сховати меню

Ефективність каберголіну у лікуванні безпліддя внаслідок гіперпролактинемії

сторінки: 40-42

Гіперпролактинемія є причиною безпліддя приблизно у третини жінок, які проходять обстеження з метою встановлення точного діагнозу. Для лікування цього патологічного стану зазвичай застосовують агоністи дофамінових рецепторів для зниження рівня пролактину в сироватці крові та нормалізації менструального циклу. До вашої уваги представляємо огляд результатів дослідження D. L. Pitale et al. спеціалістів відділення акушерства та гінекології госпіталю Патанджалі (Індія), в якому вивчали ефективність і безпечність терапії каберголіном при безплідді внаслідок гіперпролактинемії.

Пролактин – гормон гіпофіза, який відіграє ключову роль у різноманітних репродуктивних функціях. Гіперпролактинемія може бути визначена як наявність аномально високого рівня пролактину в крові. Нормальні рівні становлять 10-35 нг/мл [1, 2]. Такий стан може бути пов’язаний з овуляторною дисфункцією та бути наслідком субфертильності.

Гіперпролактинемія впливає на пульсаційне вивільнення гонадотропін-рилізинг гормона, що своєю чергою погіршує секрецію фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів і, як наслідок, знижує ендокринну активність фолікулів яєчників і призводить до недостатності лютеїнової фази та овуляторної дисфункції [2]. Гіперпролактинемія може бути причиною безпліддя приблизно у третини жінок, які звертаються до спеціаліста внаслідок невдалих спроб зачаття. З метою лікування цього патологічного стану, для зниження рівня пролактину в сироватці крові та нормалізації менструального циклу, пацієнтки зазвичай отримують агоністи дофамінових рецепторів [1, 3].

Головною метою лікування гіперпролактинемії є корекція біохімічних наслідків гормонального дисбалансу [4]. Агоністами дофамінових рецепторів, які на даний час є доступними для лікування гіперпролактинемії, є бромокриптин і каберголін.

Для зниження рівня пролактину бромокриптин використовується вже протягом ряду років. Однак недостатній комплаєнс пацієнток та побічні ефекти цього препарату стали причиною для пошуку кращої альтернативи. Великим прогресом у лікуванні гіперпролактинемії став каберголін [5, 6].

Згідно із наявними даними щодо застосування каберголіну для лікування безпліддя, можна зробити висновок, що терапія цим агоністом дофамінових рецепторів не має шкідливого впливу як на майбутню матір, так і на плід [7].

Використання каберголіну може покращити фертильність у пацієнток з гіперпролактинемічним безпліддям. Ефективна терапія нормалізує рівень пролактину і тим самим покращує овуляторну функцію та зменшує недостатність лютеїнової фази [1, 2].

Автори представленого дослідження взяли за мету вивчити ефективність терапії каберголіном у пацієнток з гіперпролактинемічним безпліддям.

Методи

вгору

Це проспективне дослідження проводилось з червня 2017 по липень 2018 р. за участю жінок з гіперпролактинемічним безпліддям, які були пацієнтками клініки з лікування безпліддя Військово-морського госпіталю Патанджалі ВМС Індії. У пацієнток було зібрано детальний анамнез та проведено повне фізикальне обстеження поряд з основними методами діагностики безпліддя.

Критерії включення у дослідження:

  • первинне або вторинне безпліддя;
  • гіперпролактинемія з/без галактореї (пролактин > 35 нг/мл).

Критерії виключення: інші причини безпліддя, такі як трубний фактор, чоловічий фактор та ідіопатичне безпліддя.

Пацієнтки були повністю поінформовані щодо методів та наслідків дослідження, у яке загалом входило 20 жінок з гіперпролактинемічним безпліддям, що відповідали критеріям включення.

Учасниці дослідження отримували перорально каберголін дозою 0,25 мг двічі на тиждень протягом 4 тиж. Рівень пролактину в сироватці крові вимірювали після завершення 4-тижневої терапії. Індукцію овуляції та моніторинг фолікулів розпочали після нормалізації менструального циклу.

Успішне зачаття було задокументовано транс­вагінальною сонографією на 6-7-му тижні гестаційного віку. Основними параметрами, що оцінювалися у дослідженні, були нормалізація рівня пролактину в сироватці крові, зменшення галактореї, нормалізація менструального циклу, успішне зачаття та побічні ефекти, якщо такі були.

Результати

вгору

Із 20 осіб 10 (50%) мали галакторею, а 15 (75%) – нерегулярний менструальний цикл. Як показано в таблиці 1, середній вік жінок з гіперпролактинемічним безпліддям становив 24 роки, середня тривалість безпліддя – 2 роки, а середній вихідний рівень пролактину – 54 нг/мл.

Демографічні характеристики

Діапазон

Середнє значення

Вік, роки

20-30

24

Тривалість безпліддя, роки

2-5

2

Рівень пролактину в сироватці крові, нг/мл

35-100

54

Галакторея, n (%)

10 (50)

 

Нерегулярний менструальний цикл, n (%)

15 (75)

 

Внаслідок підвищеного рівня пролактину пригнічується секреція лютеїнізуючого гормона, що стає причиною ановуляції. Клінічно це проявляється оліго- або аменореєю [7].

Основні результати дослідження

вгору

Основні результати цього дослідження наведено в таблиці 2. Після 4-тижневої терапії каберголіном прояви галактореї зменшились у 8 (80%) жінок, а нормалізація менструального циклу відбулась у 14 (93,3%) пацієнток. Середній рівень пролактину в сироватці крові знизився до 18 нг/мл. По завершенню дослідження у всіх жінок був майже нормальний рівень пролактину в сироватці крові.

Результати

n (%)

Нормалізація менструального циклу

8 (80)

Зниження проявів галактореї

14 (93,3)

Нормалізація рівня пролактину

20 (100)

Ці висновки є суттєвими і відповідають системному огляду та метааналізу, проведеному A. T. Wang аt et al. [12]. Отже, терапія каберголіном є ефективною щодо купірування гіперпролактинемії, аменореї/олігоменореї та галактореї.

Успішне зачаття

вгору

Як показано в таблиці 3, успішне зачаття було досягнуто у 17 (85%) пацієнток. У 10 осіб вагітність настала спонтанно, а у решти – після проведення стандартного протоколу індукції овуляції. Цей результат можна порівняти з даними досліджень, проведених M. Ono et al. (2010) таE. Robert et al. [8, 9].

Успішне зачаття

n (%)

Спонтанна вагітність

10 (50)

Індукція овуляції

7 (35)

Всього

17 (85)

Профіль безпеки

вгору

Під час терапії каберголіном не було зафіксовано жодного серйозного побічного ефекту, що забезпечило кращий комплаєнс 4-тижневого лікування пацієнток.

Обговорення

вгору

Згідно з отриманими даними, успішного зачаття досягли 85% жінок, що можна порівняти з результатами дослідження S. Motazedian et al. (2010), в ході якого в осіб з безпліддям на фоні лікування каберголіном вагітність настала у 82% з них [1]. Більше того, рівень пролактину був знижений до норми у 84,3% пацієнток у порівнянні зі 100% в поточному дослідженні.

Подібні показники були досягнуті M. Ono et al. (2010) та E. Robert et al. (1996), що підтверджує ефективність каберголіну в корекції гіперпролактинемії, відновленні фертильності, підвищенні шансів настання вагітності та успішних пологів у цієї групи пацієнток [8, 9]. Важливо відзначити, що монотерапія каберголіном забезпечує всі вищезазначені ефекти, не потребуючи застосування додаткових гінекологічних, нейрохірургічних і радіотерапевтичних методів лікування безпліддя.

Дослідження H.Hamoda et al. (2012) продемонструвало, що каберголін є більш ефективним, ніж бромокриптин, у зниженні рівня пролактину зі значно меншим числом побічних ефектів та вищим рівнем комплаєнсу пацієнток [10]. Каберголін має дуже тривалий період напіввиведення, тому його можна приймати всього один або два рази на тиждень. Доведено, що така схема терапії приводить до відновлення овуляції в 95% випадків [11]. Результати дослідження E. Ricci et al. (2002) підтверджують високий профіль безпечності каберголіну [6]. Жодні дані не вказують на те, що каберголін небезпечний для жінок, які прагнуть завагітніти [7].

Результати метааналізу демонструють, що каберголін є більш ефективним за бромокриптин у зменшенні проявів стійкої гіперпролактинемії, аменореї/олігоменореї та галактореї. Велика кількість непорівняльної літератури [12, 13] вказує на те, що агоністи дофаміну покращили основні оцінювані параметри, як показано в поточному дослідженні.

Висновки

вгору

Отже, результати дослідження свідчать, що терапія каберголіном є ефективною як у зниженні рівня пролактину в сироватці крові, так і в настанні успішного зачаття без будь-яких серйозних побічних ефектів. Вона також є економічно ефективним та безпечним варіантом лікування гіперпролактинемічного безпліддя.

Список літератури знаходиться в редакції

Підготувала Марія Грицуля

PP-DOS-UKR-0062

За матеріалами: D. LPitale. Effectiveness of Cabergoline therapy in hyperprolactinemic infertility. International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology. 2019 Jun; 8 (6): 2389-2392

Підготовлено за підтримки представництва «Пфайзер Експорт Бі Ві»

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2020 Рік

Зміст випуску 6 (135), 2020

  1. В.І. Медведь

  2. Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська, О. М. Кравець

  3. Г.В. Зайченко, Ф.І. Лапій

  4. А. О. Никоненко

  5. М. В. Поворознюк

  6. Shazia Qureshi

  7. В. І. Горовий, В. Є. Литвинець

  8. О. В. Глухарева

Зміст випуску 2 (131), 2020

  1. О. В. Дженина, В. Ю. Богачев, А. Л. Боданская

  2. В.І. Пирогова

  3. М.В. Медведєв

  4. М. В. Майоров, С. В. Ворощук, Е. А. Жуперкова, С. И. Жученко, О. Л. Черняк

  5. І. В. Лахно, А. Е. Ткачов

  6. Ю. В. Лавренюк, П. Л. Шупика, М. В. Лоншакова

  7. С. П. Пасєчніков, П. О. Самчук

  8. R. Eastell, C. J. Rosen, D. M. Black, A. M. Cheung, M. H. Murad, D. Shoback

Випуски поточного року

Зміст випуску 1 (136), 2021

  1. О. Злотнік, П. Шварцман

  2. О. Злотнік

  3. П. Шварцман

  4. П. Шварцман

  5. О.В. Стасишин

  6. G. Griesinger, C. Blockeel, E. Kahler, C. Pexman-Fieth, Jan I. Olofsson, S. Driessen, H. Tournaye

  7. А.Ю. Буланов, І.І. Тютрін, S. Kietaibl, С.В. Синьков