сховати меню

Зв’язок магній-дефіцитного стану та антропометричних і клініко-нутритивних параметрів жінок у постменопаузі

сторінки: 37-40

Пропонуємо вашій увазі огляд дослідження вчених із Гранадського університету і госпіталю Virgen de las Nieves (Іспанія), що встановили у третини обстежених жінок у постменопаузі, які проживають в іспанській провінції Гранада, недостатнє споживання магнію з їжею, а також зниження його рівнів у плазмі крові і еритроцитах. Враховуючи те, що магній є важливим для здоров’я людини мінералом, який володіє широким спектром біологічних функцій, отримані результати вказують на доцільність моніторингу і за необхідності корекції його вмісту у пацієнток цієї вікової групи.

Менопауза – це природний стан жінки, який характеризується зниженням секреції оваріальних гормонів, що призводить до згасання репродуктивної функції, зникнення менструацій і появи цілого ряду змін у тій чи іншій системі організму. Постменопаузальний період поряд із втратою кісткової маси часто супроводжується збільшенням маси тіла аж до абдомінального ожиріння, інсулінорезистентністю, гіпертензією, дисліпідемією, схильністю до розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та остеопорозу. Середній вік настання менопаузи у жінок Іспанії становить 51 рік, варіюючи у діапазоні 48-54 років.

Менопауза пов’язана з більш високим ризиком ожиріння у результаті підвищення відсотку жиру в організмі з переважним його накопиченням в ділянці живота, при цьому м’язова і кісткова маса зменшується. У цей період однією з основних причин збільшення ваги є знижена продукція гормонів, а також такі фактори, як вік, низька фізична активність, висока калорійність продуктів харчування, що перевищує енерговитрати. Крім того, у цієї категорії жінок прискорена втрата кісткової тканини може призводити до виникнення остеопорозу і значного підвищення ризику переломів, що зумовлено як змінами в гормональному фоні, так і особливостями харчування. Від раціону залежить формування піку кісткової маси, пов’язана з віком втрата кісткової тканини і сила м’язів.

Як кофактор багатьох ферментів магній бере участь у великій кількості біохімічних реакцій, включаючи енергетичний обмін та синтез білків і нуклеїнових кислот. У жінок у постменопаузі часто має місце недостатнє споживання магнію з їжею і як результат знижений його рівень у сироватці крові. При цьому численні дослідження показують, що дефіцит магнію є фактором ризику ожиріння і остеопорозу.

Таким чином, вкрай важливим є напрацювання звичок здорового харчування для зміцнення здоров’я жіночого організму в цілому і кістково-м’язової системи зокрема. Окрім раціонального харчування, необхідно підтримувати або включити в повсякденне життя щоденне виконання фізичних вправ, а також відмовитись від шкідливих звичок, що негативно позначаються на стані кісткової системи.

Мета цього крос-секційного дослідження полягала в оцінці клінічного і нутритивного статусу, вмісту магнію в організмі жінок у постменопаузі, а також у вивченні можливої кореляції їхніх антропометричних (індекс маси тіла [ІМТ], кількість жирової тканини) і клінічних параметрів з ­магній-дефіцитним станом. Вибірка складалася з 78 жінок-добровольців, які проживають у іспанській провінції Гранада, віком 44-76 років. Їх було поділено на дві вікові групи: < 58 і ≥ 58 років. Учасниць детально ознайомили з цілями дослідження, і вони дали інформовану згоду на участь у ньому. Критерії включення передбачали, що в жінок будь-якого віку у постменопаузі були відсутні патології, які могли б вплинути на їхній нутритивний статус; окрім того, вони не повинні були отримувати замісну гормональну терапію.

Жінки пройшли опитування щодо особливостей їхнього харчування, також у них було взято зразки крові натще для визначення відповідних біохімічних показників.

Результати дослідження

вверх

У відповідності до розрахованих середніх показників ІМТ і кількості жирової тканини 37,85 % жінок обох груп мали надлишкову вагу. Це пов’язано з тим, що у осіб даної вікової категорії спостерігається істотне зниження основного обміну речовин, яке в більшості випадків не супроводжується зменшенням споживання калорій.

Як загалом, так і у різних вікових групах показники споживання енергії, вуглеводів, жирів і магнію не досягали відповідних рекомендованих добових норм (РДН) в той час, як споживання білка, кальцію і фосфору було надмірним.

Рис. 1. Відсоткове співвідношення усіх досліджуваних за рівнями споживання магнію

При порівнянні груп за рівнем уживання органічних і мінеральних речовин істотних відмінностей не виявлено: у жінок обох груп діагностовано приблизно однакові їхні значення, за винятком більшого споживання магнію у старшій віковій групі (р < 0,05). Крім того, встановлено, що в цілому у 36 % учасниць дослідження мало місце недостатнє споживання магнію (< 2/3 РДН) (рис. 1).

У всіх жінок показники біохімічного аналізу крові були у нормі, крім холестерину, який дещо перевищував референсні значення з незначною різницею між групами. Це свідчить про те, що обстежувані не мали явних захворювань, що і було одним із критеріїв включення у дослідження.

При порівнянні обох груп виявлено достовірні відмінності в рівнях креатиніну, сечовини, сечової кислоти, преальбуміну, альбуміну (р < 0,05) та глюкози (р < 0,01), які були вищими у більш старших жінок.

Рис. 2. Розподіл жінок за вмістом магнію у плазмі та еритроцитах

Встановлено, що середній вміст магнію у плазмі крові та еритроцитах у більшості випадків знаходився в межах референсних значень, відмінності між віковими групами за цим показником були практично відсутні. Однак у 23 % жінок було діагностовано недостатній рівень магнію у плазмі, а у 71,8 % – в еритроцитах (рис. 2).

За коефіцієнтом кореляції Пірсона спостерігалася значна позитивна кореляція між віком і рівнями глюкози (р < 0,001; r = 0,421), сечовини (р = 0,009; r = 0,299), сечової кислоти (р = 0,001; р = 0,378) і загального білірубіну (р = 0,009; r = 0,298), а також між ІМТ і концентраціями глюкози (р = 0,019; r = 0,266) та сечової кислоти (p = 0,015; r = 0,277). При цьому мала місце негативна кореляція ІМТ зі ступенем енергоспоживання (p = 0,040; r = -0,234).

Позитивна кореляція відмічена між дієтарним споживанням магнію і засвоєнням кальцію (р < 0,001; r = 0,498) та фосфору (р < 0,001; r = 0,580), плазмовим рівнем преальбуміну (р = 0,035; r = 0,266); негативна – зі співвідношенням об’єму талії і стегон (р = 0,042; r = -0,235).

Виявлено негативні кореляційні зв’язки між вмістом магнію в еритроцитах і рівнями тригліцеридів (р = 0,011; r = -0,287) та сечовини (р = 0,017; r = -0,272).

Обговорення

вверх

Про проблему поширеності надлишкової маси тіла серед жінок у постменопаузі повідомляють й інші автори (Toth M. J. et al., 2000; Schoppen S. et al., 2005; Ubeda N. et al., 2007). У цьому дослідженні зайва вага була однаково характерною для жінок обох вікових груп. Однак вона не залежала від середнього калоражу раціону харчування, який виявився недостатнім. Таку ситуацію можна пов’язати з гормональними змінами у період менопаузи, що призводять до збільшення ваги, а також з віковими чинниками. Відомо, що потреба в енергії з віком зменшується (приблизно на 5 % кожне десятиліття після 40 років). Між тим у жінок на даному етапі життя залишаються старі харчові звички, до яких слід додати низькі енерговитрати, властиві цьому віку (Laires M. J. et al., 2004; Izmozherova N. V. et al., 2007).

Споживання вуглеводів було нижчим за РДН, що могло б пояснити низький рівень енергоспоживання. Уживання жирів також було зниженим, але наближалося до рекомендованого рівня. Це означає, що учасниці дослідження усвідомлювали шкоду від надмірного споживання жирів, ймовірно, за рахунок широкого доступу до інформації про їхню поживну цінність, а також рівня їх освіченості. При цьому доцільно було б враховувати якість спожитих жирів, адже у обстежуваних спостерігався дещо підвищений рівень холестерину.

Стосовно вживання основних мінеральних речовин, що беруть участь у метаболізмі кісткової тканини, автори відзначили надмірне споживання жінками кальцію і особливо фосфору. Ці дані слід взяти до уваги, оскільки кишкова абсорбція магнію зменшується при надлишку кальцію і фосфатів.

Недостатнє споживання магнію зафіксовано у понад третини обстежених – досить великої кількості жінок, враховуючи, що дослідження проводилося в економічно розвиненій країні, де продукти харчування характеризуються великою різноманітністю та доступністю.

Деякі вчені (Izmozherova N. V. et al., 2007; Farhangi M. A. et al., 2011) зазначають, що дефіцит магнію у жінок у період менопаузи пов’язаний із підвищеним ІМТ. У даному дослідженні недостатнє споживання цього макроелементу асоціювалося з підвищеним співвідношенням об’єму талії і стегон.

В обох вікових групах практично всі показники біохімічного аналізу крові не виходили за межі референсного інтервалу. При цьому плазмові рівні преальбуміну знаходилися на нижній межі норми, що корелювало з дефіцитом магнію.

У більшості жінок діагностовано нормальний рівень магнію у плазмі крові, а у третини – ­нижчий за референсні значення, що співпадає з результатами дослідження M. J. Laires et al. (2004). При цьому вміст магнію в еритроцитах у переважній кількості випадків був зниженим, ймовірно, через недостатнє його надходженням з їжею і дерегуляцію чинників, які контролюють магнієвий гомеостаз під час менопаузи. Подібні порушення можуть пояснюватися й підвищеною фізіологічною потребою в магнії у цей період життя жінки.

Зважаючи на виявлену пряму залежність між вмістом магнію в еритроцитах і рівнем тригліцеридів, в учасниць дослідження спостерігається підвищений кардіоваскулярний ризик. При цьому слід враховувати й інші показники ліпідного профілю, такі як холестерин, рівень якого був дещо підвищеним у обстежуваних жінок.

Численні дослідження (Sahota O. et al., 2006; Kanazawa I. et al., 2007) свідчать, що постменопаузальний остеопороз часто асоціюється з недостатнім споживанням магнію з продуктами харчування і зниженим його рівнем у сироватці крові та кістковій тканині. Автори даного дослідження зазначають, що знижені рівні магнію у плазмі крові та еритроцитах можуть бути фактором ризику виникнення остеопорозу у жінок з більш високою вірогідністю саме в постменопаузальному періоді.

Висновки

вверх

Учені дійшли висновку, що на даному етапі життя жінки організація раціонального харчування є вкрай важливою, адже передбачає споживання поживних речовин у необхідній кількості, підтримання оптимальної маси тіла, що дозволяє знизити ризик захворювань, пов’язаних з настанням менопаузи. Отримані результати показують, що в досліджуваних обох вікових груп мало місце незбалансоване харчування. Недостатнє споживання магнію діагностовано у 36 % осіб, знижений його рівень у плазмі крові – у 23 %, знижений вміст в еритроцитах – у 72 % жінок.

Таким чином, автори дослідження вказують на необхідність моніторингу мінерального статусу, зокрема концентрації магнію, у жінок у період менопаузи. Це зумовлено тим, що магній є одним із факторів, що сприяють підтриманню нормального функціонування кістково-м’язової, нервової, імунної систем, антиоксидатному захисту і т.д. І найголовніше – у постменопаузі відзначається підвищена потреба в цьому макроелементі. Отже, цій вразливій категорії пацієнток, в організмі яких з віком неминуче відбуваються кардинальні зміни, рекомендовані заходи з профілактики та за необхідності купірування магній-дефіцитних станів.

Підготувала Марина Малєй

За матеріалами: B. López-González et al.

Association between magnesium-deficient status and anthropometric and clinical-nutritional parameters in posmenopausal women.Nutr Hosp. 2014; 29 (3): 658-664.

Поділитися з друзями: