скрыть меню

Вплив негативних виробничих факторів на жіночий організм

страницы: 48-51

В.С. Ткачишин, д.мед.н., доцент кафедри гігієни праці і професійних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

В плив факторів виробничого середовища і трудового процесу на стан специфічних функцій жіночого організму завжди був і залишається однією з найбільш актуальних і складних проблем професійної патології.

На сьогоднішній день розрізняють наступні основні групи професійних чинників, що негативно впливають на жіночий організм.

Токсичні хімічні речовини. Припущення стосовно більш високої чутливості жінок до всіх токсичних речовин порівняно з чоловіками у даний час не підтверджено. Однак не підлягає сумніву те, що в ряді випадків жінки справді виявляються більш чутливими до токсичного впливу деяких промислових отрут. Це пояснюється анатомо-фізіологічними особливостями жіночого організму і властивими йому специфічними функціями.

За даними ВООЗ, близько 100 тис. хімічних речовин можуть негативно впливати на організм жінки у процесі виробництва. Із них найбільш токсичними вважаються ацетон, бензин, диметилформамід, ксилол, уайт-спірит, толуол, тринітротолуол, поліхлоровані дифеніли, пестициди, мінеральні добрива, свинець, ртуть, миш'як, марганець, кадмій, вихідні та проміжні продукти синтезу фенолформальдегідних, полістирольних, полівінілхлоридних полімерів, синтетичного каучуку.

На сучасному етапі встановлено, що функція жіночих статевих органів асоціюється із впливом не лише статевих гормонів, але й ряду інших біологічно активних сполук, що утворюються в організмі. Останні, вступаючи в складну взаємодію, визначають особливості реалізації та перебігу специфічних функцій жіночого організму. Утворення і вивільнення таких сполук у багатьох випадках порушується внаслідок токсичного ефекту перерахованих хімічних речовин.

Такий патологічний вплив проявляється в дискоординації нейроендокринної регуляції діяльності статевих органів і судинного тонусу, що призводить до:

  • порушення менструальної функції: альго-, дис- і гіперполіменореї (ртуть), дисменореї (свинець), сильних кровотеч (бензол та іонізуюче випромінювання [ІВ]) та інших розладів (марганець, миш'як, сірковуглець);
  • порушення функції яєчників та внутрішньоутробного розвитку плода під час вагітності (ртуть, свинець, миш'як, органічні розчинники);
  • викиднів (ртуть, свинець, етиленгліколь, сірковуглець, електрозварювання, виробництво капролактаму, капронових волокон, синтетичного каучуку);
  • передчасних пологів (свинець, електрозварювання, виробництво капролактаму, капронових волокон, синтетичного каучуку);
  • токсикозів (ртуть, свинець, електрозварювання, виробництво капролактаму, капронових волокон, синтетичного каучуку);
  • неплідності (свинець, ртуть, миш'як, бензол, бензин, фталевий ангідрид, етиленхлоргідрин, хлоровані вуглеводні);
  • пригнічення лактації, скорочення її термінів, зменшення кількості грудного молока, зміни його якості та смаку внаслідок виділення з молоком матері шкідливих речовин (ртуть, свинець, марганець, органічні розчинники, хлорорганічні сполуки), що зумовлює відмову дитини від грудного молока та негативно позначається на стані її здоров'я;
  • ембріотоксичної та тератогенної дії (свинець, ртуть, миш'як, фосфор, фториди, бензол, тринітротолуол, окис вуглецю, бензин, кадмій, сурма, сірковуглець, хлоропрен, ряд пестицидів, органічні розчинники проникають крізь плацентарний бар'єр). Перехід токсичних речовин з материнського організму в тканини плода порушує його нормальний розвиток на різних етапах, що може призводити до дисгенезії органів, внутрішньоутробної загибелі плода, підвищення частоти мертвонароджуваності, народження нежиттєздатних дітей, підвищення їхньої смертності у перші дні або тижні після пологів, тяжких вад розвитку плода. Експериментально доведено можливість порушення ембріогенезу при дії навіть низьких доз токсичних речовин, нешкідливих для матері (формальдегід, марганець, диметилформамід, ряд пестицидів);
  • мутагенного ефекту – шкідлива дія важких металів, стиролу, карбаматів може проявитися негативним впливом на яйцеклітину та генетичними порушеннями;
  • змін сексуальної функції (зниження лібідо), особливо виражених при отруєнні сірковуглецем.

Як бачимо з перерахованого вище, важливе значення має гонадотропна дія хімічних отрут (вплив на статеві залози і нейроендокринну систему їх регуляції), що проявляється:

  • погіршанням загального стану (пряма соматична дія);
  • розладами гормональної або генеративної функції яєчників;
  • ураженням яйцеклітини в момент імплантації, в ембріональній фазі та зародковому періоді;
  • пошкодженням статевих клітин з індукцією мутацій, які можуть проявитися в наступних поколіннях.

Хімічні речовини можуть діяти на нормально функціонуючу систему мати-плацента-плід наступним чином:

  • вибірково несприятливо впливати на органи і системи організму матері, що забезпечують фізіологічний перебіг вагітності;
  • безпосередньо вражати ембріональні клітини, а також вибірково накопичуватися у тканинах плода в певні періоди його внутрішньоутробного розвитку;
  • пошкоджувати плаценту зі зміною її проникності;
  • викликати генні та хромосомні мутації в соматичних і статевих клітинах.

Значення впливу хімічних промислових факторів на частоту порушень ембріогенезу оцінюють за показниками числа мертвонароджених, перинатальної смертності та частоти народження дітей із вадами розвитку.

У критичні періоди (передімплантаційний розвиток, стадія плацентації та органогенезу, фетальний період диференціювання) плід є найбільш чутливим до впливу на організм матері різних несприятливих виробничих чинників. Із профілактичною метою необхідно спостерігати за станом здоров'я жінки-працівниці протягом усієї вагітності.

На ряді виробництв відмічається більш високий рівень загальної захворюваності з тимчасовою втратою працездатності серед жінок у порівнянні з чоловіками. Це свідчить про велику вираженість неспецифічної дії на них токсичних речовин (виробництво і застосування ртуті, нафтохімічні підприємства, заводи синтетичного каучуку, виробництво капролактаму і пластмас, віскозне та бавовняне виробництво, електромашинобудування).

Жіночий організм найбільш чутливий до хімічних факторів під час менструації, вагітності та клімаксу. Особливо вразливий віковий період – від 18 до 20 років та після 40.

Фізичні фактори. За даними ВООЗ, таких чинників нараховується близько 50. Несприятливий вплив на жіночий організм (в т.ч. на перебіг вагітності) чинять шум, вібрація, ІВ, високі та низькі температури, електромагнітні поля. Під час дії фізичних факторів істотне значення в розвитку порушень специфічних функцій жіночого організму мають розлади кровообігу органів малого таза, їх девіація, а також нейроендокринна перебудова гормонопоезу в яєчниках з наступними патологічними змінами в них.

Із багатьох фізичних факторів, вплив яких можливий за виробничих умов, найбільш виражену несприятливу дію на жіночу статеву сферу чинить ІВ і особливо – внутрішнє опромінення. Різні порушення менструальної функції (менорагія, олігоменорея, альгодисменорея) виявляються у працюючих жінок під впливом навіть порівняно незначних доз ІВ. Дана патологія може мати місце ще до появи симптомів променевої хвороби, тобто бути найбільш ранньою ознакою впливу ІВ. Ступінь її тяжкості залежить від отриманої дози і тривалості впливу фактора. Дія високих доз може призвести до необоротної стерильності. Жінки більш чутливі до впливу ІВ, у них раніше і сильніше проявляються ознаки променевої хвороби, ніж у чоловіків, які працюють за тих же умов.

Унаслідок дії ІВ на плід виникають різні аномалії розвитку та зниження його життєздатності. Це зумовлено, з одного боку, впливом цього фізичного фактора на жінку в період гестації (особливо небезпечне опромінення на ранніх строках), з іншого – затримкою в організмі вагітної радіоактивної речовини, що може переходити через плаценту до плода (внутрішнє опромінення). ІВ може чинити мутагенний вплив, уражаючи спадкові структури клітин.

Вплив шуму на організм жінок призводить до порушення менструальної функції, виникнення спонтанного переривання вагітності, асфіксії новонародженого, вад слуху в дітей. Плід дуже чутливо реагує на акустичні сигнали підвищенням рухової активності та зміною діяльності серцево-судинної системи (ССС). При силі шумового впливу понад 80 дБА частота і сила скорочень матки підвищуються, що може бути причиною передчасних пологів. Високий рівень шуму більш шкідливо впливає на функціональний стан ЦНС, ССС, слухового апарату в жінок, аніж у чоловіків.

Найбільш негативний ефект справляє загальна низькочастотна вібрація. У жінок, які зазнають її впливу, спостерігаються підвищена частота опущення і випадіння статевих органів, розвиток запальних захворювань геніталій, порушення менструальної (почастішання менструацій, менорагії) і репродуктивної (підвищена частота ранніх і пізніх токсикозів вагітних, самовільні аборти, іноді загибель плода, передчасні пологи, ускладнення пологового акту) функцій. Результати експериментальних досліджень підтверджують несприятливу дію вібрації на яєчники і матку з розвитком дегенеративних змін у них.

Така вібрація також викликає розвиток застійних явищ у венозних судинах органів малого таза і цим призводить до появи запальних захворювань геніталій. Зміни положення статевих органів у такому разі превалюють над запальними процесами.

Ймовірно, висока загальна чутливість жінок до впливу вібрації зумовлена також більшою лабільністю їхньої вегетативної нервової системи.

У жінок, які за виробничих умов зазнають впливу електромагнітного поля, спостерігаються порушення менструального циклу (менорагії, почастішання менструацій), ускладнення пологового акту (слабкість пологової діяльності, кровотеча), зміни складу і властивостей грудного молока. Крім того, у таких пацієнток відмічаються порушення внутрішньоутробного розвитку плода та морфологічні зміни в яєчниках. Електромагнітні поля також несприятливо впливають на лактацію. Експериментальними дослідженнями встановлено високу загальну чутливість до впливу електромагнітних полів радіочастот самок ссавців порівняно із самцями.

Робота за умов нагрівного мікроклімату негативно позначається на менструальній та дітородній функціях жінок. Хронічне перегрівання призводить до порушення менструального циклу з розвитком гіпоменструального синдрому, що супроводжується значними змінами ССС і терморегуляції. При великому стажі роботи в гарячих цехах спостерігаються почастішання випадків самовільних абортів, розвиток пізніх токсикозів вагітних, ускладнення пологового акту (слабкість пологової діяльності, асфіксія плода), що, зрештою, призводить до високої перинатальної смертності.

Хронічне переохолодження жінок у промислових умовах спричиняє розвиток у них запальних захворювань статевих органів.

Так само як і хімічні, фізичні фактори виробничого середовища навіть за низького рівня впливу можуть викликати патологічні процеси, що проявляються не лише під час контакту з ними чи відразу після їх дії, а й у віддалений термін від початку роботи – через декілька місяців і років або в наступних поколіннях. До них належать ембріотоксичний, тератогенний, канцерогенний і мутагенний ефекти. Найбільше значення у виникненні цих процесів має ІВ.

Біологічні фактори, яких за даними ВООЗ є близько 200, представлені грибами роду Candida та іншими мікроорганізмами, що використовуються в технологічних процесах підприємств мікробіологічного синтезу, а також кінцевими продуктами цих процесів (антибіотики, білково-вітамінні концентрати тощо). Вони викликають у робітниць таких підприємств дисбактеріози, а саме кандидози слизових оболонок статевих органів (вульвіт, вульвовагініт). Такі запальні процеси професійного походження порушують практично всі специфічні функції жіночого організму, крім лактаційної.

Фізична праця, пов'язана з процесами піднімання та перенесення вантажів; вимушене положення тіла. Жіночий організм гірше пристосований до систематичного піднімання і переміщення вантажів, тому фізичне навантаження для жінок обмежується. Важка фізична праця з надмірними навантаженнями, підніманням та перенесенням вантажів призводить до опущення та випадіння у них статевих органів. На висоту понад 1,5 м жінкам дозволяється піднімати вантаж масою до 10 кг. У межах норми вважається пересування важких предметів вагою до 10 кг безперервно протягом зміни або до 15 кг при чергуванні з іншим видом роботи, але не більше 7000 кг загалом за зміну. Ці норми закріплені Нормативами гранично допустимих навантажень для жінок при підніманні й переміщенні вантажів вручну від 27.01.1982 р. № 22/П-1.

Надмірне фізичне навантаження призводить до опущення і випадіння матки і стінок піхви. Ці патологічні процеси (№ 81.2) внесено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» (IV розділ «Захворювання, пов'язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем»).

Дана патологія виникає при роботах, пов'язаних із тривалим і систематичним підняттям та переміщенням вантажів вручну, з докладанням зусиль, у поєднанні з вимушеною робочою позою та впливом вібрації (чи без неї) у жінок віком до 40 років за відсутності ознак травмування тазового дна під час пологів.

Крім того, піднімання і перенесення важких речей на виробництві несприятливо впливає на менструальну функцію, призводить до високої частоти альгодисменореї, менорагії, ускладнень вагітності, самовільних викиднів та передчасних пологів.

Слід зазначити, що велике сумарне навантаження за зміну чинить негативний вплив навіть при незначній масі вантажу, що піднімається одноразово.

Вимушена робоча поза працівниць деяких професій поєднується з тиском на ділянку грудей і живота (важелі керування, інструменти тощо). Цьому фактору надають великого значення в етіології передчасних пологів і викиднів, а також захворювань молочних залоз.

Тривала робота стоячи, особливо в поєднанні з фізичним напруженням, викликає у робітниць зміни положення матки (ретрофлексію, опущення, випадіння) і порушення менструальної функції, частіше у вигляді дисменореї.

У жінок, які працюють більшу половину робочого часу сидячи, відмічають слабкість пологової діяльності, розриви під час пологів, що пояснюються слабкістю м'язів черевного преса і тазового дна внаслідок тривалого сидіння.

Нервово-психічні перевантаження та нервово-емоційне напруження. За умов сучасного виробництва, де використовується праця жінок, різко збільшилася питома вага професій, пов'язаних із нервово-емоційним напруженням. При цьому в них порівняно з чоловіками виникають більш виражені зміни функціонального стану ЦНС. Різні психогенні чинники здатні викликати дисфункцію органів жіночої статевої системи, зокрема порушення менструального циклу. Особливо виражені реакції на вплив нервово-психічних перевантажень та нервово-емоційного напруження спостерігаються під час менструації. Стресовий фактор може бути причиною спонтанного переривання вагітності, передчасних пологів.

Робота з відеодисплейними терміналами (ВДТ). Праця жінок з ВДТ характеризується вимушеною позою, зоровим і нервово-емоційним напруженням, монотонною роботою, впливом ІВ. Крім того, у повітрі робочої зони комп'ютерних залів виявляються поліхлоровані дифеніли.

Комплекс таких шкідливих факторів призводить до спонтанного переривання вагітності, природжених вад розвитку дітей.

Особи, які працюють з ВДТ, обов'язково повинні бути оглянуті акушером-гінекологом один раз на два роки. Від часу встановлення вагітності та в період годування груддю жінки до виконання всіх робіт, пов'язаних з використанням ВДТ, не допускаються.

Вважається, що провідним механізмом розвитку патологічних процесів у працівниць під впливом вищеперерахованих факторів є порушення кровопостачання органів малого таза.

У більшості випадків за виробничих умов відбувається вплив не одного, а декількох негативних чинників на жіночий організм. Так, наприклад:

  • автомобілебудування: хімічні речовини (хромовий ангідрид, формальдегід, дибутилфталат) у поєднанні з шумом до 85 дБА, монотонією, напруженим темпом роботи;
  • сільське господарство: в теплицях нагрівний мікроклімат, висока, майже абсолютна вологість повітря, хімічні речовини (добрива, пестициди), важка фізична праця;
  • тваринництво: перепади температури, мікробний фактор, шерсть, важка фізична праця.

При одночасній дії декількох виробничих чинників відмічається підвищення гінекологічної захворюваності та частоти ускладнень вагітності.

Література

  1. Гігієна праці / Під ред. А.М. Шевченка. – К.: Інфотекс, 2000. – С. 328-335.
  2. Коломоєць М.Ю., Хухліна О.С. Професійні хвороби / М.Ю. Коломоєць, О.С. Хухліна. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 532-534.
  3. Костюк І.Ф., Капустник В.А. Професійні хвороби: підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. / І.Ф. Костюк, В.А. Капустник. – К.: Здоров'я, 2003. – С. 463-469.

Поделиться с друзьями: