Розділи: Акушерство

Ессенціале форте Н у комплексному лікуванні анемії вагітних

О.М. Макарчук, д.м.н., професор; О.М. Островська, к.м.н., доцент кафедри, Кафедра акушерства і гінекології Івано-Франківської державної медичної академії

В останні роки зросла частка вагітних, у яких анемія поєднується з цитомегаловірусною та герпесвірусною інфекціями і є однією з основних причин негативних перинатальних наслідків та акушерських ускладнень [1, 2].
Важливість проблеми обумовлена також і тими органними та тканинними порушеннями, що супроводжують дефіцит заліза в організмі вагітної та плода, породіллі та новонародженого, а саме недостатнє депонування заліза в антенатальному періоді разом з активацією інфекційного фактора сприяє розвитку хронічної гіпоксії, порушенню системи імунітету та механізмів адаптації у неонатальному періоді [4].
Враховуючи виражені різнобічні зміни метаболічного гомеостазу у вагітних при анемії на фоні латентних цитомегаловірусної та герпесвірусної інфекцій, а також виходячи із передумови наявності імунологічного нагляду за гемопоезом, синтезом білків печінкою та станом функціонування фетоплацентарного комплексу у жінок високого інфекційного ризику, до комплексної терапії таких вагітних ми включили препарат гепатопротекторної дії – Ессенціале форте Н.
Оцінка ефективності запропонованого комплексу щодо корекції окремих біохімічних показників і становила мету досліджень, що проводились.

Матеріал та методи дослідження
У дослідженні брали участь 120 вагітних із залізодефіцитною анемією різного ступеня тяжкості; з них у 60 жінок анемія поєднувалась із цитомегаловірусною та герпесвірусною інфекціями, у 40 – верифіковано лише цитомегаловірусну інфекцію, а у 20 – інфікування вірусом генітального герпесу 1-го типу. Усі пацієнтки у ході комплексного лікування отримували противірусні та імуномодулюючі препарати (протефлазид, енгістол). До групи порівняння увійшли 50 жінок, яким призначили загальноприйняту антианемічну терапію. Основну групу становили вагітні (70 жінок), які у складі комплексного лікування отримували гепатопротектор Ессенціале форте Н.
Для з’ясування окремих патогенетичних механізмів виникнення і перебігу залізодефіцитної гестаційної анемії у вагітних на фоні цитомегаловірусної та герпесвірусної інфекцій, порушень функціонального стану печінки та характеру імунологічних змін ми проводили їх комплексне клінічне обстеження з використанням інструментальних, біохімічних та імунологічних досліджень.
Одночасно із загальноклінічними дослідженнями проводили визначення активності аланінамінотрансферази (АлТ) і аспартатамінотрансферази (АсТ), лужної фосфатази, активності аргінази та орнітилкарбомоїлтрансферази, вмісту церулоплазміну і трансферину. Спектр сироваткового білка вивчали методом дискелектрофореграми (ДЕФ) у поліакриламідному гелі (ПААГ), оцінку вільнорадикального окислення ліпідів проводили за вмістом дієнових кон’югат та малонового диальдегіду як кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту. Верифікація вірусної інфекції здійснювалася на основі ДНК-полімеразної ланцюгової реакції.

Результати дослідження та їх обговорення
Установлено виражені зміни спектра фракцій сироваткового білка ДЕФ у ПААГ, що характеризувалися помірною гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією (до 34,50±1,66% при 51,60±1,10% у контрольній групі; р<0,05) і мали прямий зв’язок із тяжкістю перебігу анемії та її поєднанням із вірусною інфекцією. Спостерігалося зникнення передальбумінових фракцій 1а та 1б і деяке збільшення рівня білка у фракції 1; постальбумінів у фракціях 4 і 5 та в 1,6 разу – рівня церулоплазміну.
Уміст трансферину знижувався на 39%, а насиченість його залізом – на 22%. Відмічено підвищення рівня білка у фракціях посттрансферинової зони 12; 14; 16; 24 та α2-макроглобулінів у фракції 25 і β-ліпопротеїдів у фракції 27 у 1,7 разу. Знижувався рівень білка у фракції 21, де міститься фібриноген.
Таким чином, вказані зміни вмісту церулоплазміну та трансферину відображають пристосувально-компенсаторні механізми функціонування гепатоцитів в умовах гіпоксії та напруження імунних реакцій на фоні вірусного інфікування.
Виражених змін зазнавали показники зони швидких та повільних посттрансферинів, що проявлялися відсутністю диференціації окремих фракцій або зростанням їхньої кількості. Отримані результати можна пов’язати зі зростанням вмісту парапротеїнів, а також з достовірним зниженням рівня гаптоглобінів, що локалізуються у цій зоні (зокрема фракцій 9; 10) та мають властивість з’єднуватися з вільним гемоглобіном крові, утворюючи гемоглобін-гаптоглобіновий комплекс, який має великі розміри і не проходить через нирки, запобігаючи цим утраті організмом заліза.
Ці результати співпадають з даними літератури, які вказують, що посилення процесів вільного радикального окислення і, як наслідок, порушення цілісності мембранних структур в умовах синдрому ендогенної інтоксикації, ініційованого екотоксикантами при зростанні гіпоксичного стану та реалізації цитотоксичного впливу вірусної інфекції призводять до появи у кров’яному руслі «патологічного альбуміну» з «переповненими» центрами зв’язування та зниженою сорбційною ємністю.
Модифікований альбумін викликає додаткову напругу в організмі вагітної, чинить пошкоджуючу дію на мембранні структури, створюючи хибне коло метаболічних та імунологічних порушень. Аналогічні зміни спостерігаються у спектрі фракцій сироваткового білка новонароджених і вказують на той факт, що наявна диспротеїнемія у цій зоні ДЕФ у новонароджених від матерів з гестаційною анемією має зв’язок не тільки з недостатньою функціональною здатністю гепатоцитів у таких дітей, але й із порушенням білкового обміну в організмі матері (що обумовлює дефіцит необхідних амінокислот) та порушенням транспортної функції плаценти.
Плацентарна недостатність, що розвивається внаслідок дезадаптації імунологічного та метаболічного гомеостазу на фоні гіпоксії при анемії вагітних, призводить до порушень функціонування фетоплацентарного комплексу та внутрішньоутробного стану плода. Результати наших досліджень показали, що серед 120 обстежених вагітних у 36% із них діагностовано затримку розвитку плода різного ступеня тяжкості.
Фракція 25 (α2-макроглобуліни) – білки, здатні впливати на секреторну та проліферативну активність клітин імунної системи, експресію антигенів гістосумісності, а також на присутність антигенів. Таким чином, імуномодулюючий потенціал α2-макроглобулінів є досить високим [3]. Підвищення рівня макроглобулінів при зростанні тяжкості анемії не виключає участі у патогенезі цього ускладнення імунних процесів, ініційованих інфекційним агентом. Не можна виключати той факт, що активація імунної системи матері на фоні цитомегаловірусної та герпесвірусної інфекцій впливає на концентрацію макроглобулінів у сироватці крові, а, можливо, і на їхній біосинтез під час вагітності.
Стан фізіологічного перебігу вагітності характеризувався незначними змінами показників інтенсивності ПОЛ, тоді як у жінок досліджуваної групи відмічено зростання активності процесів ПОЛ поряд з дискоординацією активності антиоксидантного захисту, про що свідчило підвищення вмісту малонового диальдегіду утричі (р<0,05) та дієнових кон’югат у 4,5 разу (р<0,001), зниження удвічі насичення трансферину залізом (р<0,005) та зростання активності церулоплазміну в 1,8 разу (р<0,05).
Заслуговує на увагу прогресуюче підвищення активності церулоплазміну як білка «гострої фази» при зростанні тяжкості анемії, що свідчить про мобілізацію захисних сил і є компенсаторною реакцією організму у відповідь на підвищення витрат даного ферменту у зв’язку зі зростанням рівня субстратів його дії – біогенних амінів і вільних радикалів.
Унаслідок реалізації процесів активації ПОЛ та дисфункції антиоксидантного захисту (АОЗ), ушкоджуючої дії цитокінів у результаті реалізації імуноагресивних процесів на фоні цитомегаловірусної та герпесвірусної інфекцій, порушення функціональної здатності гепатоцитів проявляється зростанням активності органоспецифічних ферментів, що є проявом клітинного цитолізу і порушенням білковосинтезуючої функції гепатоцитів. Підвищення майже удвічі активності ендогенних ензимів, АлТ, АсТ, церулоплазміну та зниження вмісту трансферину і насичення його залізом є важливими критеріями ураження клітинних мембран печінкової тканини та виснаження в ній депо заліза.
У ході лікування при оцінці динаміки вищеназваних показників у групі порівняння нормалізація перерахованих вище процесів відбулася лише у вагітних з анемією легкого ступеня, тоді як у результаті запропонованого лікувального комплексу із додатковим застосуванням препарату гепатопротекторної дії (Ессенціале форте Н) достатньо ефективно підвищувалися показники антирадикального захисту і знижувалась інтенсивність ПОЛ у всіх вагітних. На особливу увагу заслуговує покращання даних показників у жінок високого інфекційного ризику на фоні тяжкої анемії, оскільки відомо, що високий рівень церулоплазміну є свідченням перевантаження організму двовалентним залізом, яке при низькій насиченості його трансферином є активатором окисних процесів і фактором ушкодження клітинних мембран.
Запропонована комплексна терапія сприяла відновленню порушеної білковосинтезуючої функції печінки і підвищенню вмісту альбуміну на 26% (р<0,05). Спостерігалося зниження кількості церулоплазміну (на 32%, р<0,05) та ліпопротеїдів; нормалізувався рівень α2-макроглобулінів зі зростанням вмісту даної фракції на 72% (р<0,05), що вказує на виражену гепатопротекторну дію препарату.
При застосуванні запропонованої лікувальної програми суттєво знижувалась активність усіх названих ферментів у вагітних із різним ступенем тяжкості анемії. Так, при тяжкій анемії активність аргінази знизилася в 1,7 разу (р<0,05), а орнітинкарбомоїлтрансферази – у 2,3 разу (p<0,001), що вказує на покращання функціональної здатності печінки внаслідок застосування Ессенціале форте Н.
Отримані результати свідчать, що при виборі методу терапевтичних заходів лікування гестаційної анемії (особливо у вагітних з реалізацією процесів вірусного інфікування) та профілактики супроводжуючих її ускладнень необхідно враховувати характер і ступінь порушень імунного та метаболічного гомеостазу, еритропоезу та функціональний стан фетоплацентарного комплексу з метою пошуку і розробки індивідуальних схем та комбінацій медикаментозних препаратів, які б дали можливість позитивно впливати на перебіг вагітності, стан плода, сприяти швидкій корекції та ліквідації виявлених порушень, покращанню функції системи «мати-плацента-плід».

Висновки
Результати проведених досліджень свідчать, що гестаційна анемія на фоні цитомегаловірусної та герпесвірусної інфекцій супроводжується глибокими порушеннями функціональної здатності гепатоцитів і проявляється гіпоальбумінемією; прогресуючим зростанням вмісту церулоплазміну (в 1,6 разу); зниженням рівня трансферину на 22%; дисглобулінемією фракцій посттрансферинової зони, зумовленою дефіцитом гаптоглобінів та появою парапротеїнів; підвищенням вмісту фракції α2-макроглобулінів (р<0,05), що призводить до порушення функції системи еритрону, дестабілізації мембран гепатоцитів та ініціації активності органоспецифічних ферментів печінки як показників цитолізу. Наявна диспротеїнемія спектра фракцій сироваткового білка у новонароджених від жінок із тяжкою анемією тісно пов’язана із порушенням білкового обміну в організмі матері, зумовлена недостатнім забезпеченням необхідними амінокислотами та зниженою транспортною функцією плаценти.
Враховуючи позитивний вплив на показники функціонального стану печінки поєднаного застосування традиційної феротерапії та гепатопротектору Ессенціале форте Н, з метою покращання функції системи еритрону, ліквідації порушень білковосинтезуючої та ферментативної здатності гепатоцитів, нормалізації процесів ПОЛ/АОЗ, мембранопротекторної дії загальноприйняте лікування анемії на фоні цитомегаловірусної та герпесвірусної інфекцій у вагітних повинно доповнюватися гепатопротектором Ессенціале форте Н, і для цієї категорії хворих його слід включити до групи препаратів першої лінії.

Література
1. Сенчук А.Я., Венцьківський Б.М. та ін. Клінічне значення визначення Р-білків при анемії вагітних // ПАГ. – 1994. – № 2. – С. 49-51.
2. Трифонова О.Ф., Акімова І.К., Ткаченко Н.В. Використання показників перекисного окислення ліпідів для ранньої діагностики фетоплацентарної недостатності у жінок з ускладненим перебігом вагітності // ПАГ. – 1997. – № 8. – С. 63-65.
3. De Maeyer E.M. Prevenir ef combattre anemia ferripriv dans le cadre des sonis de sante primaries. – WHO: Geneva, 1997. – 61 p.
4. Белокриницкая Т.Е., Кузник Б.И. Новые подходы к терапии анемии гестационного периода (обмен мнениями) // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии. – 1993. – № 6. – С. 13-16.

Поділитися з друзями: