сховати меню

Праця, відпочинок та розваги у приміщенні в період пандемії COVID‑19: можливі варіанти організації для запобігання поширенню епідемії

сторінки: 59-61

Цілий ряд країн Азії та Європи поступово починають повертатися до більш нормального життя: відкриваються парки і школи, магазини і ресторани, де-не-де подумують про те, як відновити культурні та спортивні заходи. Проте навіть ті країни, які успішно подолали поширення вірусу та де спостерігається скорочення нових випадків зараження, повинні бути напоготові. Експерти ВООЗ пояснюють, що йдеться навіть не про ймовірність другої хвилі, а про можливість нових спалахів до того, як завершиться перша. На думку її глави, Тедроса Аданома Гебрейесуса, «цей вірус буде з нами ще довго». Карантинні заходи керівник ВООЗ оцінює, як стримуючі COVID-19, але підкреслює, що ймовірність зараження залишається надзвичайно високою.

Яким чином організувати роботу багатьох сфер життєдіяльності, які передбачають перебування людей у замкнутому просторі певний проміжок часу? Відповіді на це питання представлені в нещодавно опублікованій статті Дерека Томпсона у виданні The Atlantic «Чи є достатнім дотримання соціальної дистанції для запобігання поширенню COVID-19?». Пропонуємо до вашої уваги реферативний огляд даного матеріалу, в якому представлено можливі варіанти організації спільного перебування різної кількості людей в умовах замкнутого простору під час роботи, розважальних заходів та у закладах харчування.

Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на наше суспільне життя, особливо на соціальну активність людини в закритих помешканнях. Одні з найбільших спалахів інфекції відбулися саме після контакту з інфікованою особою всередині приміщення – у церкві в Південній Кореї, в аудиторії у Франції, під час конференції в Массачусетсі, США. Дані документа з Гонконгу, що очікує на експертну перевірку, показали, що із 7244 зафіксованих випадків у Китаї лише один спалах захворювання відбувся після контакту з хворим на вулиці – під час розмови кількох чоловіків у невеликому селищі. Згідно із японськими дослідженнями, ризик зараження COVID-19 в приміщенні майже в 19 разів вищий, ніж у відкритому просторі.

У березні, на великій частині території США були введені обмеження на діяльність підприємств, крім життєво важливих, а також запроваджено обмеження на зібрання людей. Відповідно майже всі підприємства США були закриті або у випадку соціально важливих, таких як продуктові магазини, були пристосовані для забезпечення необхідної дистанції між людьми. Станом натепер країни почали поступово виходити із кризи і вступають у фазу відновлення роботи підприємств і різних закладів. Проте для забезпечення нормальної безпечної робити офісів, шкіл, магазинів, театрів, ресторанів, барів, спортзалів, фітнес-центрів та музеїв суспільству необхідно усвідомити нові правила поведінки у закритих приміщеннях. У зв’язку з цим науковці всього світу надають для широкого доступу інформацію з приводу того, якими шляхами та факторами поширюється COVID-19. Перш ніж розглянути ці дослідження та зробити відповідні висновки варто зазначити, що наше розуміння захворювання COVID-19 є динамічним. Сьогоднішня загальноприйнята мудрість завтра може стати зруйнованим міфом.

Організація роботи в умовах офісів

вгору

За основу взятий приклад випадку COVID-19 в офісних працівників

У березні 2020 р. у Південній Кореї у працівника call-центру було зафіксовано випадок захворювання на COVID-19. Офіс call-центру знаходився у найбільш населеній частині Сеула на 11-му поверсі 19-поверхової будівлі зі змішаним призначенням – із сотнями офісів і квартир (рис. 1). Понад тисячу людей працювали або проживали в цій будівлі та спільно використовували декілька ліфтів і вестибюлів. Можливість масового зараження була високою. Проте дослідники встановили, що спалах був напрочуд зосереджений. З 97 осіб, які мали позитивні результати тесту на COVID-19, 94 – працювали на одному поверсі, уcall-центрі. Майже всі з цих 94 інфікованих були працівниками телефонного банку, де спостерігалась висока щільність людей в одному закритому приміщенні. На одному боці поверху було інфіковано близько двох третин працівників, в той час як на іншому – менше 5%, і менше 1% по всій будівлі.

mazg20_2_5961_r1-300x300.jpg

Рис. 1. План поверху, де відбувся спалах коронавірусної інфекції в Сеулі, Південна Корея. Синім позначено робочі місця працівників з підтвердженим діагнозом COVID‑19 (надано Центром з контролю та профілактики захворювань [Centers for Disease Control and Prevention, CDC]).

У своєму висновку експерти CDC Південної Кореї зазначили, що розповсюдження вірусу було майже повністю обмежене одним поверхом, незважаючи на значну взаємодію працівників на різних поверхах, у ліфтах та вестибюлях. Це наводить на думку, що головний чинник передачі вірусу – це не спільні точки дотику, такі як двері та кнопки ліфтів, а загальна повітряна зона. При розмові, кашлі або чханні людина виділяє в повітря інфекційний аерозоль, який з легкістю потрапляє в дихальні шляхи інших людей. Розмовляючи годинами в тісних приміщеннях, в невентильованому просторі, можна створити ідеальні умови для передачі COVID-19. Фахівці CDC оновили свої висновки щодо механізму передачі COVID-19, зазначивши, що вірус «не поширюється легко» від дотику до поверхонь або предметів, а «поширюється переважно від людини до людини повітряно-крапельним шляхом».

Що ж це означає для облаштування майбутнього робочого місця? Уряд Південної Кореї розробив план із 50 пунктів щодо створення безпечних умов для роботи в офісі, згідно з яким маски рекомендується носити всім працівникам. Робочі місця слід розміщувати у шаховому або зигзагоподібному порядку, щоб працівники не сиділи прямо навпроти один одного. Перегородки між колегами стають необхідними для блокування повітряно-крапельного механізму передачі під час кашлю, чхання та гучних телефонних розмов. Також корейський уряд забороняє проведення зустрічей, різних заходів та корпоративних вечірок, а наради в офісі мають стати коротшими та якомога рідшими, з обов’язковим застосуванням масок для всіх учасників та з відкритими вікнами у приміщенні. Вентиляція загалом стане ключовим словом. Можливо, багатьом офісам доведеться замінити свою вентиляційну систему.

Організація роботи кафе і ресторанів

вгору

За основу взятий приклад випадку інфікування COVID-19 при відвідуванні ресторану

У січні китайська родина з п’яти осіб прийшла пообідати в переповнений ресторан в Гуанчжоу – найбільш населеному місті на півдні Китаю. Вони сиділи за столиком біля задньої стіни між двома іншими групами відвідувачів. У цей час працював кондиціонер, який перекачував прохолодне повітря через ці три столики (рис. 2). Після відвідин ресторану один із членів родини відчув перші ознаки захворювання. Він звернувся до лікарні, у якій було підтверджено діагноз COVID-19. Протягом наступних двох тижнів у кількох людей з уіх цих трьох столиків (загалом у десяти відвідувачів) було діагностовано захворювання. Ніхто більше з інших гостей ресторану або працівників не захворів.

mazg20_2_5961_r2-300x210.jpg

Рис. 2. План розміщення столиків та кондиціонування повітря у ресторані на місці спалаху коронавірусної інфекції в Гуанчжоу, Китай. Жовте коло вказує на інфікованого пацієнта; червоні кола показують майбутніх пацієнтів (надано CDC).

Фахівці CDC опублікували свій висновок, згідно з яким фактором передачі в ресторані є не тарілка з їжею, кнопка ліфта чи будь-яка інша спільна поверхня дотику, а повітря. Сильний повітряний потік від кондиціонера зумовлював повітряно-крапельний механізм передачі коронавірусу.

Яких же змін в роботі ресторанів слід очікувати? Більшість із них будуть схожими зі змінами в роботі офісів. Маски для працівників можуть стати звичайним явищем, як і перегородки між столиками.

Власники ресторанів у США вважають, що допоки не буде винайдена вакцина проти коронавірусної інфекції, їхні заклади не зможуть функціонувати у своєму звичному режимі роботи. Вони також припускають, що можуть бути впроваджені нові гігієнічні заходи в усіх ресторанах, наприклад миска для ополіскування пальців або вологі серветки для рук (як у деяких японських ресторанах), додаткові рукомийники в обідніх залах. Можливо, деякі ресторани доведеться переобладнати так, щоб зробити їх приміщення легшими для прибирання та обробки, а столики та барні стільці необхідно буде розмістити відповідно до правил соціального дистанціювання.

Ще одна ідея: розмістити ресторани на відкритому просторі. Деякі міста у США (наприклад Берклі та Цинциннаті) підтримали цю ідею, оголосивши про плани закриття вулиць, щоб звільнити відкритий простір для таких закладів. Проте для багатьох міст така ідея неможлива для втілення через необхідність використання доріг або ж через мінливість погодних умов.

Організація проведення суспільних, розважальних заходів

вгору

За основу взятий приклад випадку зараження COVID-19 під час громадського заходу

Десятого березня проходила репетиція хору за участі 61 співака у Сієтлі, штат Вашінгтон, США. Репетиція тривала 1,5 год, під час якої учасники перебували у тісному приміщені, ділились закусками під час перерви і розставляли стільці по завершенню. Через п’ять днів у кількох співаків почалась лихоманка. На наступний тиждень репетиція була скасована. Але, на жаль, було вже запізно, адже 53 (87%) учасники хору захворіли на COVID-19. Троє співаків були госпіталізовані, а двоє померли.

Цей випадок є одним з найбільш агресивних спалахів захворювання зі швидкістю розвитку майже удвічі вищою ніж у корейському call-центрі. Тут можна спостерігати багато факторів ризику: висока щільність людей в одному закритому приміщенні, де вони дихали одним повітрям, обмінювалися їжею та контактували з одними й тими поверхнями. Чи міг спів прискорити передачу захворювання?

У дослідженні, опублікованому згодом у Щотижневому звіті про захворюваність та смертність CDC, науковці підкреслили, що сам акт співу, можливо, спричинював передачу інфекції, оскільки учасники хору виділяли більшу кількість вірусу. Деякі особи, відомі як безсимптомні суперемітери, виділяють більше часток у повітря під час розмови, тому що вони говорять голосніше і мають більш виразну артикуляцію. Але й інші люди продукують більшу кількість респіраторних крапель саме під час співу або театральної постановки голосу.

Чимало спалахів захворювання відбувались після церемоній, що передбачають групові молитви та вигуки, наприклад релігійні зібрання. У лютому 2020 р. у місті Тегу, Південна Корея, 61-річна жінка із COVID-19 спровокувала сотні випадків захворювання, після того як помолилася у закритому храмі (на сьогодні понад 60% випадків COVID-19 в Кореї зареєстровано у Тегу).

З описаних історій можна зробити висновок, що дотримання соціальної дистанції є недостатнім – нам також необхідно контролювати власну слину. Для прикладу, у Німеччині вірянам заборонено співати під час релігійних служб, а в Південній Кореї, поновивши сезон бейсбольної ліги, заборонили під час гри плювання. Проте дотримання «правил плювків» не буде достатнім, щоб зробити місця для громадських розваг більш безпечними. Необхідно розробити комплексну стратегію, щоб зменшити такі види взаємодій, які можуть підвищити рівень захворюваності.

По-перше, робота стадіонів на повну потужність буде неможливою через необхідність дотримання правил соціального дистанціювання, відвідувачам буде рекомендовано носити маски. По-друге, всі послуги максимально мають бути безконтактним (наприклад купівля квитків). По-третє, громадсько-розважальні центри мають переосмислити наявність черг. Дуже важливо зменшити щільність потоку людей на входах на стадіони та в театри, створивши додаткові точки входу або збільшити час прийому відвідувачів.

Підсумовуючи все вищесказане, комплексна стратегія запобігання поширенню COVID-19 включає чотири основних правила, зведені у зручну для запам’ятовування абревіатуру – SAFE:

(S) Social distancing (соціальне дистанціювання): дотримуйтесь відстані між собою та іншими людьми (приблизно 1,5-2 метри), особливо якщо ви знаходитесь поруч протягом тривалого періоду часу.

(A) Airflow awareness (усвідомлення повітряного потоку): кожна безконтактна діяльність (розмова, прийом їжі, спортивне тренування) стає значно безпечнішою, якщо ви здійснюєте її на відкритому просторі. Шанси на передачу вірусу в закритому приміщенні на кілька порядків вищі, ніж у відкритих.

(F) Face masks (маски для обличчя): є необхідним засобом індивідуального захисту як для вас, так і для оточуючих вас людей.

(E) Expectoration (відхаркування): COVID-19 має повітряно-крапельний механізм передачі, тому остерігайтесь заходів, особливо в закритих приміщеннях, які передбачають багато розмов (таких як тривала зустріч в офісі), співів (наприклад хорова практика), крику (наприклад шкільний спортзал) або важкого дихання (наприклад інтенсивні тренування у приміщенні).

Реферативний огляд підготувала Марія Грицуля

За матеріалами: Derek Thompson «Social Distancing Is Not Enough” / The Atlantic, May 22, 2020

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2020 Рік

Зміст випуску 6 (135), 2020

  1. В.І. Медведь

  2. Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська, О. М. Кравець

  3. Г.В. Зайченко, Ф.І. Лапій

  4. А. О. Никоненко

  5. М. В. Поворознюк

  6. Shazia Qureshi

  7. В. І. Горовий, В. Є. Литвинець

  8. О. В. Глухарева

Зміст випуску 2 (131), 2020

  1. О. В. Дженина, В. Ю. Богачев, А. Л. Боданская

  2. В.І. Пирогова

  3. М.В. Медведєв

  4. М. В. Майоров, С. В. Ворощук, Е. А. Жуперкова, С. И. Жученко, О. Л. Черняк

  5. І. В. Лахно, А. Е. Ткачов

  6. Ю. В. Лавренюк, П. Л. Шупика, М. В. Лоншакова

  7. С. П. Пасєчніков, П. О. Самчук

  8. R. Eastell, C. J. Rosen, D. M. Black, A. M. Cheung, M. H. Murad, D. Shoback

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (155), 2024

  1. З.М. Дубоссарська

  2. Д.Г. Коньков

  3. М.В. Майоров, С.І. Жученко

  4. І.Я. Клявзунік

  5. Т.Ф. Татарчук, Андреа Дженаццані, Н.А. Володько, М.Ф. Анікусько

Зміст випуску 2 (154), 2024

  1. Ю.В. Лавренюк, К.В. Чайка, С.М. Корнієнко, Н.Л. Лічутіна

  2. К.В. Харченко

  3. О.В. Нідельчук

  4. Ф. Вікаріотто, Т.Ф. Татарчук, В.В. Дунаєвська

Зміст випуску 1 (153), 2024

  1. В.І. Пирогова

  2. Д.О. Птушкіна

  3. О.О. Ковальов, К.О. Ковальов

  4. О.О. Ковальов