Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги

сторінки: 34-43

Наказ МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 (продовження)
Untitled

Додаток 1

Рекомендації лікарю загальної практики – сімейної медицини

При виявленні у вагітних наступних патологічних станів вони підлягають консультації акушера-гінеколога:

  • анемія вагітних середньотяжкого та тяжкого ступеня (гемоглобін < 90 г/л);
  • загроза переривання вагітності без кров’янистих виділень зі статевих шляхів;
  • загроза переривання вагітності після стаціонарного лікування;
  • затримка росту плода (без порушення функціонального стану плода);
  • набряки вагітних без наявності гемодинамічних порушень.

Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у І триместрі вагітності:

  • затримка менструації при позитивному тесті на вагітність і відсутності візуалізації плідного яйця на УЗД;
  • виявлення при УЗД ділянок відшарування хоріона, нечітка візуалізація ембріона;
  • блювання вагітних середньотяжкого та тяжкого ступеня з кетонурією;
  • періодичний тягнучий біль у нижній ділянці живота;
  • напади переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота;
  • кров’янисті виділення з піхви.

Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у ІІ триместрі вагітності:

  • періодичний тягнучий біль унизу живота;
  • напади переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота;
  • зміна характеру виділень (надмірні водянисті або кров’янисті виділення з піхви);
  • зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 с і виникають частіше чотирьох разів протягом 1 год; менше десяти рухів за 10 год);
  • зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 або менше 110 уд/хв;
  • невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну;
  • виявлення Rh-антитіл у крові або ультразвукових ознак гемолітичної хвороби плода (багатоводдя, подвійний контур голівки, набряк підшкірної клітковини, гепатоспленомегалія).

Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у ІІІ триместрі вагітності:

  • періодичний тягнучий біль унизу живота;
  • напади переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота;
  • зміна характеру виділень (надмірні водянисті або кров’янисті виділення з піхви);
  • зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 с і виникають частіше чотирьох разів протягом 1 год; менше десяти рухів за 10 год);
  • зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 або менше 110 уд/хв;
  • невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну;
  • виявлення Rh-антитіл у крові або ультразвукових ознак гемолітичної хвороби плода (багатоводдя, подвійний контур голівки, набряк підшкірної клітковини, гепатоспленомегалія);
  • головний біль у поєднанні з підвищенням рівня АТ;
  • неконтрольована тяжка гіпертензія, гіпертензивний криз;
  • поява або прогресування змін на очному дні.

Показання до негайної госпіталізації:

  • кров’янисті виділення зі статевих шляхів;
  • відходження навколоплідних вод;
  • підвищення температури тіла понад 38 °С;
  • діастолічний АТ >110 мм рт. ст.;
  • головний біль;
  • порушення зору;
  • біль в епігастральній ділянці або у правому підребер’ї;
  • ознаки печінкової недостатності;
  • олігурія (< 25 мл/год);
  • тромбоцитопенія (< 100 х 109/л);
  • будь-які стани, що супроводжуються порушенням життєво важливих функцій.

таблице:

Екстрагенітальні захворювання у вагітних, які потребують спільного спостереження акушера-гінеколога та профільного фахівця
Шифр МКХ-10
Діагноз
Інфекційні та паразитарні хвороби
А15-А19
Туберкульоз
А50-А52
Сифіліс
В18
Хронічний вірусний гепатит
В20-В24
Хвороба, спричинена ВІЛ
Злоякісні новоутворення
С00-С97
Злоякісні новоутворення будь-якої локалізації
Хвороби крові та кровотворних органів
D55-D59
Гемолітичні анемії
D60, D61
Апластичні анемії
D65-D69
Геморагічні стани
D75.0, D75.1
Поліцитемія
D75.2
Тромбоцитоз
D86
Саркоїдоз
Хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин
Е00-Е07
Хвороби щитоподібної залози
Е10-Е14
Цукровий діабет
Е20-Е35
Порушення функцій інших ендокринних залоз
Е70-Е90
Порушення обміну речовин
Розлади психіки та поведінки
F01
Судинна деменція
F03
Неуточнена деменція
F04
Органічний амнестичний синдром, не спричинений алкоголем чи іншими психоактивними речовинами
F06
Інші психічні розлади внаслідок ураження чи дисфункції головного мозку або внаслідок соматичної хвороби
F07
Розлади особистості та поведінки внаслідок хвороби, ушкодження та дисфункції головного мозку
F09
Неуточнений органічний або симптоматичний психічний розлад
F10-F19
Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин
F20
Шизофренія
F22
Хронічні маячні розлади
F25
Шизоафективні розлади
F28
Інші неорганічні психотичні розлади
F29
Неорганічний психоз, неуточнений
F60-F69
Розлади особистості та поведінки у зрілому віці
F70-F79
Розумова відсталість
Хвороби нервової системи
G00-G99
Хронічні захворювання центральної та периферичної нервової системи
Хвороби системи кровообігу
І05-І08
Вади мітрального, аортального, тристулкового клапанів
І34-І36
Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба
І10-І13
Вторинна гіпертензія
І25
Хронічна ішемічна хвороба серця
І27.0
Ідіопатична легенева гіпертензія
І27.1
Кіфосколіотична хвороба серця
І27.9
Легеневе серце (хронічне)
І31
Хвороби перикарда
І42.0
Дилатаційна кардіоміопатія
І42.1
Обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
І42.3-І42.9
Кардіоміопатія
І50
Серцева недостатність
І71
Аневризма та розшарування аорти
Q20-Q28
Уроджені вади розвитку системи кровообігу
Хвороби органів дихання
J43
Емфізема
J44
Хронічні обструктивні захворювання легень
J60-J70
Хвороби легень, спричинені зовнішніми агентами
J84
Хронічні інтерстиціальні легеневі хвороби
J96.1
Хронічна дихальна недостатність
J98.4
Кістозна хвороба легень
J98.5
Хвороби середостіння
J98.6
Хвороби діафрагми
Хвороби органів травлення
К22.2
Непрохідність стравоходу
К31.5
Непрохідність 12-палої кишки
К50
Хвороба Крона
К51
Виразковий коліт
К57
Дивертикулярна хвороба кишечника
К70
Алкогольна хвороба печінки
К72.1
Хронічна печінкова недостатність
К73.2
Хронічний активний гепатит
К74
Фіброз і цироз печінки
К76.6
Портальна гіпертензія
Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
M30
Вузликовий периартеріїт та споріднені стани
M31
Інші некротизуючі васкулопатії
M32
Системний червоний вовчак
M33
Дерматополіміозит
M34
Системна склеродермія
M35
Інші системні ураження сполучної тканини
M40
Кіфоз
M41
Сколіоз
Хвороби сечостатевої системи
N00-N08
Гломерулярні хвороби
N10-N16
Тубулоінтерстиціальні хвороби нирок
N18
Хронічна ниркова недостатність
N20-N23
Сечокам’яна хвороба
N25-N39
Інші хвороби сечовидільної системи
Примітка. Постійного спільного спостереження акушера-гінеколога та профільного фахівця потребують жінки з іншими хронічними захворюваннями, які не увійшли до вищенаведеного переліку, якщо вагітність може обтяжити їх перебіг, спричинити ускладнення, зумовити загрозу здоров’ю жінки.

Додаток 6

Показання до направлення вагітної на медико-генетичне консультування*

1. Вік вагітної старше 35 років. Вік чоловіка старше 40 років.

2. Наявність в одного з подружжя спадкової патології, хромосомної перебудови або вродженої(их) вади (вад) розвитку.

3. Наявність у вагітної фенілкетонурії, муковісцидозу та інших спадкових захворювань.

4. Наявність в родині живих або померлих дітей зі:

  • спадковою або хромосомною патологією;
  • вродженими вадами розвитку – ізольованими або множинними;
  • розумовою відсталістю;
  • мертвонародженням.

5. Наявність вищезазначеної патології серед родичів.

6. Кровноспоріднений шлюб.

7. Звичне невиношування вагітності невстановленого генезу у І триместрі вагітності.

8. Несприятливі впливи на ранніх строках вагітності (захворювання, діагностичні або лікувальні процедури, прийом медикаментів).

9. Ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання на ранніх строках, яка не піддається терапії, багатоводдя і маловоддя).

10. Вагітність, що настала внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

11. Патологія плода, виявлена при пренатальному скринінгу (УЗД, біохімічні маркери, високий індивідуальний генетичний ризик виникнення хромосомної та деякої вродженої патології).

12. Наявність у подружжя шкідливих факторів, пов'язаних із професією.

Додаток 13

Скринінг на гестаційний діабет

Гестаційний діабет (діабет вагітних) – порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, що виникло або вперше виявлене під час вагітності.

Обстеженню на гестаційний діабет підлягають усі вагітні.

Пацієнткам, у яких немає чинників ризику гестаційного діабету, проводять двогодинний пероральний тест толерантності до глюкози (ПТТГ) на строках вагітності 24-28 тиж.

Вагітним, які мають один чи більше чинників ризику гестаційного діабету, ПТТГ проводять відразу після першого звернення з приводу вагітності. У разі негативного результату ПТТГ повторюють на строках вагітності 24-28 тиж.

Чинники ризику гестаційного діабету:

  • цукровий діабет у родичів першого ступеня;
  • ожиріння;
  • гестаційний діабет під час попередньої(іх) вагітності(ей);
  • макросомія попередньої дитини (маса новонародженого понад 4000 г);
  • мертвонародження в анамнезі.

ПТТГ проводять у ранковий час після 8-годинного утримання від їжі за умови відсутності гострих захворювань, травм чи оперативних втручань. Глікемію визначають у плазмі венозної крові лабораторним методом (не за допомогою експрес-аналізатора!).

Після забору крові натще вагітній дають випити упродовж 3-5 хв 75 г глюкози, яку розчинено у 300 мл води (можна додати сік свіжого лимона). Повторний забір крові здійснюють через 2 год. Упродовж цього часу вагітна має перебувати у стані спокою, їй можна пити негазовану воду, не дозволяється їсти і палити.

Нормативи глікемії при проведенні ПТТГ такі (ВООЗ, 1999): натще ≤ 5,5 ммоль/л (100 мг/дл), через 2 год після навантаження < 7,8 ммоль/л (140 мг/дл). Тест вважається позитивним, якщо глікемія натще та/або після навантаження перевищує нормативні показники (відповідно > 5,5 ммоль/л і ≥ 7,8 ммоль/л). У разі позитивного результату ПТТГ слід повторити наступної доби. При підтвердженні позитивного результату діагноз гестаційного діабету вважається встановленим, і вагітну надалі спостерігають спільно акушер-гінеколог і ендокринолог згідно з клінічним протоколом «Ведення вагітності у хворих на гестаційний діабет» (наказ МОЗ України від 15.12.2003 р. № 582).

Додаток 18

Перелік показань до направлення вагітних і пацієнток з акушерсько-гінекологічною патологією до денних стаціонарів амбулаторно-поліклінічних закладів

І. Направленню до денного стаціонару підлягають вагітні з наступними патологічними станами.

1. Прееклампсія легкого ступеня.

2. Компенсовані форми хронічної екстрагенітальної патології, що не потребують цілодобового нагляду (обстеження профільними фахівцями та лікування).

3. Необхідність визначення функціонального стану плода (проведення КТГ, біофізичного профілю плода і т.ін.).

4. Стан після застосування ДРТ.

5. Патологія амніотичної рідини (для клініко-лабораторного обстеження).

ІІ. Направленню до денного стаціонару підлягають жінки з наступною гінекологічною патологією.

1. Хронічні запальні захворювання геніталій у стадії загострення (для проведення комплексного обстеження, терапії та реабілітаційних заходів).

2. Ендометріоз – для попереднього обстеження, симптоматичної терапії та реабілітаційних заходів.

3. Направленню до денного стаціонару підлягають пацієнтки, які перенесли гінекологічні операції з розтином черевної стінки, – для проведення комплексу реабілітаційних заходів.

ІІІ. Направленню до денного стаціонару підлягають пацієнтки, які потребують проведення наступних діагностичних маніпуляцій та малих гінекологічних операцій.

1. Вакуум-аспірація на малих строках вагітності (до 20 днів затримки менструації).

2. Кріодеструкція та лазеротерапія шийки матки.

3. Видалення поліпа зовнішніх статевих органів, цервікального каналу.

4. Гістеросальпінгографія.

5. Діагностичне вишкрібання.

Додаток 19

Підготовка вагітної до народження дитини

1. Харчування

  • Повноцінне харчування під час вагітності. Калорійність раціону має становити близько 2400 ккал/доб. У раціон необхідно включати приблизно 60-80 г білка, продукти харчування з великою кількістю клітковини, молоко та молочнокислі продукти.
  • Обмежити вживання жирів та вуглеводів.
  • Рекомендується щоденно вживати овочі, фрукти, фруктові соки.
  • При ожирінні рекомендується білково-рослинна дієта, проведення розвантажувальних днів.

2. Відпочинок та фізичне навантаження

  • Не допускати фізичного навантаження, пов’язаного з підніманням важких предметів, тривалого перебування у вертикальному положенні. Уникати перевтоми, нічної праці, тривалого перегляду телевізійних передач. Забезпечувати повноцінний сон у нічний час при відсутності світла (особливо близько другої години ночі) для створення умов синтезу мелатоніну.
  • За умови відсутності акушерських ускладнень рекомендуються фізичні вправи середньої інтенсивності з рівномірним навантаженням різних груп м’язів, спеціальні курси аеробіки.
  • Максимально уникати контакту зі шкідливими впливами (хімічними, фізичними) як на роботі, так і в побуті (відмова від активного та пасивного паління, вживання алкоголю).

3. Вітамінні та інші біологічно активні комплекси

  • Фолієва кислота

Дефіцит фолієвої кислоти здебільшого розвивається під час вагітності. Добова потреба у фолієвій кислоті становить 400 мкг і збільшується удвічі під час вагітності та в період лактації. Фолієва кислота надходить до організму з продуктами харчування. Найбільша кількість її міститься у фруктах, овочах, шпинаті, спаржі, броколі, динях, бананах.

При дефіциті фолієвої кислоти розвивається фолієводефіцитна анемія та вади розвитку центральної нервової системи плода.

Рекомендується щоденний прийом 400 мкг фолієвої кислоти до настання вагітності та на ранніх строках (до 12 тиж) для профілактики вад розвитку центральної нервової системи плода.

  • Полівітаміни та мінерали (поєднання вітаміну А, рибофлавіну, цинку, магнію, кальцію, йоду) – перед заплідненням та на ранніх строках вагітності запобігають виникненню вад розвитку у плода та поліпшують стан матері.

4. Оздоровлення жінки

  • Лікування вогнищ хронічної інфекції та запобігання гострим інфекційним захворюванням.
  • Лікування хронічних захворювань до компенсованого стану.

5. Контроль овуляції, синхронізація процесів овуляції та запліднення

таблице:

Рекомендації щодо поведінки під час вагітності
Захід
Обгрунтування застосування
І. Здоровий спосіб життя
Народження здорової дитини
1.1. Повна відмова від паління під час вагітності та грудного вигодовування
1.2. Відмова від паління у дитячій кімнаті
Негативний вплив нікотину та моноокису вуглецю
• Незадовільне харчування у жінок, які палять
• Підвищена потреба у вітамінах С, Е, залізі
• Підвищення частоти переривання вагітності – самовільних викиднів та передчасних пологів
• Зменшення маси тіла плода (на 127-274 г)
• Відмова від паління у I триместрі знижує ризик розвитку синдрому затримки росту плода
• Зростання частоти мертвонароджень
• Передлежання плаценти
• Зменшення продукції материнського молока
• Зниження темпів росту дитини
• Ризик виникнення синдрому раптової малюкової смертності
2. Абсолютна відмова від вживання алкоголю (особливо перед зачаттям та у І триместрі вагітності)
2.1. Вживання алкоголю дозою 0,5 г/кг в день має негативний вплив на розвиток дитини
Алкоголь проникає у кров плода та виділяється з грудним молоком.
Негативна дія алкоголю проявляється:
• підвищенням частоти переривання вагітності – самовільних викиднів та передчасних пологів
• відшаруванням плаценти
• мертвонародженням
• розвитком алкогольного синдрому плода, який має такі ознаки, як:
– затримка росту плода та новонародженого
– мікроцефалія
– дефекти розвитку очей
– вади розвитку обличчя
– патологія суглобів
– затримка розумового розвитку дитини
3. Відмова від вживання наркотичних речовин під час вагітності
Негативна дія наркотичних речовин проявляється:
• зростанням частоти переривання вагітності – самовільних викиднів та передчасних пологів
• відшаруванням плаценти
• мертвонародженням
• розвитком абстинентного синдрому плода
• підвищеним ризиком інфікування ВІЛ-інфекцією, гепатитом С
4. Відмова від зловживання кофеїном, що міститься у каві, чаї, напоях типу кока-коли
Проникає через плаценту та виділяється з грудним молоком
Надмірне вживання кофеїну під час вагітності проявляється:
• підвищенням частоти переривання вагітності – самовільних викиднів та передчасних пологів
• низькою масою тіла при народженні
Надмірне вживання кофеїну під час лактації проявляється:
• підвищеним збудженням та роздратованістю дитини
• порушенням сну
• зниженням вмісту заліза у молоці та організмі дитини
5. Відпочинок і фізичне навантаження
5.1. Уникати перевтоми
5.2. Не рекомендується фізичне навантаження з підніманням важких предметів
5.3. У разі відсутності акушерських ускладнень не протипоказані фізичні вправи та заняття типу аеробіки
Негативний вплив може проявитись:
• перериванням вагітності
• відшаруванням плаценти
• мертвонародженням
• травматизацією жінки та плода
ІІ. Раціональне харчування
Дотримання 12 принципів раціонального харчування, розроблених ВООЗ
Піраміда здорового харчування
1. Здорове харчування має бути різноманітним та помірним
2. Хліб, круп’яні та макаронні вироби, рис, картоплю рекомендується споживати декілька разів на день
3. Різноманітні овочі та фрукти рекомендується їсти декілька разів на день (> 500 г/день). Співвідношення овочів до фруктів 2:1
4. Щоденно вживати молоко та молочні продукти з низьким вмістом жиру (1,5-2,5% жирності): кефір, кисле молоко, сир, йогурт
5. Вживати нежирні сорти м’яса та м’ясних продуктів, птицю, рибу, яйця та бобові продукти
6. Обмежити вживання жирних молочних продуктів та «видимих» жирів у кашах, на бутербродах
7. Обмежити вживання цукру, кондитерських виробів, десертів
8. Загальне вживання солі не повинно перевищувати 1 чайну ложку (6 г) на день. Рекомендується вживати йодовану сіль
9. У разі вживання спиртних напоїв загальна кількість чистого спирту в них не повинна перевищувати 20 г на день
10. Дотримуватись ідеального індексу маси тіла (норма 20- 25)
11. Надавати перевагу приготуванню їжі паровим методом, відварюванню та приготуванню у мікрохвильовій печі, що знижує використання жиру, масла, солі та цукру. Частота прийомів їжі: 3 основних та 2 проміжних
12. Дотримуватися грудного вигодовування протягом перших 6 міс, яке може бути продовжено до 2 років
Корисні для вагітної джерела фолієвої кислоти:
• бобові
• зелені овочі
• шпинат
• капуста брюссельська та цвітна
• салат
• банани
• апельсини
За допомогою харчування ми задовольняємо потреби та витрати організму в енергії
Середні витрати організму вагітної жінки зростають на 200-300 ккал/день (у ІІ-ІІІ триместрі) і становлять 2200- 2300 ккал
Рекомендована прибавка маси тіла під час вагітності:
 Індекс маси тіла 	 Показник 	 Вага (кг) 
Низький < 19,8 12,5-18,0
Нормальний 19,9-26,0 11,5-16,0
Надмірний 26,1-29,0 7,0-11,5
Ожиріння > 29,0 ≥ 7,0
Ризики, що пов’язані з недостатньою прибавкою маси тіла під час вагітності:
• передчасні пологи
• затримка росту плода
• низька маса тіла дитини при народженні
• висока перинатальна смертність
Ризики, що пов’язані з надмірною прибавкою маси тіла під час вагітності:
• гіпертонія та розвиток прееклампсії
• гестаційний діабет
• інфекції сечовидільної системи
• тромбофлебіт
• утруднені пологи
• великий плід
• ризик розвитку ожиріння та діабету в дитини
• висока перинатальна смертність
Вітамін С не синтезується в людському організмі, тому є необхідність у постійному його поповненні
Для повного насичення тканин для вагітних добова потреба у вітаміні С становить 50 мг
Продукти, що містять добову дозу (50 мг) вітаміну С:
• 1 великий апельсин
• 100 мл свіжого апельсинового соку
• 90 г полуниць
• 1 грейпфрут
• 1 великий зелений перець
• 2 середні картоплини
Вітамін С має такі властивості:
• підвищує засвоєння «негемового» заліза
• необхідний для синтезу колагену
• чинить антиоксидантну дію
Кальцій
300 мг кальцію покриває потреби плода та вимоги лактації
Продукти з високим вмістом клітковини погіршують засвоєння кальцію
Джерела кальцію – молоко та молочні продукти (1 чашка молока – 250 мг кальцію)
Вміст кальцію у грудному молоці не залежить від вмісту кальцію у раціоні матері
Додавання кальцію під час гестації викликає невелике зниження ризику розвитку гіпертензії при неускладненій вагітності та у групі ризику щодо розвитку даного ускладнення
Достатньо переконливих даних відносно впливу кальцію з метою профілактики передчасних пологів немає, однак у групі жінок з високим ризиком прееклампсії ризик передчасних пологів знижується. Даних відносно впливу кальцію на показник перинатальної смертності немає
Йод – дуже важливий елемент для розвитку та функціонування організму, оскільки є найбільш необхідним компонентом гормонів щитоподібної залози
Щоденна доза йоду, рекомендована ВООЗ, ЮНІСЕФ і Міжнародною радою з контролю за йододефіцитними захворюваннями для вагітних жінок та породіль, що вигодовують грудним молоком, повинна становити 200 мг
В основному вміст йоду в овочах, фруктах, злакових і м’ясі залежить від його вмісту в грунті
Джерела йоду – морська риба та продукти моря
Найкраща профілактика гіпотиреоїдизму – вживання йодованої солі
Додавання йоду у продукти харчування в регіонах з високим рівнем ендемічності по кретинізму сприяє значному зниженню частоти даного захворювання при відсутності побічних дій
Негативні наслідки йодної недостатності:
• гіпотиреоїдизм плода, кретинізм
• викидні, мертвонародження
• низька маса тіла при народженні
• висока перинатальна та дитяча смертність
• зоб та гіпотиреоїдизм матері
Вітамін D
Під час вагітності та лактації рекомендована потреба – 10 мкг або 400 МО вітаміну D.
Жінкам із дефіцитом вітаміну D, при неможливості перебування під сонячним промінням, рекомендується призначати препарати вітаміну D
Вітамін D та кальцій запобігають розвитку рахіту в новонароджених і зменшують частоту неонатальної гіпокальціємії
Залізо
Близько 5-20% заліза, що вживається з їжею, засвоюється
Залізо, що входить до складу гему (червоний пігмент у риб та тварин), засвоюється на 20-30%
«Негемове» залізо, яке міститься у рослинних продуктах, молоці, яйцях, засвоюється гірше – на 2-7%
Вітамін С, тваринний білок та деякі органічні кислоти покращують засвоєння «негемового» заліза
Жінки з достатніми запасами заліза в організмі не потребують додаткового призначення заліза
Існують спірні дані відносно призначення препаратів заліза всім вагітним (30 мг/день)
Потреба в залізі під час лактації не перевищує таку під час вагітності
Уміст заліза у грудному молоці не залежить від вмісту заліза у раціоні матері
Добавки заліза та фолатів після І триместру гестації не мають суттєвого впливу на перебіг вагітності, пологів та стан плода. Якщо є ознаки істинного дефіциту заліза, показана терапія препаратами заліза.
Однак результати клінічного дослідження свідчать, що рутинне призначення препаратів заліза призводить до підвищення рівня перинатальної смертності та частоти ускладнень внаслідок прийому цих препаратів
Полівітаміни
Адекватне харчування під час вагітності та лактації забезпечує надходження до організму достатньої кількості вітамінів і поживних речовин
Внаслідок існування суперечливих думок
необмежене вживання полівітамінів під час вагітності не рекомендується, якщо не доведена їх очевидна необхідність
Деякі вітаміни (А, D, B12) можуть накопичуватися в організмі та стати токсичними при споживанні великими дозами
Несприятливий вплив прийому полівітамінних добавок:
• необгрунтовані витрати
• тривала залежність
• погане засвоєння
• токсичність
• дисбаланс поживних речовин
Поживні речовини у грудному молоці
Група 1 – залежать від харчування матері: йод, селен, вітаміни B1, B6, B12, А
Група 2 – не залежать від харчування – білок, кальцій, залізо
Додаткове призначення даних препаратів більш корисне для матері, ніж для дитини
Група 1– недостатнє вживання жінкою, яка вигодовує грудним молоком, призводить до низької концентрації у грудному молоці
Група 2 – не впливають на концентрацію у грудному молоці

Додаток 21

Фактори ризику прееклампсії

Фактори ризику прееклампсії:

  • гіпертензивні розлади при попередніх вагітностях;
  • хронічні захворювання нирок;
  • аутоіммунні захворювання (антифосфоліпідний синдром, системний червоний вовчак та ін.);
  • цукровий діабет;
  • хронічна артеріальна гіпертензія;
  • підвищений індекс маси тіла;
  • прееклампсія при гестації у матері вагітної.

Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю «акушерство та гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів

Загальні профілактичні заходи попередження акушерсько-гінекологічної патології (рубрика А)

1. Рекомендації щодо формування здорового способу життя.

2. Рекомендації щодо планування сім'ї.

3. Рекомендації щодо попередження інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).

4. Навчання методу самообстеження молочних залоз.

5. Проведення онкоцитологічного обстеження шийки матки.

6. Визначення титрів IgG до CMV, HSV, токсоплазм, хламідій у сироватці крові до планованої вагітності.

Загальні профілактичні заходи попередження ускладнень вагітності (рубрика Б)

1. Преконцепційна підготовка.

2. Рекомендації щодо харчування протягом вагітності.

3. Рекомендації щодо запобігання впливу шкідливих факторів на організм вагітної.

4. Інформування щодо небезпеки самолікування під час вагітності.

5. Рекомендації щодо працевлаштування на період вагітності.

Стандартне обстеження жінок під час вагітності (рубрика В)

1. Збір анамнезу: загального (включаючи психічні захворювання), акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини.

2. Загальний огляд: пальпація щитоподібної залози; аускультація серця і легенів; огляд і пальпація молочних залоз; пальпація лімфатичних вузлів; вимірювання зросту, маси тіла і розрахунок ІМТ (при взятті на облік).

3. Огляд та пальпація молочних залоз; вимірювання висоти стояння дна матки із занесенням даних до гравідограми; вимірювання АТ, пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; вимірювання маси тіла (всім вагітним при кожному візиті); огляд нижніх кінцівок на наявність варикозно розширених вен; аускультація ЧСС плода (всім вагітним з 25-26-го тижня вагітності).

4. Гінекологічний огляд: в дзеркалах та бімануальне дослідження (при постановці на облік).

5. Мазок на цитологічне дослідження (при взятті на облік).

6. Мазок на флору (при взятті на облік за показаннями – за наявності скарг та клінічних проявів).

7. Лабораторні обстеження:

  • загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білка (при постановці на облік і при кожному відвідуванні);
  • посів сечі для виявлення безсимптомної бактеріурії (при взятті на облік);
  • визначення групи крові та резус-належності (при взятті на облік);
  • аналіз крові на наявність антитіл при Rh-негативній належності крові (при взятті на облік та на строках вагітності 28 тиж);
  • загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів і гематокриту (при взятті на облік, на 29-му тижні вагітності, за показаннями);
  • серологічне обстеження на сифіліс (перше – при взятті на облік, друге – на 29-му тижні вагітності);
  • тест на наявність HbsAg (при взятті на облік);
  • двогодинний тест толерантності до глюкози (усім жінкам на строках вагітності 25-26 тиж).

8. Тест на ВІЛ-інфекцію (перший – при взятті на облік, другий – на 22-23-му тижні вагітності). Якщо результат тесту позитивний, повторне обстеження не призначається. У разі першого звернення пацієнтки на строках вагітності понад 23 тиж їй негайно виконують тестування крові на ВІЛ. При отриманні негативного результату повторне обстеження проводиться не пізніше ніж на 32-му тижні вагітності. У разі першого звернення пацієнтки на строках вагітності понад 30 тиж їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ, і при отриманні негативного результату повторне обстеження проводиться експрес-методом у пологах.

9. Ультразвукове обстеження:

  • перше – на строках вагітності від 11 тиж + 1 день до 13 тиж + 6 днів;
  • друге – на строках вагітності 18-21 тиж. Проведення третього планового УЗД визначається індивідуально (висока група ризику вродженої вади серця або ін.).

10. Біохімічний скринінг: І триместру на строках вагітності від 11 тиж + 1 день до 13 тиж + 6 днів (PAPP-A, вільний β-ХГ); ІІ триместру на строках 16-20 тиж (АФП + вільний β-ХГ [double-test], або АФП + вільний β-ХГ + вільний естріол [triple-test]) з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода (при інформованій згоді – всім або за показаннями). Жінкам, які пройшли біохімічний скринінг у І триместрі вагітності та не були включені до групи високого ризику, рекомендується у ІІ триместрі визначати лише рівень АФП.

Загальне обстеження хворих із гінекологічною патологією (рубрика Г)

1. Анамнез.

2. 3агальне фізикальне обстеження.

3. Клінічне обстеження молочних залоз.

4. Огляд шийки матки і піхви в дзеркалах.

5. Кольпоскопія.

6. Бімануальне гінекологічне обстеження.

7. УЗД органів малого таза.

8. Онкоцитологічне дослідження мазків зі шийки матки.

9. Дослідження крові на сифіліс, ВІЛ (за інформованої згоди).

Стандартне обстеження хворих із гінекологічною патологією дитячого та підліткового віку (рубрика Г1)

1. Анамнез.

2. 3агальне фізикальне обстеження.

3. Клінічне обстеження молочних залоз.

4. Бімануальне ректоабдомінальне обстеження.

5. УЗД органів малого таза.

6. Аналіз калу на яйця глистів.

Стандартне обстеження гінекологічних хворих для планового оперативного втручання (лапаротомні, вагінальні гінекологічні операції, операційна гістероскопія, лапароскопія) (рубрика Д)

1. Група крові та Rh-фактор.

2. Дослідження крові на сифіліс, ВІЛ.

3. Загальний аналіз крові з формулою.

4. Загальний аналіз сечі.

5. Цукор крові.

6. Біохімічні аналізи крові (білірубін, креатинін, електроліти, коагулограма).

7. Бактеріоскопічне дослідження виділень із піхви та цервікального каналу.

8. Кольпоскопія.

9. Онкоцитологічне дослідження або результат патогістологічного дослідження.

10. УЗД органів малого таза.

11. Електрокардіограма.

12. Рентгенографія легень.

14. Огляд терапевтом.

15. Огляд та рекомендації, надані профільними спеціалістами (за показаннями).

Стандартне обстеження гінекологічних хворих для проведення малих діагностичних та лікувальних втручань (рубрика Д1)

1. Група крові та Rh-фактор.

2. Дослідження крові на сифіліс, ВІЛ.

3. Бактеріоскопічне дослідження виділень із піхви і цервікального каналу.

4. Онкоцитологічне дослідження або результат патогістологічного дослідження.

Стандартне обстеження на ІПСШ (рубрика І2)

1. Визначення pH піхвового вмісту.

2. Проба з 10% розчином KOH (амінотест).

3. Бактеріоскопічне дослідження мазків із уретри, піхви, цервікального каналу.

4. Визначення антигенів хламідій, вірусу простого герпесу, вірусу папіломи людини (за показаннями) у зішкрібному матеріалі методом ПЛР.

* Початок див. у МАЗЖ, 2011, № 7. Із повною версією наказу можна ознайомитися на сайті: www.moz.gov.ua.

* Медико-генетичне консультування бажано проводити до вагітності або на ранніх її строках із детальною випискою про перебіг попередніх вагітностей, пологів, стан новонародженого, результати обстеження, результати патолого-анатомічного дослідження.

Поділитися з друзями: