкотерапии, дыхательные практики и индивидуальные беседы с клиническим психологом. В исследовании использована само­стоятельно разработанная анкета относительно самооценки эмоционального и физического состояния женщины, опросник PHQ 9 для скрининговой диагностики депрессивного состояния, опросник Спилбергера – Ханина для диагностики личностной и реактивной тревожности, опросник SF36 для оценки качества жизни.

Результаты. Проведение комплексного психологического сопровождения беременности у женщин с сердечно-сосудистыми заболеваниями и варикозной болезнью позволяет на раннем этапе выявить определенные нарушения психоэмоционального состояния таких женщин и разработать программу психокоррекции.

Применение венотоника Флебодиа 600, который имеет антиоксидантную и гемореологическую активность, целенаправленное тонизирующее влияние на периферические вены, а также системный венотонический эффект, в основной группе пациенток способствует не только улучшению функционирования вен, но и за счет преодоления нарушений микроциркуляции минимизирует возникновение определенных акушерских осложнений, в т.ч. гипертензивных расстройств и угрозы прерывания беременности.

Выводы. С учетом мультифакторности возникновения варикозной болезни во время беременности, а также необходимости разработки комплексного подхода к профилактике и лечению сосудистых расстройств у женщин с сердечно-сосудистой патологией научно обоснован и разработан комплекс лечебно-профилактических мероприятий с включением санологических, медицинских и психологических составляющих, что способствовало улучшению качества жизни женщин во время беременности и в послеродовом периоде.

Ключевые слова: беременные, высокий кардиологический риск, варикозная болезнь.

Quality of life assessment in women with high risk of cardiologic and varicose vein diseases in postpartum period

V. V. Baranova, A. Yu. Limanskaya, I. V. Davydova

Objective is to assess the quality of life of the high-risk patients of cardiologic and varicose vein diseases in postpartum period; to establish the physical and psychological profile of women in the first months after childbirth; to develop a comprehensive approach to the correction of psychological and clinical changes.

Material and methods. The research included 128 women with cardiovascular diseases of grade I according to WHO, in whom across the pregnancy varicose vein disease was diagnosed and they were administered the proposed complex of medical-preventive measures (the main group). The comparison group comprised 64 women with cardiovascular diseases of grade I (WHO), who received a routine treatment. All women were provided ultrasound of superficial veins and patency of deep veins of lower extremities, blood coagulation analyses The methods of body-oriented therapy, music therapy, breathing techniques and individual counselling of clinical psychologist are used in management of these women. In this research the self-developed questionnaire on the women’s selfesteem of emotional and physical condition, the Patient Health Questionnaire (PHQ)-9 for screening diagnostics of depression, Spielberger-Khanin Anxiety Scale to identify personal and state anxiety, the questionnaire SF36 for assessment of the quality of life were used.

Results. Comprehensive psychological follow-up of the pregnant women with cardiovascular and varicose vein diseases allows detecting the certain violations of psychoemotional status at an early stage of such women and establishing the program of psychocorrection.

The use of vein tonic Phlebodia 600, which has antioxidant and haemorheologic effects, tonic influence on peripheral veins, as well as system venotonic effect; in the main group it contributes not only to the improving of vein functioning, but due to overcoming the violations of microcirculation, it minimizes the emergence of certain obstetrical complications, including hypertension and threatening miscarriage.

Conclusions. Taking into account the set of factors of varicose vein disease origin across the pregnancy, as well as the need to develop a comprehensive approach to the prevention and treatment of vascular disorders in women with cardiovascular pathology, there was scientifically substantiated and developed a complex of medical and preventive measures using sanological, medical and psychological components, which contributed to the improvement of the quality of life of women across the pregnancy and in postpartum period.

Keywords: pregnant women, high cardiologic risk, varicose disease.

Поделиться с друзьями: