Topics: Gynecology

Передменструальний синдром

Наказ МОЗ України № 676 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»

Передменструальний синдром (ПМС) – функціональний розлад центральної нервової системи (ЦНС) під впливом несприятливих екзо- чи ендогенних факторів на фоні набутої або вродженої лабільності гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи.

Класифікація ПМС
Класифікація за МКХ-10
№ 94
Біль та інші стани, пов’язані з жіночими статевими органами та менструальним циклом, передменструальний синдром
Класифікація ПМС залежно від особливостей клінічної симптоматики та вираженості передменструальних розладів:
• передменструальні симптоми;
• власне передменструальний синдром;
• передменструальні дисфоричні розлади;
• передменструальна магніфікація.
Класифіація за ступенем тяжкості: 
• легка форма – поява 3-4 симптомів за 2-10 днів до початку менструації за значної вираженості 1-2 з них;
• тяжка форма – поява 5-12 симптомів за 3-14 днів до початку менструації за значної вираженості 2-5 з них.
Класифікація за стадіями розвитку ПМС:
• компенсована стадія – поява симптомів ПМС під час лютеїнової фази менструального циклу (МЦ) та їх нівелювання з початком менструації, з часом його перебіг не прогресує;
• субкомпенсована стадія – перебіг захворювання з часом погіршується, симптоматика наростає, але припиняється після закінчення менструації;
• декомпенсована стадія – тяжкий перебіг ПМС – клініка наявна і після закінчення менструації, а «світлі проміжки» між зникненням та появою симптомів скорочуються.

Клініка ПМС
ПМС – складний симптомокомплекс, який характеризується різними психопатологічними, вегетосудинними та обмінно-ендокринними порушеннями, що проявляються у лютеїнову фазу МЦ.
Характерною рисою перебігу ПМС є циклічність його маніфестації, яка може бути пов’язана як з лютеїновою фазою циклу у жінок із регулярним МЦ, так і мати певну періодичність у хворих із порушеннями МЦ, після гістеректомії, у пубертатному або перименопаузальному періоді (табл. 1).
До передменструальних розладів належать такі симптомокомплекси:
Психопатологічні порушення:
• емоційна лабільність;
• дратівливість;
• збудження;
• депресія;
• плаксивість;
• апатія;
• погіршення пам’яті;
• втомлюваність;
• слабкість;
• порушення формули сну (безсоння/летаргія);
• суїцидальні думки;
• відчуття страху, туги;
• порушення лібідо;
• гіперчутливість до звуків, запахів.
Неврологічні симптоми:
• головний біль (мігрень);
• запаморочення;
• диcкоординація рухів;
• гіперестезії;
• збільшення частоти або поява нападів епілепсії;
• кардіалгія/аритмія;
• збільшення частоти або поява нападів астми;
• явища вазомоторного риніту.
Порушення водно-електролітного балансу:
• периферичні набряки;
• збільшення маси тіла;
• масталгія;
• порушення діурезу;
• зміни питомої ваги сечі.
Гастроінтестинальні прояви:
• зміни апетиту (анорексія, булемія);
• зміни смакових уподобань;
• нудота, блювання;
• метеоризм.
Шкірні прояви:
• вугревий висип;
• зміни жирності шкіри;
• збільшення потовиділення;
• кропивниця;
• свербіж;
• гіперпігментація.

Кістково-м’язові прояви:
• біль у кістках, м’язах, суглобах, люмбалгія;
• зменшення м’язової сили.
Окремо виділяють передменструальну магніфікацію – обтяження або загострення наявних соматичних захворювань у передменструальний період (так звані атипові форми ПМС):
1. Вегетодизоваріальна міокардіодистрофія.
2. Гіпертермічна офтальмоплегічна мігрень.
3. Гіперсомнічна хвороба.
4. Циклічні алергічні реакції:
• виразковий гінгівіт;
• стоматит;
• дерматит;
• бронхіальна астма;
• іридоцикліт.
Діагностику передменструальних розладів проводять згідно з алгоритмом, представленим на рисунку.
1. Перший етап діагностики включає виявлення циклічності маніфестації захворювання та його зв’язку з лютеїновою фазою МЦ. Особливо актуальним та тяжким цей етап є за відсутності регулярного МЦ у досліджуваної жінки. В основі діагностичного пошуку лежать ретельний збір анамнезу, а також упровадження методу самоспостереження – ведення пацієнткою щоденника з позначками наявності та інтенсивності патологічних проявів упродовж 2-3 міс.
З метою диференційної діагностики різних форм передменструальних розладів доцільно залучати суміжних фахівців. Так, для формування діагнозу ПМДР та його диференціації від психіатричної патології необхідна консультація психіатра; для адекватної діагностики власне ПМС, передменструальних симптомів та передменструальної магніфікації – залучення невролога, терапевта, психотерапевта.
2. Гормональні дослідження:
• визначення сироваткових концентрацій гормонів (фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, пролактину естрадіолу, прогестерону, загального та/або вільного тестостерону, дегідроепіандростерону-сульфату протягом МЦ – у фолікулярну, овуляторну та лютеїнову фази. За умови неможливості виконання повного обсягу дослідження, його доцільно проводити у ІІ фазу МЦ або на момент маніфестації клінічної симптоматики ПМС.
• тести функціональної діагностики у динаміці МЦ.
3. УЗД органів малого таза, що дозволяє опосередковано вивчити гормонопродукуючу функцію яєчників на підставі визначення їх морфологічних характеристик (біометрії, стану фолікулогенезу, якості та співвідношення фолікулів і строми) та матки (товщини та якості ендометрію, структури міометрію).
4. Допоміжні методи: ЕКГ, електроенцефалографія, МРТ голови, УЗД щитоподібної та молочних залоз, мамографія, антропометричні дослідження (визначення індексу маси тіла – ІМТ = вага (кг)/зріст (м)), вимірювання діурезу, екскреторної функції нирок.

Лікування ПМС
Лікування ПМС включає медикаментозну та немедикаментозну терапію.
Немедикаментозна терапія:
• нормалізація режиму праці та відпочинку;
• дозовані фізичні навантаження; 
• психотерапія; 
• фізіотерапія, масаж.
Нормалізація режиму харчування:
1. Контрольований калораж 1200-1500 ккал/добу, з яких 30% повинні складати протеїни; 20% – жири; 50% – вуглеводи.
2. Дрібний режим харчування – 5-6 разів на добу. Такий харчовий режим дозволяє нормалізувати метаболізм жирової тканини та запобігти зниженню рівня цукру у крові.
3. Виключення або зменшення вживання таких продуктів:
• солі, всіх видів консервів, заморожених овочів та фруктів, гострих сортів сиру, копчень, солінь, чипсів тощо;
• простих вуглеводів;
• насичених жирних кислот: жирів тваринного походження;
• алкоголю, що зменшує резерви вітамінів і мінералів в організмі та порушує обмін вуглеводів;
• кави, чаю, какао, коли, що містять кофеїн, який може посилити неспокій, дратівливість, відчуття напруження у молочних залозах.
4. Доцільне включення до раціону:
• вітамінів груп А, В, С, Е (для щоденного прийому):
• вітамін А – 10-15 мг;
• вітаміни групи В – 25-50 мг (крім вітаміну В6);
• вітамін В6 – 50-150 мг;
• вітамін Е – 100-600 мг;
• вітамін С – 100 мг;
• вітамін D – 100 мг;
• кальцій – 100-150 мг;
• магній – 200-300 мг;
• цинк – 25 мг;
• хром – 100 мг.
• мікроелементів Mg, K, Ca, що беруть участь у регуляції стану нервової системи (у тому числі вегетативної нервової системи), підтримці водно-електролітного балансу та у процесах міорелаксації;
• мікроелементів Zn, Cu, Se – як антиоксидантів;
• поліненасичених жирних кислот, що містяться в оливковій, соняшниковій, арахісовій олії, печінці тріски, несоленій ікрі;
• соків, передусім морквяного та лимонного;
• чаю з трав.
Медикаментозну терапію ПМС призначають та проводять диференційовано, відповідно до ступеня тяжкості та клінічного перебігу синдрому (табл. 2). Групи препаратів наведені у послідовності, рекомендованій при їх призначенні.

Our journal in
social networks:

Issues Of 2006 Year

Contents Of Issue 3 (3), 2006

  1. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  2. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  3. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  4. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  5. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  6. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  7. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  8. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  9. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  10. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  11. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  12. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

  13. А.М. Бычкова, Г.Н. Шевченко

Contents Of Issue 2 (2), 2006

  1. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  2. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  3. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  4. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  5. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  6. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  7. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  8. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  9. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

  10. Г.Л. Марек, С.М. Харчук, Я.В. Щеглова, Е.А. Сорокина

Contents Of Issue 1 (1), 2006

  1. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  2. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  3. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  4. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  5. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  6. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  7. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  8. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  9. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  10. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  11. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

  12. А.Б. Лившиц, Л.А. Лившиц, С.А. Кравченко

This Year Issues

Contents Of Issue 1 (153), 2024

  1. В.І. Пирогова

  2. Д.О. Птушкіна

  3. О.О. Ковальов, К.О. Ковальов

  4. О.О. Ковальов