Ефективність каберголіну у лікуванні безпліддя внаслідок гіперпролактинемії

Гіперпролактинемія є причиною безпліддя приблизно у третини жінок, які проходять обстеження з метою встановлення точного діагнозу. Для лікування цього патологічного стану зазвичай застосовують агоністи дофамінових рецепторів для зниження рівня пролактину в сироватці крові та нормалізації менструального циклу. До вашої уваги представляємо огляд результатів дослідження D. L. Pitale et al. спеціалістів відділення акушерства та гінекології госпіталю Патанджалі (Індія), в якому вивчали ефективність і безпечність терапії каберголіном при безплідді внаслідок гіперпролактинемії.

Пролактин – гормон гіпофіза, який відіграє ключову роль у різноманітних репродуктивних функціях. Гіперпролактинемія може бути визначена як наявність аномально високого рівня пролактину в крові. Нормальні рівні становлять 10-35 нг/мл [1, 2]. Такий стан може бути пов’язаний з овуляторною дисфункцією та бути наслідком субфертильності.

Гіперпролактинемія впливає на пульсаційне вивільнення гонадотропін-рилізинг гормона, що своєю чергою погіршує секрецію фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів і, як наслідок, знижує ендокринну активність фолікулів яєчників і призводить до недостатності лютеїнової фази та овуляторної дисфункції [2]. Гіперпролактинемія може бути причиною безпліддя приблизно у третини жінок, які звертаються до спеціаліста внаслідок невдалих спроб зачаття. З метою лікування цього патологічного стану, для зниження рівня пролактину в сироватці крові та нормалізації менструального циклу, пацієнтки зазвичай отримують агоністи дофамінових рецепторів [1, 3].

Головною метою лікування гіперпролактинемії є корекція біохімічних наслідків гормонального дисбалансу [4]. Агоністами дофамінових рецепторів, які на даний час є доступними для лікування гіперпролактинемії, є бромокриптин і каберголін.

Для зниження рівня пролактину бромокриптин використовується вже протягом ряду років. Однак недостатній комплаєнс пацієнток та побічні ефекти цього препарату стали причиною для пошуку кращої альтернативи. Великим прогресом у лікуванні гіперпролактинемії став каберголін [5, 6].

Згідно із наявними даними щодо застосування каберголіну для лікування безпліддя, можна зробити висновок, що терапія цим агоністом дофамінових рецепторів не має шкідливого впливу як на майбутню матір, так і на плід [7].

Використання каберголіну може покращити фертильність у пацієнток з гіперпролактинемічним безпліддям. Ефективна терапія нормалізує рівень пролактину і тим самим покращує овуляторну функцію та зменшує недостатність лютеїнової фази [1, 2].

Автори представленого дослідження взяли за мету вивчити ефективність терапії каберголіном у пацієнток з гіперпролактинемічним безпліддям.

Методи

Це проспективне дослідження проводилось з червня 2017 по липень 2018 р. за участю жінок з гіперпролактинемічним безпліддям, які були пацієнтками клініки з лікування безпліддя Військово-морського госпіталю Патанджалі ВМС Індії. У пацієнток було зібрано детальний анамнез та проведено повне фізикальне обстеження поряд з основними методами діагностики безпліддя.

Критерії включення у дослідження:

• первинне або вторинне безпліддя;
• гіперпролактинемія з/без галактореї (пролактин > 35 нг/мл).

Критерії виключення: інші причини безпліддя, такі як трубний фактор, чоловічий фактор та ідіопатичне безпліддя.

Пацієнтки були повністю поінформовані щодо методів та наслідків дослідження, у яке загалом входило 20 жінок з гіперпролактинемічним безпліддям, що відповідали критеріям включення.

Учасниці дослідження отримували перорально каберголін дозою 0,25 мг двічі на тиждень протягом 4 тиж. Рівень пролактину в сироватці крові вимірювали після завершення 4-тижневої терапії. Індукцію овуляції та моніторинг фолікулів розпочали після нормалізації менструального циклу.

Успішне зачаття було задокументовано транс­вагінальною сонографією на 6-7-му тижні гестаційного віку. Основними параметрами, що оцінювалися у дослідженні, були нормалізація рівня пролактину в сироватці крові, зменшення галактореї, нормалізація менструального циклу, успішне зачаття та побічні ефекти, якщо такі були.

Результати

Із 20 осіб 10 (50%) мали галакторею, а 15 (75%) – нерегулярний менструальний цикл. Як показано в таблиці 1, середній вік жінок з гіперпролактинемічним безпліддям становив 24 роки, середня тривалість безпліддя – 2 роки, а середній вихідний рівень пролактину – 54 нг/мл.

Внаслідок підвищеного рівня пролактину пригнічується секреція лютеїнізуючого гормона, що стає причиною ановуляції. Клінічно це проявляється оліго- або аменореєю [7].

Основні результати дослідження

Основні результати цього дослідження наведено в таблиці 2. Після 4-тижневої терапії каберголіном прояви галактореї зменшились у 8 (80%) жінок, а нормалізація менструального циклу відбулась у 14 (93,3%) пацієнток. Середній рівень пролактину в сироватці крові знизився до 18 нг/мл. По завершенню дослідження у всіх жінок був майже нормальний рівень пролактину в сироватці крові.

Ці висновки є суттєвими і відповідають системному огляду та метааналізу, проведеному A. T. Wang аt et al. [12]. Отже, терапія каберголіном є ефективною щодо купірування гіперпролактинемії, аменореї/олігоменореї та галактореї.

Успішне зачаття

Як показано в таблиці 3, успішне зачаття було досягнуто у 17 (85%) пацієнток. У 10 осіб вагітність настала спонтанно, а у решти – після проведення стандартного протоколу індукції овуляції. Цей результат можна порівняти з даними досліджень, проведених M. Ono et al. (2010) таE. Robert et al. [8, 9].

Профіль безпеки

Під час терапії каберголіном не було зафіксовано жодного серйозного побічного ефекту, що забезпечило кращий комплаєнс 4-тижневого лікування пацієнток.

Обговорення

Згідно з отриманими даними, успішного зачаття досягли 85% жінок, що можна порівняти з результатами дослідження S. Motazedian et al. (2010), в ході якого в осіб з безпліддям на фоні лікування каберголіном вагітність настала у 82% з них [1]. Більше того, рівень пролактину був знижений до норми у 84,3% пацієнток у порівнянні зі 100% в поточному дослідженні.

Подібні показники були досягнуті M. Ono et al. (2010) та E. Robert et al. (1996), що підтверджує ефективність каберголіну в корекції гіперпролактинемії, відновленні фертильності, підвищенні шансів настання вагітності та успішних пологів у цієї групи пацієнток [8, 9]. Важливо відзначити, що монотерапія каберголіном забезпечує всі вищезазначені ефекти, не потребуючи застосування додаткових гінекологічних, нейрохірургічних і радіотерапевтичних методів лікування безпліддя.

Дослідження H.Hamoda et al. (2012) продемонструвало, що каберголін є більш ефективним, ніж бромокриптин, у зниженні рівня пролактину зі значно меншим числом побічних ефектів та вищим рівнем комплаєнсу пацієнток [10]. Каберголін має дуже тривалий період напіввиведення, тому його можна приймати всього один або два рази на тиждень. Доведено, що така схема терапії приводить до відновлення овуляції в 95% випадків [11]. Результати дослідження E. Ricci et al. (2002) підтверджують високий профіль безпечності каберголіну [6]. Жодні дані не вказують на те, що каберголін небезпечний для жінок, які прагнуть завагітніти [7].

Результати метааналізу демонструють, що каберголін є більш ефективним за бромокриптин у зменшенні проявів стійкої гіперпролактинемії, аменореї/олігоменореї та галактореї. Велика кількість непорівняльної літератури [12, 13] вказує на те, що агоністи дофаміну покращили основні оцінювані параметри, як показано в поточному дослідженні.

Висновки

Отже, результати дослідження свідчать, що терапія каберголіном є ефективною як у зниженні рівня пролактину в сироватці крові, так і в настанні успішного зачаття без будь-яких серйозних побічних ефектів. Вона також є економічно ефективним та безпечним варіантом лікування гіперпролактинемічного безпліддя.

Список літератури знаходиться в редакції

Підготувала Марія Грицуля

PP-DOS-UKR-0062

За матеріалами: D. L. Pitale. Effectiveness of Cabergoline therapy in hyperprolactinemic infertility. International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology. 2019 Jun; 8 (6): 2389-2392

Підготовлено за підтримки представництва «Пфайзер Експорт Бі Ві»