Внесок у досягнення alma mater…

сторінки: 60-62

О.А. Диндар, к.м.н, доцент, І.В. Майданник Кафедра акушерства і гінекології № 3 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

До 170-річчя Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Одним із найбільш пріоритетних вищих учбових закладів України є Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, і його вклад у розвиток вітчизняної науки та культури має надзвичайно велике значення. До знаменного ювілею співробітники університету підходять з гарним підсумком в галузі розвитку педагогічної та наукової діяльності, підготовки наукових кадрів на матеріально-технічній базі, оснащеній сучасним обладнанням.
Зберігши традиції та досягнення минулого, університет став сучасним учбово-науковим закладом, що дає змогу виконувати фундаментальні дослідження, ефективно навчати студентів, використовувати новітні методи обстеження та лікування хворих.
Кафедри і клініки університету мають світове визнання, розвивають і примножують надбання видатних вчених минулого і сьогодення. Зокрема, вже протягом 30 років свій вклад у науку і практичну медицину самовіддано і натхненно вносить кафедра акушерства і гінекології №3.
Заслуга в набутті славних традицій, професійного та наукового досвіду, авторитету і поваги серед хворих, студенства та колег належить усьому колективу кафедри, який очолює доктор медичних наук, професор Василь Олексійович Бенюк.
Кафедра акушерства та гінекології №3 була заснована 1982 р. До її складу входили професор В.Я. Голота (завідувач кафедри), доценти Г.К. Школьний, Т.М. Ніколаєва; асистенти Г.І. Педченко, Ю.А. Гордієнко, К.М. Анфіногенова. Уже з перших днів співробітники кафедри, враховуючи особистий досвід, започаткували передові традиції з раціональної організації та проведення навчально-методичної, наукової та лікувально-профілактичної роботи. У своїх наукових дослідженнях вони впровадили в практику вирішення як клінічних, так і соціально-медичних проблем. Невичерпний потенціал енергії фундаторів передавався молодим поколінням співробітників і сприяв підвищенню авторитету кафедри як в Україні, так і за її межами.
Співробітники кафедри вперше в країні розробили фундаментальні основи тактики ведення вагітних як в умовах жіночої консультації, так і стаціонару; сучасні заходи з перинатальної охорони плода та новонародженого, з профілактики запальних ускладнень в акушерстві та гінекології; основи раціонального харчування вагітних, прогнозування та профілактики патології репродуктивного здоров’я в сучасних умовах, що мають не лише вітчизняне, але і міжнародне визнання.
За період існування на кафедрі сформовано різні напрями наукових досліджень. Одним із них є вивчення патогенетичних механізмів розвитку пізнього гестозу. Так, дослідження з визначення особливостей змін водно-сольового та фосфорно-кальцієвого обміну, проведене доцентом Г.І. Макаренко, сприяло упровадженню комплексної терапії гестозу з використанням мікроелементів. В.А. Лисенко вперше показав доцільність застосування мікродоз гангліоблокаторів для профілактики та лікування початкових форм даного захворювання. Подальші дослідження щодо вивчення патогенезу пізнього гестозу викладені в докторській дисертації І.І. Іванова «Особливості кальцієвого обміну при пізніх гестозах», який завідує кафедрою акушерства та гінекології № 2 Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського. На сьогоднішній день доцент І.А. Усевич працює над докторською дисертацією з вивчення особливостей і характеру гемодинамічних порушень при гіпертензивному синдромі у вагітних.
Важливе значення на кафедрі приділяється особливостям перебігу вагітності та пологів при плацентарній недостатньості. Так, В.Є. Радзінським на основі біохімічних і морфофункціональних методів діагностики вперше встановлено характер порушень фетоплацентарного комплексу при патологічному перебігу вагітності. Основні положення дослідження викладені в докторській дисертації «Особенности развития плацентарной недостаточности при акушерской и экстрагенитальной патологии». Сьогодні професор В.Є. Радзінський працює завідувачем кафедри акушерства та гінекології Російського університету дружби народів.
Науковцями кафедри розроблено сучасні методи ведення вагітних з екстрагенітальними захворюваннями, що викладені в кандидатських дисертаціях і мають принципово важливе значення для практичної медицини. Так, Л.Д. Москаленко визначила і впровадила основні показання до консервативного ведення пологів при набутих вадах серця у вікових першороділль. В.О. Бенюк розробив сучасні методи діагностики порушень гомеостазу та впроваджено комплексний підхід до лікування анемії у вагітних із застосуванням тканинних антигіпоксантів. О.А. Диндар на основі наукових даних вперше обгрунтувала та розробила орієнтовну систему раціонального ведення вагітності та пологів, а також комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень функції печінки та метаболічних зсувів у жінок після вірусного гепатиту.
Окрім того, співробітниками кафедри було розроблено та впроваджено в практику сучасні заходи з антенатальної охорони плода та профілактики перинатальних ускладнень під час патологічного перебігу вагітності. На ці винаходи в 2000 р. було отримано чотири патенти України (Голота В.Я., Бенюк В.О). Вперше в Україні на кафедрі акушерства і гінекології №3 НМУ ім. О.О. Богомольця сконструйована мікрокліматична камера для недоношених новонароджених і дітей з малою масою тіла (Мельник І.К.). Також, ученими розроблено комплексні патогенетично обгрунтовані методи лікування невиношування вагітності на ранніх строках гестації у жінок чорнобильської зони зі застосуванням карбюлози і лімфоцитів донора (Курган О.І., Стукалова О.М.). Проведені авторами фундаментальні ультразвукові та імунологічні дослідження сприяли впровадженню сучасних методів доклінічної діагностики та прогнозування загрози невиношування, що має велике значення як для медицини, так і для економіки країни.
В.О. Бенюк у своїй докторській дисертації «Прогнозування, діагностика та профілактика перинатальної патології у вагітних з недоношуванням» започаткував новий напрям з вивчення основних патогенетичних механізмів розвитку перинатальної патології із застосуванням диференційованого підходу і методів профілактики перинатальних ускладнень у жінок з недоношуванням. Проведення цих наукових досліджень у практичному акушерстві сприяло значному зниженню перинатальних втрат.
На кафедрі важливе значення приділяється поєднанню теоретичних досягнень та практичного впровадження реабілітаційно-профілактичних заходів. Так, вперше в країні було науково обгрунтовано і практично реалізовано санаторно-курортний етап лікування і реабілітації вагітних. Дослідження «Організація системи зниження перинатальної смертності недоношених новонароджених в умовах великого промислового міста», проведене на кафедрі начальником головного управління охорони здоров’я Києва В.М. Дідиченком, і «Профілактика та лікування гіпертонічної хвороби вагітних в умовах санаторію», виконане завідувачем відділення для вагітних санаторію «Жовтень», Н.І. Тофан, показали вкрай важливу необхідність застосування реабілітаційних, санаторно-курортних заходів з профілактики та лікування патологічного перебігу вагітності. На сьогоднішній день великою популярністю користується санаторно-курортний центр для вагітних, створений на базі санаторію «Жовтень».
Кафедра є ініціатором розробки та втілення нових методів запобігання непланованої вагітності. Так, Т.А. Аверіною вперше в Україні було науково обгрунтовано і практично впроваджено відносно простий, з мінімальним негативним впливом на організм, метод переривання вагітності на ранніх строках, що широко застосовується у практичній гінекології.
Одним із провідних є наукове дослідження, присвячене профілактиці гнійно-запальних захворювань при акушерській і гінекологічній патологіях. У докторській дисертаціїї С.О. Іванюти описана та впроваджена тактика ведення вагітних із ризиком розвитку післяпологових гнійно-запальних хвороб та внутрішньоутробного інфікування плода. Дану проблему досліджував і доцент С.М. Мельников, вивчаючи характер перебігу вагітності, стан плода та новонародженого в залежності від виду корекції істміко-цервікальної недостатності. Кандидатська дисертація Т.Р. Ніконюк присвячена вивченню впливу гнійно-запальних захворювань жіночих статевих органів на скоротливу здатність матки. Авторами розроблено патогенетичний метод лікування слабкості пологової діяльності зі застосуванням дезаміноокситоцину на фоні прийому ганглерону. Важливе практичне значення мають розробки Г.Д. Салабай щодо профілактики післяопераційних ускладнень у гінекології зі застосуванням нетрадиційних методик.
Серед досліджень у галузі практичної охорони здоров’я слід відмітити наукову працю О.П. Слонової з прогнозування вроджених вад плода у вагітних, дослідження М.Т. Гулик щодо встановлення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок після кесарева розтину; М.Ш. Гамісонії, яка розробила сучасні методи діагностики та профілактики тромбоемболічних ускладнень при оперативному методі розродження.
Перспективним напрямом досліджень є вивчення стану вегетативної нервової системи як вагітної, так і плода, а також їх взаємодії. У цій галузі працюють молоді наукові кадри І.В. Майданник, Т.В. Ковалюк, С.В. Бенюк, В.О. Половинка.
Сьогодні на кафедрі науковці працюють над трьома докторськими та дев’ятьма кандидатськими дисертаціями з таких напрямів, як вивчення та впровадження в клінічну практику сучасних засобів антенатальної охорони плода; профілактика та лікування перинатальних ускладнень при патологічному перебігу вагітності; діагностика гемодинамічних порушень у вагітних із гіпертензивним синдромом; вплив екстрагенітальної патології на перебіг гестації, стан плода та новонародженого; особливості психоемоційного статусу у юних та вікових першороділль; методи прогнозування та лікування прогресуючої трубної вагітності.
Науковий світогляд, інтуїція та клінічний досвід співробітників кафедри знайшли відображення у фундаментальних підручниках «Гінекологія дитячого та підліткового віку», «Гінекологія» та ін.; практичних монографіях «Женская консультация», «Преждевременные роды», «Невідкладні стани в акушерстві та гінекології», «Амбулаторно-поликлиническая помощь в гинекологии», що є настільними книгами як науковців, так і практичних лікарів. Останніми роками співробітниками кафедри написано 32 монографії, три підручники, отримано 26 авторських посвідчень та 18 патентів на винаходи.
Клінічною базою кафедри є сучасний пологовий будинок № 3 м. Києва, оснащений сучасним обладнанням, 120 акушерськими ліжками, 100 гінекологічними, 90 ліжками для новонароджених. Для навчальних цілей використовуються пологові зали, маніпуляційні, операційні, відділення новонароджених, клініко-біохімічна та бактеріологічна лабораторії тощо. Досягненням кафедри є запровадження в практику сучасних лапароскопічних та ультразвукових методів діагностики та лікування гінекологічних хворих. Фахівцями кафедри ведуться спеціалізовані консультативні прийоми в умовах жіночої консультації щодо профілактики та лікування невиношування вагітності, онкозахворювань жіночих статевих органів, патології шийки матки.
Співробітники кафедри під керівництвом професора В.О. Бенюка з наполегливістю, високою відповідальністю та професіоналізмом виховують і проводять підготовку майбутніх лікарів, ведуть консультативну і лікувальну роботу в пологовому будинку, використовуючи новітні вітчизняні та зарубіжні наукові здобутки. На їхніх плечах також лежить основний тягар ургентної медичної допомоги жінкам і немовлятам нашого рідного міста.

Поділитися з друзями: