Розуміння патогенезу ендометріозу: пошук шляхів негормонального лікування захворювання
страницы: 19-2
Головна гіпотеза розвитку ендометріозу – ретроградна менструація, за якої менструальна кров із клітинами ендометрія потрапляє в черевну порожнину. Крім цього, учені виділяють інший імовірний патогенетичний шлях – імунні та гормональні порушення, а саме патологію клітинного апоптозу та підвищену чутливість до естрогенів. Основний метод лікування ендометріозу – гормональна терапія: комбіновані оральні контрацептиви, прогестини та агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону.
«Ендометріоз є недостатньо вивченою хворобою, – розповідає Асгералі Фазлеабас, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктивної біології Університету Мічигану (США). – Якщо ви не звернетеся до лікаря, який знає, що таке ендометріоз, діагноз може бути визначено як шлунково-кишкову проблему або запальне захворювання кишечника». Нові висновки дослідницької групи вказують шлях до розробки нових негормональних методів лікування, які можуть змінити правила гри для пацієнток з ендометріозом. Експерименти вчених були профінансовані Національним інститутом здоров’я та Фондом ендометріозу Америки.
«Нам вдалося показати, що епітелій – шар клітин ендометріоїдного ураження – здатний вибірково комунікувати з макрофагами та змінювати їхню функцію в імунній системі», – пояснив Фазлеабас. Макрофаги є імунними клітинами, які захищають організм завдяки виявленню та видаленню патогенів, контролю запалення і відновленню ушкоджених структур. «Але макрофаги можуть приймати різні форми, – додає науковець. – Інші дослідники показали, що макрофаги, виявлені в ушкодженнях, як правило, сприяють відновленню тканин. Отже, замість того, щоб очищати тканини, вони викликають розвиток ендометріозу».
Під час тривалих експериментів учені змогли встановити сигнальні шляхи, завдяки яким відбувається комунікація між епітеліальними клітинами та макрофагами. Головна ідея науковців – розірвати ці шляхи, що допоможе створити середовище, де не розростатиметься патологічна тканина. Зараз вони планують подальші дослідження, які можуть не лише змінити сучасне розуміння ендометріозу, а й створити більш дієві методи лікування.