скрыть меню
Темы: Акушерство Разделы: Обзор

Особливості ведення вагітних з проміжним станом мікробіоценозу піхви на фоні високого інфекційного ризику


страницы: 29-35

Н.С. Луценко1, д.мед.н., професор, завідувачка кафедри акушерства і гінекології; О.Д. Мазур2, к.мед.н., асистент кафедри; Р.В. Слухенська3
. 1,2ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»
, 3ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»


Вагінальний біотоп – динамічна та багатокомпонентна за видовим складом екосистема, яка відіграє значну роль в підтриманні фізіологічного стану репродуктивного тракту, а при порушенні є основним джерелом інфікування пологових шляхів та плода під час вагітності.

Мета дослідження: обґрунтувати необхідність корекції перед пологами та в післяпологовий період проміжного типу мікроценозу піхви у жінок з високим інфекційним ризиком.

У статті представлено результати корекції проміжного типу мікроценозу піхви у вагітних високого інфекційного ризику у перед- та післяпологовий період. Доведена клінічна ефективність топічного застосування комбінації хлоргексидину та декспантенолу у зниженні частоти акушерських і перинатальних інфекційно-запальних ускладнень.

Ключові слова: мікробіоценоз піхви, проміжний тип, вагітність високого інфекційного ризику, хлоргексидин, декспантенол, акушерські та перинатальні ускладнення.

Жіноче здоров’я відноситься до основних факторів здоров’я нації, адже лише здорова жінка фізично і психічно може виносити вагітність і народити на світ здорових дітей. При цьому в організмі жінки одним з найважливіших мікроекологічних локусів, що відіграє значну роль у підтриманні фізіологічного стану репродуктивного тракту та всього організму в цілому, є вагінальний біотоп, який розглядається як динамічна та багатокомпонентна за видовим складом екосистема [4].

На теперішній час ретельне дослідження культуральних і біохімічних властивостей представників мікробіому піхви привело до трансформації знань про варіанти його порушення. Згідно із сьогоднішніми уявленнями, розрізняють чотири типи мікроценозу піхви: нормоценоз, проміжний тип, дисбіоз піхви, вагініт [3, 8].

Під час вагітності на особливу увагу заслуговує проміжний тип біоценозу піхви, який є пограничним станом між нормою та патологією. При мікроскопічному дослідженні відмічається помірна або незначна кількість лактобацил, наявність грампозитивних коків, грамнегативних паличок, виявлення лейкоцитів, моноцитів, макрофагів, епітеліальних клітин, рН піхвового секрету становить 4,4-4,7; рідко супроводжується суб’єктивними симптомами та клінічними проявами. Однак під впливом різних екзогенних та ендогенних факторів створюються передумови для активації умовно-пато­генної флори, яка з ростом діагностичних титрів набуває патогенних властивостей та ініціює запальний процес у статевих шляхах [2, 10].

Останнім часом підвищується увага до вагінального біотопу вагітної перед розродженням, що пояснюється його важливою роллю у формуванні мікроекологічного здоров’я новонаро­джених. Відомо, що вагінальна флора при природному перебігу пологів рясно контамінує організм немовляти і активно включається у процес формування його мікробної системи, початкові стадії якого проходять задовго до народження за рахунок формування особливого плацентарного мікробіому. При цьому контамінація вагінальними мікроорганізмами не обмежується шлунково-кишковим трактом немовляти. Мікрофлора здорової матері сприяє становленню нормальних мікробіоценозів ротової порожнини, верхніх дихальних шляхів, шкірних покривів, сечостатевого тракту, раціонально доповнюючи недосконалі захисні механізми новонародженого, і запобігає колонізації агресивною мікрофлорою не тільки природних біо­топів, а й стерильних органів і систем [14].

Вагітність являє собою динамічний процес, протягом якого перманентно відбуваються зміни гормонального фону, психоемоційного стану, мікробного складу біотопів організму та імунної системи жінки. Різні періоди вагітності характеризуються прозапальним чи протизапальним фенотипом імунної відповіді, що зумовлено необхідністю одночасного захисту від патогенів та формуванням імунної толерантності до антигенів плода. Відомо, що протягом вагітності концентрація глікогену в епітеліальних клітинах піхви підвищується, високі рівні прогестерону мають імуносупресивну дію, тим самим створюються сприятливі умови для життєдіяльності патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів.

Оскільки пуерперій навіть при фізіологічному перебігу є періодом високого інфекційного ризику, що зумовлено зміною анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму під час вагітності і пологів, зміною характеру та вірулентності мікроорганізмів на фоні зниженого імунологічного статусу вагітності, тому надзвичайно важливе значення має профілактика розвитку гнійно-септичних ускладнень у післяпологовому періоді [14, 16].

Натепер як в наукових дослідженнях, так і на практиці, головна увага приділяється запобіганню даним ускладненням за допомогою анти­біотиків, необґрунтоване застосування яких, на жаль, призводить до селекції антибіотикорезистентних штамів і пригнічення флори природних мікробіо­ценозів [12, 13, 15]. У зв’язку з цим надзвичайно актуальним є вивчення можливості застосування напередодні пологів антисептичних препаратів для інтравагінального використання як засобів ефективної профілактики інфекційно-запальних ускладнень в післяпологовому періоді, які мають комплексну активність до широкого спектра збудників і при цьому не проявляють системної дії на макроорганізм та не зумовлюють появу супербактерій [6, 7]. Щодо цього заслуговують на увагу вагінальні супозиторії Депантол (STADA) – комбінований препарат для місцевого застосування, який чинить антисептичну, регенераторну та метаболічну дію. Хлоргексидин у складі препарату є катіонним бігуанідом, має аміногрупи клітинних білків, проникає у внутрішньоклітинні мембрани бактеріальних клітин, осідає на цитоплазмі і змінює функцію мембрани, перешко­джаючи споживанню кисню, що спричиняє зниження рівня АТФ та загибель клітин. Препарат руйнує ДНК та порушує синтез ДНК у мікроорганізмів, забезпечуючи тривалу персистентну антимікробну активність стосовно анаеробної, факультативно-анаеробної та аеробної мікрофлори піхви, дріжджоподібних грибів, а також до збудників деяких специфічних інфекцій. Декспантенол, що також є діючою речовиною препарату, стимулює регенерацію слизових оболонок, нормалізує клітинний метаболізм, прискорює мітоз та збільшує міцність колагенових волокон. Особливо важливим є те, що Депантол не призводить до утворення резистентної патогенної мікрофлори, не порушує функціональної активності лактобацил, у нього відсутній канцерогенний, мутагенний, тератогенний, гено- та ембріотоксичний ефекти, дозволений до застосування у всіх триместрах вагітності і під час лактації [1].

Мета дослідження: обґрунтувати необхідність корекції перед пологами та в післяпологовий період проміжного типу мікроценозу піхви у жінок з високим інфекційним ризиком.

Матеріали та методи дослідження

вгору

Дослідження проводилось на кафедрі акушерства та гінекології ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» на базі ЗОЗ «Пологовий будинок № 3» м. Запоріжжя. На першому етапі дослідження здійснювали скринінг біоценозу піхви у 236 вагітних без суб’єктивних скарг, на строках вагітності 32-36 тиж, які знаходились на диспансерному нагляді у жіночій консультації. Використовували рН-метрію та оцінку мікроскопії піхвових виділень, пофарбованих за Грамом; отримані результати характеризували як нормоценоз, проміжний тип, дис­біоз (бактеріальний вагіноз) або неспецифічний вагініт [5, 11].

На другому етапі під спостереженням перебували 86 вагітних, які комплексно обстежені із застосуванням клінічних (анамнез, скарги, акушерсько-гінекологічний огляд, кольпоскопія) та лабораторних (бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження, полімеразна ланцюгова реакція [ПЛР] з набором реагентів Фемофлор) методів.

Критерії включення в основну (n = 33) та групу порівняння (n = 27):

  • III триместр вагітності;
  • проміжний тип біоценозу піхви;
  • високий ризик інфекційно-запальних ускладнень;
  • відсутність специфічних інфекцій, що передаються статевим шляхом;
  • інформована згода на участь у дослідженні;
  • відмова від статевих відносин на час проведення дослідження.

До контрольної групи увійшли 26 практично здорових вагітних у тому ж терміні гестації з нормоценозом піхви. Сформовані клінічні групи були однорідними за віком, місцем проживання та соціально-економічним статусом.

Відповідно до дизайну дослідження всі пацієнтки основної групи отримували в III триместрі гестації протягом 10 днів та в перші 5 діб пуерперію місцевий антисептичний засіб Депантол по 1 супозиторію інтравагінально двічі на день, у жінок групи порівняння не застосовували комбінацію хлоргексидину та декспантенолу; вагітність, пологи та післяпологовий період вели згідно діючих клінічних протоколів.

Отримані результати обробляли методами варіаційної статистики з використанням набору стандартних програм Microsoft Excel. Для оцінки достовірності різниць враховували критерій Стьюдента (t), відмінності вважали достовірними при p < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

вгору

Скринінгове обстеження стану біоценозу піхви у безсимптомних вагітних на етапі відбору клінічних груп показало переважання проміжного типу, який діагностовано у 113 (50,67%) жінок (рис. 1).

Рис. 1. Стан біоценозу піхви в обстежених вагітних

Нормоценоз мав місце у кожної третьої пацієнтки – у 75 (33,63%). Не дивлячись на відсутність скарг, у 24 (10,76%) вагітних при мікроскопії та рН-метрії секрету піхви виявлено дисбіотичні порушення, а в 11 (4,66%) – ознаки неспецифічного вагініту.

Вивчення особливостей вагінальної мікробіоти бактеріологічним і методом ПЛР за допомогою набору реагентів Фемофлор на етапі формування груп спостереження показало відсутність інфекцій, що передаються статевим шляхом, у всіх пацієнток клінічних груп. Основу біотопу піхви становили представники роду Lactobacillus spp., які виявлялись у всіх вагітних груп спостереження (табл. 1).

Таблиця 1. Якісні та кількісні показники мікроекології піхви обстежених вагітних

Вид мікроорганізму

Основна група (n = 33)

Група порівняння (n = 27)

Контрольна група (n = 26)

абс.,%

Ig КУО/мл

абс.,%

Ig КУО/мл

абс.,%

Ig КУО/мл

Lactobacillus spp.

33 (100,0)

4,3 ± 1,2*

27 (100,0)

4,0 ± 0,4*

26 (100,0)

7,06 ± 0,4

Peptostreptococcus spр.

3 (9,0)

2,52 ± 0,6

2 (7,41)

2,50 ± 0,1

2 (7,70)

2,60 ± 0,2

Staphylococcus epidermidis

10 (30,30)*

3,25 ± 0,6*

8 (29,63)

3,35 ± 0,4*

4 (15,38)

2,30 ± 0,2

Streptococcus group B

6 (18,18)*

3,0 ± 0,4

5 (18,52)*

3,1 ± 0,3

2 (7,70)

2,50 ± 0,1

Enterococcus faecalis

10 (30,30)*

3,2 ± 0,2

9 (33,33)*

2,9 ± 0,4

3 (11,11)

2,20 ± 0,1

Escherichia coli

4 (12,12)*

2,1 ± 0,3*

4 (14,81)*

2,2 ± 0,2*

-

-

Enterobacter spp.

4 (12,12)*

2,52 ± 0,6*

3 (11,11)*

2,90 ± 0,4*

-

-

Gardnerella

5 (15,15)

2,32 ± 0,6*

4 (14,81)*

2,25 ± 0,3*

-

-

Candida spр.

3 (9,0)*

2,33 ± 0,4*

3 (11,11)*

2,5 ± 0,5*

-

-

* Різниця достовірна відносно показника контрольної групи (р < 0,05).

При цьому середня інтенсивність колонізації піхви цими лактобактеріями у жінок з нормоценозом піхви (контрольна група) становила 7,06 ± 0,4 Ig КУО/мл, водночас у пацієнток з проміжним типом (основна група та група порівняння) виявилася достовірно нижчою – 4,3 ± 1,2 та 4,0 ± 0,4 Ig КУО/мл відповідно (р < 0,05). Відомо, що ці бактерії забезпечують колонізаційну резистентність піхви та шийки матки, є регуляторами неспецифічного та специфічного клітинного і гуморального імунітету.

Як видно, у вагітних контрольної групи виявлений спектр мікроорганізмів генітального тракту був значно біднішим та представлений тільки грампозитивною умовно-патогенною флорою (Peptostreptococcus spр., S. epidermidis, Streptococcus group B, E. faecalis), яка перебувала в низьких діагностичних титрах – від 2,20 ± 0,1 до 2,60 ± 0,2 Ig КУО/мл. У жінок основної групи та групи порівняння серед потенційно патогенних інфекційних агентів було виявлено грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми. Так, майже у кожної третьої вагітної із проміжним типом біоценозу піхви ідентифіковано S. epidermidis і E. faecalis (30,3 і 30,3%, 29,63 і 33,33% відповідно в основній і групі порівняння), у кожної п’ятої – Streptococcus group B (18,18 та 18,52%); у 12,12 і 14,81 жінок – E. coli, яка також асоціюється із запальними захворюваннями сечовивідних шляхів та органів малого таза; Gardnerella vaginalis, відомий збудник бактеріального вагінозу, – у 15,15 і 14,81% вагітних відповідно. При цьому обсіменіння піхви переліченими мікроорганізмами та грибами роду Candida spр. не досягало діагностично значущого рівня.

Отже, враховуючи видовий та кількісний склад мікробної контамінації генітального тракту у пацієнток із проміжним типом біоценозу, доцільним виявилося призначення у допологовому та в післяпологовому періодах комбінованого вагінального засобу Депантол, до складу якого входить антисептик хлоргексидин, активний до грампозитивних і грамнегативних бактерій: Chlamidia spp., Ureaplasma spp., Neisseria gonоrrhоеae, G.vaginalis, Bacteroides fragilis, E. coli, Staphylococcusspp., Streptococcus spp., Chlamidia spp., дріжджів, дерматофітів, найпростіших.

Вік пацієнток у всіх клінічних групах варіював від 19 до 35 років. При цьому середній вік жінок в основній групі становив 24,3 ± 3,3 року, у групі порівняння – 25,9 ± 4,0 роки; що не мало достовірної різниці з жінками групи контролю – 26,9 ± 4,1 року (p > 0,05).

Під час оцінки соматичного статусу у більшості пацієнток основної групи та групи порівняння виявлено екстрагенітальні захворювання (63,63 та 59,26% відповідно), структура яких представлена хворобами серцево-судинної, сечовидільної систем (пієлонефрит, цистит, безсимптомна бактеріурія), органів дихання (хронічна інфекція носоглотки, хронічні бронхіти з частими загостреннями, у т.ч. з обструктивним синдромом, пневмонії), травневого тракту (гастрит, гастродуоденіт, холецистит, виразкова хвороба), варикозною хворобою нижніх кінцівок.

При вивченні особливостей репродуктивного анамнезу обстежуваних жінок встановлено, що середній вік менархе в основній групі становив 13,2 ± 1,2 року, у групі порівняння – 13,2 ± 1,1 і в контрольній – 13,3 ± 1,1 року (р > 0,05). Початок статевого життя достовірно не відрізнявся між пацієнтками груп спостереження і дорівнював в середньому 18,2 ± 1,5 року. У 14 (42,42%) вагітних основної групи та у 10 (37,04%) групи порівняння в анамнезі відзначено безплідність, артифіційні аборти та репродуктивні втрати (мимовільні викидні, завмерлі вагітності, антенатальна загибель плода, позаматкова вагітність).

Привертає увагу висока частота гінекологічних захворювань (табл. 2). Так, до вагітності у жінок основної групи та групи порівняння в структурі генітальної патології основне місце посідали вульвовагінальні інфекції (84,84 та 81,48% проти 19,23% в групі контролю).

Таблиця 2. Гінекологічний анамнез вагітних клінічних груп

Патологія

Основна група (n = 33)

Група порівняння (n = 27)

Контрольна група (n = 26)

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Патологія шийки матки

13

39,39*

8

29,63*

6

15,38

Запальні захворювання органів малого таза

10

30,30*

6

22,22*

1

3,85

Вульвовагінальні захворювання (бактеріальний вагіноз, аеробний вагініт)

28

84,84*

22

81,48*

5

19,23

* Різниця достовірна відносно показника контрольної групи (р < 0,05).

Патологія шийки матки відмічена в анамнезі у 13 (39,39%) жінок основної групи та у 8 (29,63%) – групи порівняння, достовірно перевищувався цей показник в контрольній групі – 6 (15,38%) (р < 0,05).

Запальні захворювання придатків матки, ендометрія також частіше зустрічалися в осіб з проміжним типом біоценозу піхви (в 30,30% випадків в основній та в 22,22% у групі порівняння проти 3,85% у групі контролю [р < 0,05]).

Оцінюючи акушерський анамнез, вдалося з’ясувати, що вагітність була першою у 17 (51,51%) жінок основної групи, у 13 (48,15%) групи порівняння; в контрольній групі частота першовагітних становила 53,3% (р > 0,05). Народжували вперше 22 (66,6%) вагітних основної групи, у групі порівняння – 17 (62,96%), в контрольній – 18 (69,23%) (р > 0,05).

У 21 (63,63%) жінки основної групи та у 16 (59,25%) групи порівняння були зафіксовані ті чи інші ускладнення перебігу вагітності: загроза невиношування, багато- або маловоддя, плацентарна дисфункція, анемія, загострення пієлонефриту, безсимптомна бактеріурія, затримка розвитку плода (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняльна характеристика основних ускладнень вагітності

Ускладнення вагітності

Основна група (n = 33)

Група порівняння (n = 27)

Контрольна група (n = 26)

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Плацентарна дисфункція

9

27,27*

8

29,63*

4

15,38

Загроза невиношування

10

30,30*

10

37,04*

3

11,11

Анемія

12

36,36*

9

33,33*

5

19,23

Патологічна к-сть навколоплідних вод

10

30,30*

8

29,63*

3

11,11

Затримка розвитку плода

2

6,06*

2

7,4*

* Різниця достовірна при порівнянні з контрольною групою (р < 0,05).

Отже, за даними акушерсько-гінекологічного анамнезу, екстрагенітальною патологією, особливостями перебігу теперішньої вагітності, станом мікробіоценозу піхви, ступенем інфекційного ризику, основна група та група порівняння були однорідними та зіставними.

Оцінювання ефективності призначеного лікування проводили на підставі вивчення особливостей перебігу пологів, пуерперію та стану ново­народжених. У жодної жінки з основної групи не було відмічено побічних ефектів лікарського засобу Депантол та реакцій індивідуальної чутливості, що дало можливість повністю провести призначений курс.

У всіх обстежених пацієнток вагітність закінчилася пологами, середній термін гестації достовірно не відрізнявся. При цьому найменшим він був в основній групі – 38,9 ± 0,9 тиж, а найбільшим у групі порівняння – 40,1 ± 0,8 проти 39,3 ± 0,9 тиж у вагітних контрольної групи (р > 0,05).

Порівняльний аналіз частоти акушерських ускладнень показав, що фізіологічний і неускладнений перебіг пологів спостерігався у більшості породіль основної (63,63%) та контрольної (80,77%) груп проти 46,15% групи порівняння (р < 0,05).

Більшість розроджень проходила через природні пологові шляхи, частота ургентних оперативних пологів достовірно не відрізнялась між клінічними групами. У жінок основної групи було відмічено скорочення тривалості другого періоду пологів по відношенню до групи порівняння – на 10,2% (р > 0,05).

Слід також зазначити, що несвоєчасне відходження навколоплідних вод достовірно частіше зустрічалося в жінок, які не отримували запропоновану терапію. Так, передчасний розрив плодових оболонок стався у п’яти (18,52%) породіль групи порівняння проти двох (6,06%) – основної групи та однієї (3,85%) – групи контролю (р < 0,05).

Рис. 2. Порівняльна характеристика основних ускладнень пологового акту

Практично такі ж відмінності виявлено відносно ускладнень послідового періоду, аномалій полової діяльності та частоти травм м’яких тканин пологових шляхів різного ступеня (рис. 2).

У всіх жінок, які увійшли в дослідження, діти народилися живими. Здоровими виявилися 22 (69,70%) новонароджених основної групи, 21 (80,77%) – від матерів групи контролю проти 15 (55,55%) – з групи порівняння (р < 0,05).

Результати досліджень показали, що проведення санації піхви напередодні розродження у вагітних з високим інфекційним ризиком асоціюється зі зниженням частоти внутрішньоутробної інфекції плода, яка мала місце у п’яти (18,52%) немовлят групи порівняння проти трьох (9,10%) – основної групи (р < 0,05) і проявлялася у вигляді везікулопустульозу, пневмонії та кардиту. Найбільш частими збудниками внутрішньоутробних інфекцій були умовно-патогенні мікроорганізми.

Середня тривалість перебування у стаціонарі породіль групи порівняння становила 5,7 ± 2,1 дня проти 4,1 ± 1,1 – в основній групі та 3,6 ± 0,9 дня – у групі контролю (р < 0,05).

Серед ускладнень післяпологового періоду у чотирьох (14,81%) жінок групи порівняння діагностовано субінволюцію матки, що майже в 2,5 разу перевищує показник в основній групі (6,06%) та в 4 рази – в контрольній групі (3,85%).

Епітелізація рани промежини на фоні використання вагінальних супозиторіїв Депантол відбувалась в 1,5 разу швидше, ніж у породіль групи порівняння. Імовірно, це зумовлено ефективною антибактеріальною та регенерувальною дією даного препарату, що забезпечувало оптимізацію запальної відповіді організму на травматичне пошкодження промежини та відповідно зменшувало передумови для розвитку пуерперальної інфекції в ділянці рани. Водночас у двох (7,41%) породіль групи порівняння було виявлено інфікування швів промежини.

Отже, з огляду на отримані результати дослідження можна вважати, що використання топічної антисептичної терапії у формі вагінальних супозиторіїв Депантол дозволяє покращити перебіг пологів та стан новонароджених, а також знижує ризик розвитку інфекційно-запальних ускладнень у пуерперальний період.

Висновки

вгору

  1. Проміжний стан мікроекології генітального тракту у вагітних з анамнестично високим інфекційним ризиком характеризується контамінацією грамнегативними та грампозитивними умов­но-патогенними мікроорганізмами на тлі зниження кількісних показників резидентної флори.
  2. В алгоритм обстеження жінок у III триместрі гестації доцільно включити рутинне оцінювання біоти піхви.
  3. Необхідно проводити санацію статевих шляхів перед пологами та в післяпологовий період у жінок з проміжним типом біоценозу та ризиком гнійно-сеп­тичних ускладнень.
  4. Комбінація антисептика хлоргексидина та декспантенола у формі вагінальних супозиторіїв Депантол є ефективним засобом профілактики акушерських та перинатальних інфек­ційно-запальних захворювань.

Перспективи подальших досліджень

вгору

Оскільки в даній роботі оцінювались особливості мікробіоценозу піхви у вагітних з проміжним типом на тлі високого інфекційного ризику та клінічна ефективність вагінального застосування анти­септичних засобів у допологовому та післяпологовому періодах, доцільним виявилось подальше вивчення змін біотопу генітального тракту у пуер­перальний період та видового складу основних мікро­екологічних локусів їх новонароджених.

Конфлікт інтересів відсутній.

Список використаної літератури

1. Бенюк В.О. Функціональний стан слизової оболонки піхви при бактеріальному вагінозі та його корекція / В.О. Бенюк, О.А. Щерба, Л.Д. Ластовецька // Здоровье женщины. 2017. № 9 (125). С. 77-80.

2. Беседін В.М. Клінічне застосування швидких тестів для визначення рН вагінального виділення / В.М. Беседін, О.М. Жемела // Медицинские аспекты здоровья женщины. 2012. № 4 (56). С. 2-4.

3. Вагинальный биоценоз. Современные представления о норме и патологии / М.В. Майоров, Е.А. Жуперкова, С.И. Жученко и др. // Медицинские аспекты здоровья женщины. Специальный выпуск. Інфекційно-запальні захворювання в акушерстві та гінекології. 2017. № 1. С. 33-40.

4. Голяновський О.В. Сучасні підходи до лікування бактеріального вагінозу та змішаних неспецифічних вагінітів / О.В. Голяновський, В.В. Мехедко, М.А. Будченко // Здоровье женщины. 2017. № 8 (124). С. 44-49.

5. Гопчук О.М. Стратегії впливу на вагінальний біоценоз у жінок груп ризику / О.М. Гопчук, О.В. Морозова // Здоровье женщины. 2015. № 6 (102). С. 81-83.

6. Грищенко О.В. Оптимизация менеджмента родильниц с травматическими повреждениями промежности / О.В. Грищенко, И.В. Лахно Репродуктивна ендокринологія. 2014. № 4 (18). С. 51-53.

7. Кравченко О.В. Досвід використання препаратів хлоргексидину в акушерстві та гінекології / О.В. Кравченко // Здоровье женщины. 2018. № 3 (129). С. 46-50.

8. Маланчук Л.М. Вагінальна мікробіота: як відновити баланс при дисбіозі / Л.М. Маланчук, С.Л. Маланчук Т.А. Небесьо // Здоровье женщины. 2016. № 2 (108). С. 107-111.

9. Микробиом и здоровье женщины (обзор литературы) / Д.С. Янковский, В.П. Широкобоков, Ю.Г. Антипкин и др. // Репродуктивна ендокринологія. 2015. № 4 (24). С. 13-26.

10. Нагорна В.Ф. Сучасні уявлення про піхвову мікробіоту // Акушерство, гінекологія, генетика. 2018. № 4 (1). С. 5-12.

11. Спосіб експрес-діагностики стану мікробіоценозу піхви: Патент на корисну модель 108207 Україна : МПК G01N 33/50, A61B 10/00. № u 2015 12695; заявл. 22.12.2015; опубл. 11.07.2016, Бюл. № 5.

12. Ткаченко Р.А. Проблема антибиотикорезистентности в акушерской практике и пути ее решения // Медицинские аспекты здоровья женщины. 2017. № 3 (108). С. 30-33.

13. Фейта Ю.Р. Оптимізація профілактики септичних ускладнень у роділь з високим інфекційним ризиком / Ю.Р. Фейта, В.І. Пирогова // Здоровье женщины. 2018. № 3 (129). С. 108-113.

14. Фейта Ю.Р. Оцінка ризику та профілактика післяпологових гнійно-септичних ускладнень у жінок з ускладненим перебігом вагітності та пологів: дис. канд. кед. каук: 14.01.01. / Фейта Юлія Русланівна, Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. – Львів, 2018. – 202 с.

15. Topical Treatment of Infectious Vaginitis: Effects of Antibiotic, Antifungal and Antiseptic Drugs on the Growth of Normal Vaginal Lactobacillus Strains / С. Neut, F. Verriere, H. Nelis, T. Coenye // Journal of Obstetrics and Gynaecology. 2015. № 5 (3). Р. 173-180.

16. WHO recommendations for prevention and treatment of maternal peripartum infections. Geneva, World Health Organization, 2015. Available from: www. who.int/ reproductivehealth/publications/maternal_perinatal_health/peripartum-infections-guidelines.

Особенности ведения беременных с промежуточным типом микробиоценоза влагалища на фоне высокого инфекционного риска

Н.С. Луценко, О.Д. Мазур, Р.В. Слухенская

Вагинальный биотоп – динамическая и многокомпонентная по видовому составу экосистема, которая играет значительную роль в поддержании физио­логического состояния репродуктивного тракта, а при нарушении является основным источником инфицирования родовых путей и плода во время беременности.

Цель исследования: обосновать необходимость коррекции перед родами и в послеродовой период промежуточного типа микроценоза влагалища у женщин с высоким инфекционным риском.

В статье представлены результаты коррекции промежуточного типа микроценоза влагалища у беременных высокого инфекционного риска в дородовой и послеродовой период. Доказана клиническая эффективность топического применения комбинации хлоргексидина и декспантенола в снижении частоты акушерских и перинатальных инфекционно-воспалительных осложнений.

Ключевые слова: микробиоценоз влагалища, промежуточный тип, беременность высокого инфекционного риска, хлоргексидин, декспантенол, акушерские и перинатальные осложнения.

Features of management of pregnant women with intermediate type of vaginal microbiocenosis on the background of high infectious risk

N.S. Lutsenko, O.D. Mazur, R.V. Slukhenskaya

The vaginal biotope is a dynamic and multicomponent ecosystem composition, which plays a significant role in maintaining the physiological state of the reproductive tract, and in case of violation is the main source of infection of the birth canal and fetus during pregnancy.

Objective: to substantiate the need for correction before delivery and in the postpartum period of the intermediate type of vaginal microcenosis in women with a high infectious risk.

The article presents the results of the correction of the intermediate type of vaginal microcenosis in pregnant women of high infectious risk in the prenatal and postpartum period. The clinical effectiveness of the topical use of a combination of chlorhexidine and dexpanthenol in reducing the frequency of obstetric and perinatal infectious and inflammatory complications has been proven.

Keywords: vaginal microbiocenosis, intermediate type, pregnancy of high infectious risk, chlorhexidine, dexpanthenol, obstetric and perinatal complications.

Поделиться с друзьями: