Розділи: Гінекологія

Вагінальний кандидоз: соціальні аспекти та сучасні можливості лікування

сторінки: 30-32

Вагінальний кандидоз (ВК), або молочниця, що звучить більш звично та зрозуміло для середньостатистичної відвідувачки жіночої консультації, – проблема, ефективного вирішення якої шукають ще від часів Гіппократа. Наразі добре вивчено збудників захворювання, встановлено фактори ризику, розроблено численні рекомендації з профілактики та лікування, проте вважати питання вичерпаним зарано.

Згідно з актуальними епідеміологічними даними, ВК є однією з найбільш частих причин звернення до гінеколога. У структурі інфекцій піхви це захворювання посідає друге місце: щороку в США та європейських країнах реєструється понад 13 млн випадків ВК [1]. Безумовно, ВК не становить загрози життю жінки. Проте його значна поширеність, помножена на суттєве зниження якості життя пацієнтки та можливі негативні наслідки для її (а часом, і не лише її) здоров’я, зміщує акценти з банальної, на 100% виліковної грибкової інфекції в площину соціального виклику.

За оцінками експертів, 75% жінок репродуктивного віку хоча б раз у житті хворіли на ВК [7].

Після першого епізоду ВК приблизно в 40% пацієнток кандидоз періодично рецидивує [9].

У 30-40% вагітних виявляють ВК, а перед пологами його частота може сягати 45-50% [7].

Протягом останніх 10 років частота ВК підвищилася майже удвічі [6].

Коли Candida albicans стає небезпечною

Загальновідомо, що причиною розвитку ВК є дріжжоподібні гриби роду Candida. Левина частка (85-90%) випадків захворювання асоційована з Candida albicans [7]. Цей мікроорганізм присутній на шкірних покривах, слизових оболонках ротової порожнини, кишечника, статевих органів тощо і в нормі не завдає шкоди макроорганізму. Тож допоки його кількість на слизовій піхви залишається контрольованою (за це відповідають здебільшого Lactobacillus), ситуація не потребує медичного втручання. Проте якщо баланс порушено і розпочинається надмірний ріст C. albicans, що призводить до появи низки патологічних симптомів, реагувати потрібно. І бажано – якомога швидше, щоб уникнути поширення та хронізації процесу.

Типові симптоми ВК [8]

Вагінальні виділення білого кольору

Подразнення, почервоніння і набряк у ділянці зовнішніх статевих органів

Дискомфорт під час статевого акту

Фактори ризику

Серед чинників, що можуть спровокувати ВК, фахівці називають антибіотикотерапію, неконтро­льовані порушення вуглеводного обміну, прийом оральних контрацептивів протягом тривалого часу, гостру респіраторну інфекцію, деякі гінекологічні маніпуляції (наприклад введення внутрішньоматкової спіралі, гістероскопія, гістеросальпінгографія тощо), вагітність [3]. З очевидних причин уникнути їх практично неможливо, тому з більшістю з них кожна жінка рано чи пізно стикається у своєму житті. Тож, за статистичними викладками з гінекологічної практики Російської Федерації, які з урахуванням тотожності соціально-побутових реалій можна екстраполювати й на українську популяцію, до досягнення віку 25 років близько 50% жінок, а до початку періоду менопаузи – приблизно 75% мають в анамнезі принаймні один діагностований лікарем епізод ВК [4].

Причинами рецидивів ВК можуть бути порушення з боку нейроендокринної та імунної систем. При цьому розлади функціонування зазначених систем своєю чергою можуть виникати на фоні хронічної кандидозної інфекції [5], тобто ВК здатен виступати не лише наслідком певних патологічних станів, а й цілком може бути їхньою причиною. Отже, щоб ізольована проблема не перетворилася на замкнене коло, слід діяти.

Ситуація ускладнюється тим, що, окрім наведених вище, факторами ризику розвитку даного захворювання також є речі, без яких уявити сучасну жінку просто неможливо. Адже сексуальна активність сьогодні вважається невід’ємною частиною повноцінного життя, передумовою фізичного здоров’я, психологічної стабільності та душевної гармонії. Спідня білизна й одяг із синтетичних тканин мають естетичний вигляд і до того ж зручні та практичні. Засоби інтимної гігієни кардинально змінили жіночий світ. А стрес взагалі є постійним супутником, причому багато хто воліє «заїдати» переживання солодким, і це ще один плюс у переліку можливих «винуватців» ВК. Той факт, що саме із зазначеними факторами пов’язане стрімке зростання захворюваності на ВК, дає дослідникам підстави називати кандидоз хворобою цивілізації [3].

Жодної причини ніяковіти

Важливо розуміти, що набридливі симптоми ВК не лише створюють для пацієнтки дискомфорт на фізичному рівні. Страждає і її емоційна сфера: жінка може почуватися розгубленою, невпевненою в собі і своєму партнері, особливо якщо прояви ВК виникли в неї вперше. Звертаючись за медичною допомогою, пацієнтка найменше заслуговує на те, щоб на фоні страждань, пов’язаних із хворобою, її змушували ще й ніяковіти. Тим більше що жодних підстав для цього немає, адже, за сучасними уявленнями, ВК не належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом [1]. Що дійсно необхідно, так це доступно пояснити жінці причини виникнення захворювання та призначити ефективне лікування, яке допоможе вирішити проблему якнайшвидше і при цьому дасть можливість не відмовлятися від звичного способу життя.

Сучасні стандарти лікування ВК

Про ліжковий режим і цілковиту ізоляцію в разі ВК не йдеться, втім очікувати самоліквідації процесу – аж надто оптимістичний крок, від якого пацієнтку слід застерегти. У разі кандидозної інфекції необхідно підібрати для неї дієвий антимікотичний препарат з високою активністю стосовно збудника. Представник класу триазольних протигрибкових засобів флуконазол є селективним інгібітором синтезу стеролів у клітинах грибів. Перешкоджаючи перетворенню ланостеролу в ергостерол (основного компонента клітинних мембран грибів), флуконазол забезпечує потужну фунгіцидну дію щодо представників Candida spp.

Хоча ВК не належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом, до повного одужання слід утриматися від сексуальних контактів, щоб убезпечити статевого партнера від можливих проблем зі здоров’ям.

Зручний у застосуванні: 1 капсула 1 раз на добу

У напруженому ритмі сучасного життя для жінки ідеальним є однократний прийом лікарського засобу.

Таку можливість надає препарат Дифлюкан, одна капсула якого містить 150 мг флуконазолу. Останній надійно блокує ріст C. albicans, усуваючи не лише симптоми ВК, а і причину захворювання. Швидкий ефект Дифлюкану пояснюється його фармакокінетичними параметрами. Препарат добре всмоктується й утворює високі концентрації діючої речовини в плазмі крові: після перорального прийому однієї капсули (150 мг) рівень флуконазолу в плазмі та загальна біодоступність сягають понад 90% відповідних показників лікарських форм для внутрішньовенного введення. Завдяки тривалому періоду напіввиведення з плазми крові (близько 30 год) разової дози 150 мг Дифлюкану цілком достатньо, щоб вилікувати гострий ВК. Так, якщо при використанні місцевих засобів лікування ВК може тривати 7 діб, то при застосуванні цього препарату (1 капсула 150 мг) жінка може позбутися неприємних симптомів й одужати через 24 год. До того ж, якщо лікар порекомендував Дифлюкан, виконати це призначення пацієнтка може відразу ж після того, як придбає препарат, адже щоб проковтнути капсулу, особливі умови не потрібні, це легко зробити й просто в аптеці. Приблизно через 1,5 год після прийому капсули Дифлюкану дозою 150 мг вираженість проявів ВК починає зменшуватися.

Окремо слід наголосити на безпеці препарату, про яку свідчить те, що годування груддю можна продовжувати після застосування Дифлюкану.

Отже, препарат Дифлюкан (1 капсула містить 150 мг флуконазолу) якнайкраще відповідає вимогам терапії гострої форми ВК і запитам пацієнток. Із цим препаратом для вирішення проблеми кандидозу знадобиться лише доба, і в житті та здоров’ї жінки знову все буде під контролем.

Список використаної літератури

1. Зароченцева Н.В., Белая Ю.М. Проблема урогенитального кандидоза у женщин в современном мире. Русский медицинский журнал. 2016. № 15. С. 976-981.

2. Інструкція Дифлюкан® 150 мг. РП № UA/5970/02/03. Наказ МОЗ України від 05.01.2017 р. № 7.

3. Майоров М.В. Актуальные вопросы лечения вагинального кандидоза / Медицинские аспекты здоровья женщины. 2010. № 4 (31). С. 49-57.

4. Малова И.О., Рахматулина М.Р., Соколовский Е.В. Федеральные клинические рекомендации по ведению больных урогенитальным кандидозом. – Москва.: Российское общество дерматовенерологов и косметологов, 2013. URL: http://www.cnikvi.ru/docs/clinic_recs/infektsii-peredavaemye-polovym-putem/

5. Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология (клинические очерки). Киев, 2003. Ч. 1. – 300 с.

6. Тихомиров А.Л. Кандидозный вульвовагинит. Проблема сохраняется. Русский медицинский журнал. 2012. № 17. С. 858.

7. Тютюнник В.Л., Карапетян Т.Э. Балушкина А.А. Современные принципы диагностики и терапии вульвовагинального кандидоза. Русский медицинский журнал. 2010. № 19. С. 1186.

8. Family Planning NSW, Common vaginal and vulval conditions. 2013. – URL:https://www.fpnsw.org.au/sites/default/files/assets/COMMON%20VAGINAL%20AND%20VULVAL%20CONDITIONS_0.pdf

9. Svobodova L., Lyskova P., Hamal P. Vulvovaginal candidiasis. Klin. Mikrobiol. Infekc. Lek. 2015. Vol. 21 (3). P. 74-81.

Підготувала Вероніка Зайцева, лікар, медичний журналіст

Стаття публікується при підтримці Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»в Україні

 

Поділитися з друзями: