Визначення рівнів естрадіолу і прогестерону в сироватці крові та грудному молоці у жінок із ФКХМЗ у перший рік після пологів

сторінки: 15-18

І.А. Жабченко, д.мед.н., завідувач відділення патології вагітності і пологів З.Б. Хомінська, Л.В. Діденко, Т.М. Коваленко, І.О. Шекера ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України»

Молочна залоза (МЗ) є органом-мішенню для багатьох гормонів, що забезпечує її розвиток і процес лактації у післяпологовому періоді. Саме з цим пов’язано те, що ендокринні порушення можуть мати велике значення у виникненні патології МЗ [1, 2]. За сучасними поглядами, основна роль у розвитку доброякісних процесів МЗ, в т.ч. фіброзно-кістозної хвороби, належить порушенням нейроендокринної регуляції біосинтезу та секреції статевих гормонів, що призводить до абсолютної або відносної гіпер­естрогенії разом з абсолютною або відносною гіпопрогестеронемією [3-5].

У фізіологічних умовах естрадіол сприяє розвитку протоків МЗ, сполучної тканини, активізує клітинну проліферацію шляхом безпосередньої стимуляції ядерної ДНК та індукції факторів росту. Прогестерон впливає на ріст альвеол та часток МЗ, приводить до залозистої трансформації альвеол, гальмує проліферативні процеси в МЗ, інгібує дію естрадіолу шляхом його конверсії в менш активні естрогени та зменшення кількості рецепторів до нього. Вирішальне значення для розвитку та прогресування фіброзно-кістозної хвороби МЗ (ФКХМЗ) може мати не абсолютний вміст цих гормонів у крові, а їх співвідношення [3, 4].

Період післяпологової лактації супроводжується певними особливостями нейроендокринної регуляції біосинтезу гормонів. Для реалізації лактації потрібна сумісна дія плацентарного лактогену, пролактину, секреція яких під час вагітності забезпечується фетоплацентарним комплексом та гіпоталамо-гіпофізарною системою матері. Вагітні зі зниженою функцією плацентарного комплексу належать до групи високого ризику розвитку гіпогалактії [3, 6]. У той же час дослідження з вивчення гормональної забезпеченості періоду лактації у жінок із ФКХМЗ упродовж першого року після пологів відсутні.

Мета роботи полягала у визначенні вмісту естрадіолу та прогестерону, а також їх співвідношення в сироватці крові та грудному молоці у пацієнток із ФКХМЗ у перший рік лактації.

Матеріали та методи дослідження

Рівень естрадіолу та прогестерону в сироватці крові та грудному молоці в динаміці першого року після пологів було визначено у 25 жінок із ФКХМЗ, які увійшли до першої (основної) групи, і у 16 – без патології МЗ, які становили групу порівняння (другу групу). Концентрацію проге­стерону в біологічних рідинах визначали радіо­імунологічним методом за допомогою стандартної тест-системи виробництва ГДБ ІБОХ НАНБ (Білорусь), естрадіолу – імуноферментним методом (тест-система фірми DRG, Німеччина). Цифрові дані оброблено варіаційно-статистичним методом із використанням t-критерію Ст’юдента.

Результати дослідження та їх обговорення

Протягом першого року після народження дитини концентрація естрадіолу та прогестерону в сироватці крові та грудному молоці варіювала як у пацієнток із ФКХМЗ, так і у здорових жінок групи порівняння, при цьому характер гормональних змін був різним.

На 6-ту добу після пологів вміст прогестерону в сироватці крові у пацієнток із ФКХМЗ не відрізнявся від такого у жінок групи порівняння і становив відповідно 8,7 ± 1,2 проти 8,3 ± 0,1 нмоль/л (р < 0,05) (табл. 1).

Таблиця 1. Концентрація естрадіолу та прогестерону в сироватці крові жінок обох груп у перший рік після пологів
Термін обстеження
Група жінок
Естрадіол, нмоль/л
Прогестерон, нмоль/л
Прогестерон/естрадіол
6-та доба
Перша
Друга
0,46 ± 0,05
0,66 ± 0,14
8,7 ± 1,2
8,3 ± 0,13
22,8 ± 2,5*
14,6 ± 2,5
3 міс
Перша
Друга
0,62 ± 0,07*§
0,20 ± 0,05§
3,8 ± 0,9§
5,6 ± 0,9§
11,7 ± 2,4*§
25,6 ± 6,1
6 міс
Перша
Друга
0,57 ± 0,17
0,48 ± 0,12
14,3 ± 2,5§
16,4 ± 2,3§
37,0 ± 11,2§
57,8 ± 6,3§
9 міс
Перша
Друга
0,35 ± 0,03
0,32 ± 0,10
11,1 ± 2,8
9,2 ± 2,2§
20,4 ± 5,6
24,8 ± 4,8§
12 міс
Перша
Друга
0,36 ± 0,09
0,40 ± 0,15
10,0 ± 1,1
9,3 ± 0,05
27,8 ± 1,8
22,2 ± 5,5
*Різниця достовірна відносно показників другої групи (р < 0,05).
§Різниця достовірна відносно відповідного показника попереднього періоду обстеження (р < 0,05).

Водночас простежувалась певна тенденція до зниження концентрації естрадіолу в сироватці крові у жінок основної групи. Це сприяло достовірному підвищенню коефіцієнта прогестерон/естрадіол у цей період обстеження у пацієнток основної групи.

У наступний період спостереження (через 3 міс після пологів) гормональні зміни мали протилежний характер. Рівень естрадіолу в сироватці крові пацієнток з ФКХМЗ значно перевищував такий у жінок без патології МЗ, що при тенденції до зниження концентрації прогестерону в сироватці крові призвело до достовірного зниження співвідношення прогестерон/естрадіол (табл. 1).

Через 6; 9 та 12 міс після пологів достовірних розбіжностей між показниками гормонів у крові жінок обох груп не було виявлено. Звертав на себе увагу той факт, що в динаміці спостереження найвищі рівні естрадіолу в сироватці крові у пацієнток основної групи визначено через 3 міс після пологів. У пацієнток групи порівняння, навпаки, в цей період обстеження виявлено найбільш низькі рівні гормона в сироватці крові – 0,62 ± 0,07 проти 0,20 ± 0,05 нмоль/л (р < 0,05). Концентрація прогестерону в сироватці крові жінок обох груп була найнижчою через 3 міс після пологів.

Вміст естрадіолу в грудному молоці пацієнток із ФКХМЗ через 6 діб та 3 міс після народження дитини значно перевищував такий у жінок групи порівняння. Рівень прогестерону в грудному молоці через 6 діб після народження був нижчим, а через 3 міс значно перевищував показники у жінок другої групи (табл. 2).

Таблиця 2. Концентрація естрадіолу та прогестерону в грудному молоці пацієнток обох груп у перший рік після пологів
Термін обстеження
Група жінок
Естрадіол, нмоль/л
Прогестерон, нмоль/л
Прогестерон/естрадіол
6-та доба
Перша
Друга
0,81 ± 0,13*
0,48 ± 0,05
17,2 ± 2,0*
29,8 ± 2,2
36,8 ± 6,3*
58,3 ± 6,2
3 міс
Перша
Друга
0,35 ± 0,03*§
0,24 ± 0,01§
16,8 ± 3,8*
4,1 ± 1,2§
49,6 ± 15,5*
17,1 ± 1,3§
12 міс
Перша
Друга
0,24 ± 0,04§
0,25 ± 0,01
10,0 ± 1,0*
32,5 ± 10,1§
25,4 ± 4,2*
95,3 ± 11,8§
*Різниця достовірна відносно показників другої групи (р < 0,05).
§Різниця достовірна відносно відповідного показника попереднього періоду обстеження (р < 0,05).

Через 12 міс після пологів концентрація проге­стерону в грудному молоці жінок основної групи була достовірно нижчою за таку в групі порівняння, а рівень естрадіолу в обох групах був однаковим. За рахунок цього показник прогестерон/естрадіол у першій групі був майже у 3,8 разу нижчим, ніж у групі порівняння.

У попередні періоди обстеження співвідношення прогестерон/естрадіол також відрізнялось від такого у жінок без патології МЗ: через 6 діб після пологів цей коефіцієнт був знижений у 1,6 разу, а через 3 міс – підвищений в 2,9 разу.

Відслідковуючи динаміку змін вмісту гормонів у крові та грудному молоці в перший рік після народження дитини, можна зазначити, що концентрації естрадіолу та прогестерону в системному кровотоці та на локальному рівні (грудне молоко) в різні періоди обстеження різняться у жінок обох груп (табл. 3).

У перші 6 діб після народження дитини концентрація естрадіолу в грудному молоці жінок основної групи перевищувала таку в крові, а через 3 та 12 міс мала місце протилежна залежність. У жінок групи порівняння більш високі рівні гормона в грудному молоці, ніж в сироватці крові, визначалися через 3 міс після пологів; через 6 діб та 12 міс – більш низькі. В останній період обстеження (через 12 міс) співвідношення естрадіолу в крові та молоці у жінок обох груп було близьким (табл. 3).

Таблиця 3. Співвідношення вмісту статевих гормонів у сироватці крові та грудному молоці в динаміці першого року після народження дитини
Термін обстеження
К-сть жінок (n)
Стан ФКХМЗ
Естрадіол, нмоль/л
Прогестерон, нмоль/л
Прогестерон/естрадіол
6-та доба
11
9
Прогресування
Без прогресування
0,35 ± 0,06
0,38 ± 0,09
9,4 ± 2,0
5,1 ± 1,7
26,8 ± 1,4*
11,2 ± 1,2
3 міс
11
9
Прогресування
Без прогресування
0,90 ± 0,28
0,46 ± 0,10
3,9 ± 1,0
5,1 ± 1,7
4,3 ± 0,4*
11,1 ± 1,2
12 міс
11
9
Прогресування
Без прогресування
0,56 ± 0,08*
0,31 ± 0,04
11,0 ± 1,9*
20,7 ± 3,7
19,7 ± 1,2*
66,7 ± 5,8
*Різниця достовірна відносно показників другої групи (р < 0,05).

Таким чином, найбільш суттєві зміни гормонального балансу в системному кровотоці та грудному молоці у жінок із ФКХМЗ спостерігаються через 6 діб та 3 міс після пологів. Це свідчить про те, що перші місяці після народження дитини є визначальними щодо тривалості та повноцінності лактації, а також прогресування дисгормонального захворювання, яким є ФКХМЗ.

Порівнюючи концентрації гормонів у крові у жінок із прогресуванням ФКХМЗ та стабільним перебігом захворювання (або навіть покращенням стану МЗ) упродовж першого року після пологів, можна відзначити, що починаючи з 3-го місяця після пологів у жінок із ФКХМЗ із прогресуванням патології намітилась чітка тенденція до гіперестрогенії та гіпопрогестеронемії (табл. 4).

Коефіцієнт прогестерон/естрадіол у цих жінок через 3 та 12 міс після пологів достовірно знижувався відносно показника у пацієнток без прогресування патології МЗ відповідно в 2,6 та 3,4 разу. Наприкінці першого року післяпологової лактації у жінок із прогресуванням ФКХМЗ визначалося достовірне підвищення вмісту естрадіолу та зниження прогестерону в сироватці крові за абсолютними та відносними показниками (табл. 4).

Таблиця 4. Концентрація статевих гормонів у сироватці крові обстежених жінок в залежності від перебігу ФКХМЗ у перший рік після пологів
Термін обстеження
Група жінок
Естрадіол, кров/естрадіол, молоко
Прогестерон, кров/прогестерон, молоко
6-та доба
Перша
Друга
0,60 ± 0,07*
1,37 ± 0,09
0,51 ± 0,07*
0,28 ± 0,04
3 міс
Перша
Друга
1,77 ± 0,04*
0,83 ± 0,03
0,23 ± 0,03*
1,37 ± 0,08
12 міс
Перша
Друга
1,48 ± 0,04
1,44 ± 0,08
1,06 ± 0,09*
0,28 ± 0,01
*Різниця достовірна відносно показників другої групи (р < 0,05).

Таким чином, у пацієнток із ФКХМЗ в динаміці першого року після пологів мають місце значні зміни вмісту естрадіолу та прогестерону в сироватці крові та грудному молоці порівняно з показниками у жінок без патології МЗ. Порушення взаємозв’язків між концентраціями естрадіолу та прогестерону в сироватці крові та грудному молоці – гормонів, які репрезентують одну з провідних ланок розвитку ФКХМЗ, – свідчить про збереження ризику прогресування даного захворювання та необхідність ретельного контролю за станом МЗ у цього контингенту жінок в перший рік післяпологової лактації.

Висновки

Концентрація естрадіолу та прогестерону в сироватці крові та грудному молоці пацієнток із ФКХМЗ протягом першого року післяпологової лактації є змінною величиною і суттєво відрізняється від такої в осіб без патології МЗ. Найбільш значні гормональні порушення в системному кровотоці мають місце через 6 діб та через 3 міс після народження дитини. Вони проявляються підвищенням коефіцієнта прогестерон/естрадіол на 6-ту добу після пологів та його суттєвим зниженням через 3 міс за рахунок достовірного підвищення секреції естрадіолу. Останнє може призводити до розвитку гіпогалактії та прогресування ФКХМЗ.

Зміни гормональної насиченості молока на фоні ФКХМЗ проявляються достовірним підвищенням вмісту естрадіолу через 12 міс та зниженням коефіцієнта прогестерон/естрадіол через 6 діб та 12 міс після пологів порівняно з показниками здорових жінок, що може слугувати патогенетичним чинником прогресування ФКХМЗ на локальному рівні.

У пацієнток із прогресуванням ФКХМЗ через 3 міс після народження дитини має місце відносна гіперестрогенія та гіпопрогестеронемія, коефіцієнт прогестерон/естрадіол знижується в 2,6 разу у порівнянні з показником у жінок без прогресування патології. До кінця першого року після пологів гормональні зсуви поглиблюються, що підтверджує провідну роль дисбалансу рівнів естрадіолу та прогестерону у прогресуванні ФКХМЗ у цього контингенту жінок.

Література

1. Сидельникова В.М. Эндокринология лактации. Эндокринология беременности в норме и при патологии / В.М. Сидельникова // М.: МЕДпресс-информ, 2007. – С. 311-313.
2. Сочетание гинекологических заболеваний с патологическими изменениями молочных желез / М.И. Пиддубный, О.Г. Жученко, Т.В. Багаева, Л.Х. Хасханова // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2001. – № 2. – С. 47-49.
3. Серов В.Н. Факторы риска развития заболеваний молочных желез / В.Н. Серов, Т.Т. Тагиева, В.Н. Прилепская // Практическая гинекология (Клинические лекции). Под. ред. В.И. Кулакова и В.Н. Прилепской. – 2-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2002. – С. 125-140.
4. Татарчук Т.Ф. Дисгормональные заболевания молочных желез в практике гинеколога-эндокринолога / Т.Ф. Татарчук, О.А. Ефименко, Н.В. Росо // Эндокринная гинекология (клинические очерки), часть 1. – К.: Заповіт, 2003. – С. 147-180.
5. Эффективность современной комплексной терапии у молодых женщин с хроническим эндометриозом и фиброзно-кистозной мастопатией / П.Н. Веропотвелян, Н.П. Веропотвелян, В.И. Богомазова // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 3 (32). – С. 117-121.
6. Тутченко Л.І. Профілактика і лікування порушень функції лактації у жінок з пороками серця: Автореф. дис... докт. мед. наук. – 14.00.01. – К., 1992. – 32 с.

Поділитися з друзями: